Завдання колективізації

1.Потреба забрати кошти із села на індустріалізацію.

2.Забезпечити населення країни дешевими продуктами харчування й сировиною.

3.Знищити індивідуальні селянські господарства.

4.Ліквідувати дрібнотоварний уклад на селі.

5.Ліквідувати заможне селянство (куркульство) як клас.
Метод колективізації:

Форсований метод з широким залученням державного репресивного апарату: терору, беззаконня, репресій.

1928 р. Для забезпечення успішної колективізації створю­валися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техні­ку і кадри механізаторів (МТС)- їхнім завданням було виробничо-технічне обслуговуванні колгоспів і радгоспів - головним чи­ном тракторна оранка і комбайнове збирання хліба.

Листопад 1929 р. Курс на суцільну колективізацію.

Серед ініціаторів форсування колективізації в Україні був генеральний секретар ЦК ВКП(б) України С. Косіор, який підтримав пропозицію Й. Сталіна, В. Молото­ва, Л. Кагановича завершити суцільну колективізацію протягом року.

5 січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колек­тивізації і заходи допомоги держави колгоспному будівни­цтву».

Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. - 70

4.Розкуркулення селянства.

Розкуркулення - політика знищення селян-власників ад­міністративним примусом для вступу до колгоспів, або засобами оподаткування, а також депортацією репресо­ваних селян на відбудови.

Це одна з найдраматичніших сторінок в історії колек­тивізації.

Мета

1.Ліквідувати заможних господарів, яких називали «курку­лями».

2.Передати колгоспам найприбутковіші селянські госпо­дарства із землею та реманентом.

3.Вилучити значних запасів сільськогосподарської продук­ції.

Кампанія «ліквідація куркульства як класу» — це форма ре­пресій стосовно селянства.

У січні — березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 господарств (2,5% всіх се­лянських господарств). Вона охопила 76% районів України.

Восени 1930 р. розпочалася друга хвиля розкуркулення.

В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на все селянство, оскільки в куркулі записували всіх, хто не хотів вступати до колгоспу.

Усього за роки суцільної колективізації розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1,2 - 1,4 млн душ. Понад по­ловину з них - близько 800 тис. осіб — виселили на північ і до Сибіру.

Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 р. більшість селянських дворів перебували у колгоспах.

На той час ще залишалося 154 тис. одноосібних дворів, що становило менше ніж 4% загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю.