Класифікація фінансових ринків. Механізм функціонування фінансового ринку. Суб’єкти фінансового ринку, їх класифікація за економічною, юридичною та функціональною ознакою

Основним товаром на фінансовому ринку виступають готівкові кошти, банківські кредити, цінні папери. Відповідно, існує значна кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок. Розглянемо основні підходи і, відповідно, основні класифікації фінансових ринків.

За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

Ø кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах поверненості, строковості, платності й забезпеченості;

Ø ринок цінних паперів, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

Ø валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу висту­пають іноземна валюта і фінансові інструменти, обслуговують операції з нею;

Ø страховий ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;

Ø ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, пла­тини), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали. В Україні ринок золота є найменш
розвинутим видом фінансового ринку через відсутність його правового регламентування;

Ø ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, вони можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності.

 

За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фі­нансовийринок поділяють на ринок позикового і ринок акціо­нерного капіталу.

Ø На ринку позикового капіталу ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів.

Ø На ринку акціонерного капіталу кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду, право спів власності на активи підприємства і повністю поділяє підприємницькі ризики з іншими акціонерами підприємства.

 

За терміном обігу фінансових активів, що можуть бути вобігу на ринку, фінансовий ринок поділяють на грошовий ринок та ринок капіталів.

Ø Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року). У свою чергу, грошовий ринок поділяється на:

- обліковий ринок;

- міжбанківський ринок;

- валютний ринок.

Інструментами, що використовуються на обліковому ринку, виступають казначейські та комерційні векселі, інші види короткострокових зобов'язань. Основними рисами коротко­строкових цінних паперів є їх висока ліквідність та мобільність.

Міжбанківський ринок - частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найбільш розповсюджені терміни дії.депозитів - 1,3,6 місяців; граничний термін від 1 дня до 2 років (іноді 5 років).

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, який пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальновизнаних для всіх країн платіжних засобів. Тому необхідною умовою для проведення розрахунків за зовнішньоторговельними операціями, послугами, інвестиціями, міждержавними платежами є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або отримувачем.

Валютні ринки - офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на підставі попиту та пропозиції.

Ø Ринок капіталів призначений для довгострокового інвесту­вання коштів в основний капітал. Ринок капіталів поділяється на:

- ринок цінних паперів;

- ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів.

Ринок цінних паперів – це частина ринку капіталів, на якому об’єктом фінансових операцій є цінні папери. На ньому відбувається емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважується попит і пропозиція. Через ринок цінних паперів акумулюються грошові нагромадження підприємств, держави, банків, та ін. установ, заощадження приватних осіб, і спрямовується на виробниче та невиробниче вкладення капіталів.

Ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів (кредитний ринок) – це частина ринку капіталів, де продаються та купуються грошові кошти (кредитні ресурси) на тривалий термін (понад 1 рік) на певних умовах у формі надання позик під зобов’язання позичальників повернути кошти та сплатити відсотки у встановлені терміни. Кредитний ринок дає змогу здійснювати нагромадження, розподіл, перерозподіл та рух позикового капіталу між сферами економіки і суб’єктами фінансового ринку.

Кредит – суспільні економічні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на умовах зворотності, платності та добровільності.

Об’єктом кредиту є та вартість, яка передається в позику одним суб’єктом іншому. Позичена вартість може бути в грошовій формі, у формі товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, фінансовий ринок = грошовий ринок + ринок капіталів.

Залежно від того, чи нові фінансові активи пропонуються для продажу, чи емітовані раніше, фінансовий ринок поділяють на первинний та вторинний ринки.

Ø Первинний ринок є ринком перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки. Обов'язковими учасниками первинного ринку є емітенти цінних паперів і інвестори.

Ø На вторинному ринку мають обіг емітовані раніше фінансові активи. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості фінансових активів і загального обсягу інвестицій в економіку. Важливі риси вторинного ринку – ліквідність, можливість поглинати значні обсяги фінансових активів у короткий час при незначних витратах на проведення операцій. Основну частину операцій на вторинному ринку становлять операції, пов'язані з перерозподілом сфер впливу на ринку, та спекулятивні операції. Як правило, вторинний ринок визначає ціни на первин­ному ринку.

Вторинний ринок для деяких типів фінансових активів є досить обмеженим, для інших - практично відсутнім. Для таких фінансових активів, як акції, ф'ючерси та опціони, характерним є не тільки розвинений вторинний ринок, а й наявність спеціалізованих бірж для торгівлі цими активами. Вторинного ринку кредитів в Україні практично немає.

Залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими акти­вами, розрізняють біржовий та позабіржовий ринки.

Ø Біржовий ринок пов'язують із поняттям біржі як особливого способу організованого ринку, що сприяє збільшенню мобільності капіталу та виявленню реальних ринкових цін активів. Біржовий ринок є переважно вторинним ринком, оскільки на ньому в більшості випадків відбувається торгівля емітованими раніше фінансовими активами.

Ø На позабіржовому ринку діють так звані торгово-інформаційні системи. Учасники таких систем - фінансові посередники - мають змогу ознайомитись з попитом-пропозицією на фінансові активи та укласти угоди з тими посередниками, пропозиції яких їх зацікавлять.

На різних сегментах фінансового ринку біржовий та поза­біржовий ринки відіграють різну роль. Так, на валютному ринку торгівля валютними ресурсами переважно зосереджується на позабіржовому міжбанківському ринку. На ринку цінних паперів як біржовий, так і позабіржовий ринки мають велике значення. Організаторами торгівлі на біржовому ринку цінних паперів виступають фондові та спеціалізовані біржі з торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. На позабіржовому ринку торгівля цінними паперами здійснюється через торговельно-інформаційні системи, які створюються торговцями цінними паперами відповідно до законодавства конкретної країни. Торгівля акціями відбувається переважно на біржовому ринку, а облігаціями - на позабіржовому.

За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на:

Ø місцевий фінансовий ринок, представлений, в основному, операціями комерційних банків, страхових компаній, неорга­нізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами - місцевими господарюючими суб'єктами і населенням;

Ø регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками вклю­чає систему регіональних фондових і валютних бірж;

Ø національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;

Ø світовий фінансовий ринок як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

За ознаку глобальності, можна здійснити поділ фінансових ринків на міжнародні та національні. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на ринки резидентів та нерезидентів.

Ø Ринок резидентів є ринком фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку.

Ø Ринок нерезидентів - це ринок, на якому нерезиденти емітують II фінансові активи відповідно до законодавства певної країни.

 

Головним призначенням фінансового ринку є забезпечення процесу розподілу фінансових ресурсів в економіці. Він створює умови для вільного міжгалузевого обігу капіталів, дозволяє перетворювати нагромадження в робочі інвестиції. Виступаючи опти­мальним розподільчим механізмом, фінансовий ринок сприяє зниженню витрат, що виникають у процесі руху капіталу.