Валютні курси та вплив їх зміни на результати діяльності підприємства

Тема 11. Міжнародний фінансовий менеджмент

Валютні курси та вплив їх зміни на результати діяльності підприємства

Особливості форвардних і ф’ючерсних контрактів на валютних ринках

Чинники зміни валютних курсів

Особливості діяльності на ринку ФОРЕКС

Форми міжнародних розрахунків

Банківські перекази у міжнародних розрахунках

Чеки у зовнішній торгівлі

Використання векселів

Валютні курси та вплив їх зміни на результати діяльності підприємства

 

Обмінний, або валютний, курс (exchange rate) можна визначити як кількість одиниць валюти однієї країни, потрібну для придбання одиниці валюти іншої країни.

Іншими словами, це вартість у вітчизняній валюті купівлі певних фондів, оцінених у валюті іншої країни.

Якщо курс оголошується для негайних або поточних угод у закордонних валютах, його називають поточним курсом, або спот-курсом (spot rate).

Спот-курс застосовується в міжбанківських операціях (interbank transactions) для реалізації протягом двох робочих днів, а також негайної доставки валюти в угодах типу "через прилавок" (over-the-counter), в яких, як правило, беруть участь небанківські клієнти. Якщо ж курс оголошується для поставки іноземної валюти в майбутньому, його називають строковим, або форвардним, курсом (forward rate).

Строковий курс або курс на термін - це договірний курс між торговцем іноземною валютою і його клієнтом.

Оскільки більшість валютних операцій відбувається за участю торговців іноземними валютами, курси оголошуються торговцями, що працюють на валютні брокерські фірми або комерційні банки. Курси оголошуються торговцем, а не стороною, що купує або продає. Як би торговці не повідомляли ціни на поточному або терміновому ринках, вони завжди називають курс купівлі і курс продажу. Курс купівлі – той, за яким торговець згоден придбати іноземну валюту, а курс продажу – той, за яким торговець згоден її продати.

Різниця, або спред (spread), на поточному ринку – це різниця між курсами покупки і продажу, тобто прибуток, або маржа (margin), торговця від своїх операцій у цілому.

Якщо іноземна валюта купуються за вітчизняну на валютному ринку країни, тоді в цьому випадку курс називається прямим (direct), або нормальним (normal), котируванням.

Якщо ж курс оголошується як кількість одиниць іноземної валюти за одну одиницю національної валюти, це називають непрямим (indirect), або оберненим (reciprocal), котируванням.

На практиці використовуються як пряме, так і обернене котирування. У Сполучених Штатах прийнято використовувати пряме котирування для внутрішніх (domestic) угод, їх часто називають американською системою (American system). У сфері міжнародної комерції банки найчастіше використовують європейську (European terms) або континентальну (continental base currency) систему, засновану на оберненому котируванні. Долар США прийнято вважати базовою валютою для міжнародних угод.

Валютний ринок заснований на економічному законі попиту і пропозиції. Іноді уряди країн втручаються у валютні операції з метою контролю валютних потоків, змушуючи свої центральні банки продавати або купувати валюту на відкритому ринку. Незважаючи на це, основна діяльність на валютному ринку обертається навколо комерційних банків у головних грошових центрах світу. Відповідно до огляду, виконаного Нью-Йоркським федеральним резервним банком у 1989 p., було встановлено, що 82 % валютних операцій припадає на міжбанківські операції, а решта 18 % розподіляється між ф'ючерсними та опціонним ринками, фінансовими і нефінансовими клієнтами.

У даний час комунікаційні мережі у світі настільки розвинуті, а також така велика кількість країн має валютні ринки, які діють практично без обмежень, що можна говорити про єдиний світовий ринок валюти. Він починає свою діяльність у невеликому масштабі в Новій Зеландії близько 9 години ранку за новозеландським часом – саме вчасно для того, щоб перехопити кінцеві результати роботи нью-йоркського ринку попереднього вечора. Через дві або три години розпочинає роботу ринок у Токіо, годиною пізніше – в Гонконгу й Манілі, а ще через півгодини - у Сінгапурі. До цього часу далекосхідний ринок вже активно працює, і фокус зміщується на Середній і Ближній Схід. Ринок у Бомбеї відкривається через дві години після ринку в Сінгапурі, а через півтори години естафету приймає Абу-Дабі, за ним – ще через годину – Джедца, годиною після – Афіни і Бейрут. На цій стадії торгівля на Далекому і Близькому Сході, як правило, стихає, але стає дещо нервовою, тому що торговці очікують розвитку ситуації в Європі. Ринки в Парижі і Франкфурті відкриваються на годину раніше, ніж у Лондоні, до цього часу ринок у Токіо готується до закриття, так що європейський ринок може мати уявлення про попередню торгівлю на японському ринку з його заключних операцій. Після обіду розпочинає роботу ринок у Нью-Йорку, і в міру того як згортається активність у Європі, акцент зміщується на захід. У пообідній час у Нью-Йорку торгівля також стихає. Передати естафету більше немає кому. Ринок у Сан-Франциско, що відстає від нью-йоркського на три години, є, по суті, філією останнього. Правда, можна передати невеличкі справи в банки Нової Зеландії, але ринок там дуже обмежений.

У залежності від сезону (літнього чи зимового) час у різних фінансових центрах земної кулі буде відрізнятись від світового часу GMT (Greenwich Meridian Time) на кількість годин, наведених у таблиці 11.1.

 

Таблиця 11.1.

