Новий етап розвитку прикладної лінгвістики

План:

1. обєкт завдання і методи дослідження прикл лінгвістики

2. прикладна лінгвістика у відношенні з іншими науковими дисциплінами

3. інформація та її різновиди

4. формалізація інформації внутрішнього і зовнішнього

5. лінгвістичне забезпечення компютера

(

Прикладна лінгв це явище причиною виникнення якого слід шукати в стані розвитку як сучасного суспільства так і самої мови та науки, що її вивчає – лінгвістики

Термін прикладна лінгвістика задає загальну орієнтацію на використання компютерів для розв»язання різноманітних наукових та практичних завдань пов»язаних з мовою. Під терміном прикладна лінгвістика звичайно рзуміють широку царину використання комппютерних інструментів тобто програм компютерних технологій організації та оброблення знань і даних компютерних технологій,для моделювання і функціонування мови в тих чи інших умовах, ситуаціях, проблемних галузях, а також сферу застосування компютерних моделей мови не лише в лінгвістиці але і в суміжних з нею дисциплінах. Обєкт дослідження прикладної лінгвістики становить мова в усіх 3х способах свого існування:

1) Мовна система- це сукупність певних одиниць з властивими їм формальними змістовими та функціональними властивостями.

2) Мовлення – це різноманітні продукти реалізації мовної с-ми в певних умовах та ситуаціях комунікації.

3) Мовна діяльність – це процес використання мовної с-ми й створення продуктів такого застосування мови в тих чи інших умовах комунікації.

Від традиційною лінгвістики прикладну лінгвістику відрізняє особливий спосіб обєкта(мови) за допомогою компютера. Він зумовлює необхідність розроблення методів та прийомів аналізу й синтезу мовних фактів відмінних від традиційних.

Компютер потужний швидкий зручний, але технічний засіб опрацювання інформації взагалі і мовної інформації зокрема, а отже він позбавлений того апарату сприйняття, породження й використання мови, яким володіє людина. Він позбавлений передусім інтелекту людини, її знань та вмінь, що створюють у мозку людини свою особливу модель реального світу. Використання компютера в ролі дослідника мови неможливе без створення відповідної зрозумілої йому моделі реального світу, моделі реальних обєктів та процесів придатної для опрацювання тими засобами які є в арсеналі компютера. Прдемет дослідження прикладної лінгвістики складають ознаки будови змісту та функціонування одиниць мовної с-ми, продуктів мовлення та мовленнєвої діяльності, це звукових або письмових текстів, які могли б служити для їхнього моделювання й використання в процесах компютерноого опрацювання мовної інформації. Застосування дослідницього інструмента компютера дає змогу на якісно новій фактичній основі за допомогою нових дослідницьких методів та прийомів аналізу й синтезу мовних фактів розв»язувати теоритичні завдання сучасного мовознавства, одержувати відомості про функціонування та будову мовних обєктів, які уможливлюють зміни в самій парадигмі знання про мову оскільки дозволяють не лише по іншому розв»язувати старі, але і ставити нові лінгвістичні завдання. Використання технічного засобу і підпорядкованих йому прийомів та процедур моделювання мовних обєктів ставить прикладну лінгвістику в ряд інших прикладних лінгвістичних дисциплін в таких як лінгводидактика, логопедія, експерементальна фонетика, стенографія, нейро та біолінгвістика. Врахування комплексного х-ру предмета дослідження прикладної лінгвістики специфіку використання її дослідження особливого технічного засобу дає підстави сформулювати таке її визначення: прикладна лінгвістика – це самостійна лінгвістична дисципліна, яка розв»язує теоритичні і прикладні заавдання мовознавства за допомгою компютера.

Передумовою будь-якого компютерного моделювання є формалізація мовного матеріалу, тобто пошук засобів формального уначненого приступного сприйняттю компютера, представлення досліджуваного мовного обєкта одиниці мови або процеси з її участю. Такими формальними ознаками будови мовних обєктів можуть служити кількісні сполучувальні й позиційні х-ки їхніх складників. Наприклад: морфемну будову слова можна змоделювати врахувавши загальну к-сть морфем його складів, чи к-сть морфем окремих класів, позиції чи інших морфем у слові і способи їх комбінування.

За такими ж формальними ознаками можна змоделювати будову мовних одиниць ы на інших рівнях мовної с-ми. Для побудови різних комп моделей необхідно накопичити достатню і вичерпну інформацію про такі формальні ознаки: будови і функціонування різнотипних мовних одиниць. Отже треба мати відомості про те як побудовані одиниці, що вони становлять і (це є декларативні або статичні знання) а також треба мати знання про те як вони функціонують, вживаються у мовленні в процесах використання с-ми мови при комунікації (процедурні або динамічні знання).

У певному сенсі прикладну лінгвітсику можна вважати спадкоємицею саме тих галузей лінгвіістики, які у своїх дослідженнях оперували формально- логічними та математичними методами, а також тих напрацювань у моделюванні і аналізі мовних обєктів та мовленнєвих процесів, які накопили структурна та математична лінгвістика. Розрізнення з одного боку традиційної- теоритичною лінгвістика, а з іншгого боку прикладної лінгвістики і зумовлену тими різними методами, якими вони оперують, в процесі аналзу й опису мовного матеріалу, а також самим призначенням, результатів таких лінгвістичних досліджень.

Румунська дослідниця Тетяна Слама-Казаку так визначила основну принципову відмінність між теоритичною і прикладною лінгвістикою. Перша займається встановленням загальних теоритичних принципів, що належать окремим аспектам конкретної мови, взагалі, а друга розв»язує кокретні практичні завдання. З огляду на це прикладна лінгвістика становить також невідємних і важливий скалдник сучасної інформатики.