Формаліязація інформації внутр і зовн

Для компютерного опрацювання інформація має бути представлена у придатній доступній для розуміння компютера формі. Відтак істотного значення набуває форма запису інформації, мова її запису. У прикладній лінгвістиці розрізняють формалізацію внутрішню або формалізацію с-ми мови, створення моделей мовних обєктів, та формалізацію зовнішню, або формалізацію моделей мовних обєктів тобто такої форми їхнього представлення яка була б доступна компютеру та іншим технічним засобам опрацювання інформації. Внутрішня формалізаці полягає у структуруванні інформації вираженої різними одиницями мови або їхніми сукупностями, виділенні визначальних ознак її будови та права функціонування. Зовнішня формалізація становить завдання прикладної лінгвістики оскільки зорієнтована на представлення компютеру, чи іншому техн засобу опрацювання інформації, уже таких мовних моделей побудованих за допомогою формалньо-логічних та математичних методів. ЇЇ результат становить такі моделі мовних обєктів, які придатні для використання комюптера або іншого технічного засобу.

07.09.2012

Здійснюючи зовнішню формалізацію мовної інформації, слід керуватися настановами науковця Лосіна, висловленими у праці вступ до загальної теорії мовних модернів.

Традиційне мовознавство потребує уточнення своїх основних категорій і перегляду своїх методів.

Непотрібно змішувати лінгвістику з математикою, оскільки це веде нових бід науки, призведе до повного розриву традиційної лінгвістики з математикою, до повної неможливості для лінгвіста скористатися, математичними методами.

Модель не повинна бути відірвана від мовного змісту, а навпаки повинна вказувати шлях для його вивчення,

Інформація, записана у певній формі, перетворюється на дані або знання, в основі такого формалізованого запису інформації завжди лежить інформаційна модель, тієї предметної галузі, якої стосується така інформація.

Предметну галузь становить тематично однорідна, ділянка дійсності, це сфера природи, ВИРОБНИЦТВА, громадського або приватного життя людини, ступінь деталізації структурування предмеетної галузі залежить від конкретного завдання, яке ставить перед собою дослідник.

Фахівці з інформатики визначаючи предмет дослідження цієї наукової галузі, як технологію побудови, аналізу та використання людино—компютерного знання, основне її завдання, вбачають у розробленні, засобів та методів побудови, аналізу та узагальнення, інформаційних моделей предметних галузей.

Інформаційна модель – є структурованим і представленим у формалізованому вигляді описом окремого обєкта, або предметної галузі в цілому, який дозволяє одержати інформацію про них за допомогою компютера.

Лінгвістичні моделі становлять різновид інформаційних моделей. Їхня відмінність полягає в універсальному характері мови, як спеціалзованої с-ми обміну інформації, що обслуговує будь-який різновид розумової діяльності людини. Будь-який мовний продукт уже становить певну інформаційну модель того обєкта дійсності, який він називає або описує.Позначаючи особу словами мудрець,дівчинка,ліберал ми використовуємо різні інформаційна моделі найменування особи, вироблені в лексиконі сучасної укр мови. Кожна з цих лексем своєю змістовою структурою вказує на різні ознаки особи, її зовнішність, рівень розумого розвитку, національну залежність, стать вік, фак, місце проживання, естетичні упподобання, а їхня форма письмова або звукова засвідчує спосіб представлення в укр мові такої інформації про особу. Будь-яка формалізація мовного матеріалу полягає у витворенні уже вторинних інформаціних моделей, а саме формалізації для компютера інформації уже сформалізованої засобами природної мови для людей. Один обєкт або одна предметна галузь можуть мати кілька інформаційних моделей залежно від того, яку інформацію ми про них моделюємо. Ці слова матимуть різні інформаційні моделі в який сформалізовану інформацію про їхню фонемну складову акцентну графемну, морфемну словотвірну та семантичну будову, так наприклад слова бородань і українець мають спільну морфемну і словотвірну модель,

Оскільки похідні слова мають прозору,легко зрозумілу внутрішню форму то такі словотвірні моделі можуть водночас виступати, і як різновиди моделей семантичних, основне завдання при створенні інформаційних моделей якраз і полягає у відшуканні таких формальних ознак інформації про обєкт які є визначальними для розпзнавання його компютером за певним типом інформації такі вихідні ознаки становлять параметри, або одиниці побудови інформаційної моделі. Сама побудова інформаційної моделі передбачає виявлення залежностей між цими ознаками, схем їхнього комбінуванняя, взаємодії в обєктах модельованої предметної галузі і розташування таких одиниць побудови у створенні моделі за певними правилами.

Підсумком побудови моделі є вироблення її формалнього представлення тобто обрання певної формі для її унаочнення.

Правила побудови інформаційної моделі служать правилами її застосування до опису й аналізу обєктів, які вона моделює.

4 основні етапи:

1. виділення формальних ознак визначальних дляя окремого типу інформації про модельований обєкт
2. встановлення функціонального навантаження формальних ознак обєктів відношень між ними.
3. зясування схем взаємодії, або взаємовиключення формальних ознак їхнього комбінуваня
4. вироблення правил дії побудованої інформаційної моделі для одержання нової інформації про будову обєкта та його властивості