Кандидатського іспиту з філософії

УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра філософії та політології

ФІЛОСОФІЯ

Методичні рекомендації
до складання кандидатського іспиту

Полтава 2013

.

ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ

КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Сучасні уявлення про предмет філософії. Співвідношення філософії з міфологією, релігією, наукою.

2. Світогляд, історичні типи світогляду.

3. Філософія Стародавньої Індії. Ведична література. Упанішади. Індуїзм. Буддизм.

4. Філософія у Стародавньому Китаї. Конфуціанство. Даосизм.

5. Відмінності західного і східного типів філософствування.

6. Вчення про буття древньогрецьких філософів. Мілетська школа. Геракліт, Елеати, атомісти. Піфагор та піфагорейці.

7. Антична філософія класичного періоду. Софісти, Сократ

8. Теорія ідей Платона. Філософія об’єктивного ідеалізму

9. Критика Аристотелем торії ідей Платона. Вчення про чотири причини буття і першодвигун.

10. Вчення про існування людини в елліністичній. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм та неоплатонізм.

11. Основні риси філософії Середньовіччя. Апологетика, патристика, схоластика.

12. Теорії номіналізму і реалізму в філософії Середньовіччя.

13. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

14. Натурфілософія епохи Відродження, М.Кузанський, Дж.Бруно. Н.Коперник, Г.Галілей.

15. Соціальні ідеї епохи Відродження. М.Макіавеллі, Т.Мор, Т.Кампанелла.

16. Загальна характеристика філософії Нового часу. Особливості епохи. Формування нової парадигми філософствування.

17. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механі­цизм, раціоналізм та емпіризм.

18. Філософія Нового часу: Бекон, Декарт, Спіноза, Гоббс, Локк.

19. Проблема людини в філософії Просвітництва: Монтескье, Вольтер, Руссо, Дідро.

20. Соціальні ідеї Нового часу. Проблема людини, свободи і власності.

21. Філософія Г.Сковороди. Вчення про три світи, дві натури, «нерівну рівність» та «сродну працю».

22. Кордоцентризм у вченні П. Юркевича.

23. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

24. Вчення про «річ у собі» І.Канта. Агностицизм.

25. Категоричний імператив І.Канта.

26. Система абсолютного ідеалізму Г.Гегеля. Теорія діалектики.

27. Теорія суспільно економічних формацій К.Маркса.

28. Вчення про соціально-практичну сутність людини.

29. Філософія життя. А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

30. Філософія людського існування С.Керкегора.

31. Вчення про свободу і відповідальність Ж.П. Сартра.

32. Філософія абсурду й бунту А.Камю.

33. Проблема справжнього і несправжнього існування в екзистенціалізмі.

34. Ідеалістична лінія в російській філософії ХІХ-початку XX століття.

35. Теорія позитивного знання О.Конта. Позитивізм. Наука і філософія.

36. Вчення про несвідоме З.Фрейда. Структура психіки. Сублімація. Витіснення та невроз.

37. Культурологічне значення ідеї архетипів К.-Г. Юнга.
Буття як філософська категорія. Типи онтології: матеріалізм та ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

38. Поняття матерії, його історичний генезис. Матеріальне та ідеальне буття.

39. Походження та сутність свідомості як філософська проблема.

40. Природа ідеального. Зв'язок матеріального та ідеального.

41. Феномен несвідомого, його природа та функції.

42. Проблема духовного і тілесного. Свідомість і мозок.

43. Суспільна та індивідуальна свідомість.

44. Структура і форми суспільної свідомості.

45. Пізнання в контексті людського існування. Головне питання гносео­логії. Суб'єкт і об'єкт пізнання.

46. Наукове та ненаукове пізнання. Релігійне, філософське, художнє пізнання, тощо.

47. Проблема істини в пізнанні. Абсолютна та відносна істина. Проблема критеріїв істини.

48. Основні форми наукового пізнання: факт, проблема, ідея, гіпотеза, закон, концепція, теорія.

49. Основні методи емпіричного пізнання: спостереження, вимірювання, опис, порівняння, аналогія, експеримент.

50. Основні методи теоретичного дослідження: індукція та дедукція, аналіз та синтез, ідеалізація та формалізація, гіпотетико-дедуктиваий метод.

51. Феномен творчості. Особливості творчої думки.

52. Два способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика. Історичні типи діалектики.

53. Діалектика як вчення про загальний зв'язок та розвиток.

54. Система діалектичних категорій (сутність і явище, необхідність і випадковість, загальне і одиничне, кількість і якість та ін.), їх загальна характеристика.

55. Природний вимір світу. Поняття природи. Проблема життя. Природні передумови існування людини.

56. Масове суспільство як характерна риса сучасності.

57. Філософський аспект походження людини.

58. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.

59. Філософсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи. Причини екологічних проблем.

60. Зовнішня та внутрішня природа людини, «перша» та «друга» природа, біо - та ноосфера, «неорганічне» тіло людини.

61. Історичні форми взаємодії суспільства і природи.

62. Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння сутності і суспільного життя людини: формаційний та цивілізаційний.

63. Структура суспільства.

64. Проблема свободи та необхідності в соціальному житті.

65. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Сутність, структура та роль суспільного виробництва у житті суспільства.

66. Теорія індустріального та постіндустріального суспільства (Д.Белл, Е.Тоффлер, М.Маклюен та ін.)

67. Поняття техніки, еволюція та роль у суспільних змінах.

68. Інформаційна революція ХХ ст. Риси інформаційного суспільства.

69. Поняття власності. Проблема власності в історії філософії.

70. Проблема спрямованості історії. Становлення ідей суспільного прогресу. Критерії суспільного прогресу.

71. Теорія наукових революцій Т.Куна (парадигма, наукове співтовариство, дискретність розвитку науки).

72. Науково-технічний і соціальний прогрес. Технологічні і соціальні революції, проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

73. Поняття культури. Культура і цивілізація. Історична багатоманітність типів культур та їх взаємодія.

74. Глобалізація як риса сучасності. Глобальні проблеми XX-ХХІ ст.

75. Проблема сенсу людського буття.

 

ПІДРУЧНИКИ ТА