Режим роботи світових валютних ринків

Фінансовий центр	Різниця від GMT	Різниця в годинах від Києва
Веллінгтон	+11	+9
Сідней	+9	+7
Токіо	+9	+7
Гонконг	+8	+6
Сінгапур	+7	+5
Москва	+3	+1
Харків	+2
Франкфурт-на-Майні	+1	-1
Цюріх	+1	-1
Лондон		-2
Нью-Йорк	+5	-7
Чикаго	+6	-8
Лос-Анджелес	+8	-10

 

В результаті розвитку світової торгівлі відбувається наступне: у корпорацій виникає необхідність працювати в декількох країнах і, відповідно, мати справу з багатьма валютами. Тоді проблема обмінних курсів набуває загрозливих розмірів, оскільки й прибуток, і показники ефективності діяльності будуть відчувати на собі вплив валют у звітності компанії. У якості прикладу можна розглянути підприємство з іноземними інвестиціями (cross-border subsidiary): воно імпортує товари материнської компанії з США та продає їх у межах нашої країни. Материнська компанія потребує оплати товарів у доларах, а підприємство з іноземними інвестиціями встановлює ціни й продає товари за українську валюту. Більш того, усі інші витрати фірми також проводяться в гривнях.

Рівняння доларового прибутку для підприємства з іноземними інвестиціями має наступний вигляд:

 

 

(11.1)

 

де доларовий прибуток; – обмінний курс; – продажна ціна за одиницю продукції в грн.; – змінні витрати на одиницю продукції, виражені в дол.; – кількість проданих одиниць продукції; – постійні витрати в грн.

Цей вираз просто ілюструє ситуацію з підприємством: ціни й постійні затрати треба перевести в долари, а змінні затрати вже були проведені в доларах.

Складності, що можуть виникнути через таке положення, очевидні. Курс валюти вже не можна відразу помножити на прибуток. Тепер курс валюти додатково впливає на досить важливу частину затрат підприємства з іноземними інвестиціями. Будь-який рух обмінного курсу в період ведення виробничої діяльності прямо впливає на собівартість реалізованих підприємством товарів. Наприклад, якщо курс гривні по відношенню до долару США впаде з 5.6 пунктів за долар до 7.0, підприємство зазнає усіх наслідків 25%-ного зростання собівартості: адже для оплати товарів з США йому доведеться купувати долари, що стали на 25% дорожче. Це може серйозно відобразитися на конкурентній позиції фірми на місцевому ринку, якщо вона не зможе успішно обминути період росту цін. Протилежний ефект, звичайно ж, виникне, якщо обмінний курс зміниться на користь гривні: наприклад, 3 5.6 одиниць за 1 долар до 11.2.

Вплив змін курсів валют на показники ефективності діяльності визначається багатьма факторами. Якщо значна зміна ціни й собівартості реалізованих підприємством товарів через коливання курсу долара ніяк не відобразиться на конкурентній позиції фірми, яка зможе корегувати ціну товарів у відповідності зі зміною собівартості – дуже малоймовірний варіант, - показники ефективності діяльності залишаться незмінними. На практиці скачки собівартості реалізованих товарів звичайно відображаються на конкурентоспроможності підприємства на місцевому ринку, а спроби “прив’язати” ціну до собівартості не тільки відобразяться на обсязі реалізованих товарів, але й стануть причиною зміни операційних витрат: адже обсяг продажу також зміниться.

Тут неможливо розробити якусь просту формулу: адже вся працююча система підприємства зазнає на собі не передбачувану дію багатьох факторів. Наприклад, зміна ціни, скоріш за все, буде менш масштабним, аніж зміна собівартості товарів, оскільки фірма намагається звести ослаблення своєї конкурентоспроможності до мінімуму. Реакція споживачів на скачки цін буде у великій мірі залежати від позиції, завойованої підприємством на ринку, від якості, ціни на товари конкурентів, доступності таких замісників даного товару, ціни на які не потерпіли від впливу коливань курсу валюти, і т. ін.. Найкраще – це побудувати в загальних рисах модель системи бізнесу фірми та змоделювати дію на неї різних умов: змін цін, обсягів, затрат.

Наступна таблиця ілюструє метод аналізу впливу на прибуток та прибутковість активів компанії декількох варіантів умов. Очевидно, що для уточнення приблизних оцінок необхідне більш глибоке знання місцевого ринку.

 

Таблиця 11.2.

Дія курсу валюти на прибуток і прибутковість активів філії

Змінні	Базовий період	Поточний період
Постійний обмінний курс	Курс долара виріс	Курс долара впав
Обмінний курс (долар/гривня), R	0,25	0,25	0,17	0,33
Продажна ціна за одиницю продукції, Pf
Перемінні затрати на одиницю продукції, виражені в доларах, C$
Перемінні затрати на одиницю продукції, виражені в гривнях, Cf
Кількість проданих одиниць продукції, V
Активи підприємства з іноземними інвестиціями, Af
Виручка від реалізації, грн.
Собівартість проданої продукції, грн..
Постійні затрати, грн..
Прибуток, грн..
ROI, %
Прибуток, в доларах

 

Цей набір вихідних варіантів відображає ситуацію для двох періодів часу з урахуванням можливості сильних коливань курсу валюти в поточному періоді в порівнянні з попереднім. Вважалось, що ціна реалізації товару на зарубіжному ринку трохи зросте при збереженні стабільного курсу валюти (2 графа). У результаті зросту ціни на 10% прибуток фірми з іноземними інвестиціями зросте вдвічі: з 5000 грн. до 10000, і пропорційно йому подвоїться й доларовий прибуток. Треба помітити, що показник прибутковості інвестицій капіталу також подвоїться.

У 3 графі представлений випадок, коли витрати зарубіжного філіалу на купівлю одиниці товару різко зростають на 50%, і підприємство намагається підняти ціну, аби компенсувати зріст витрат. Через це, скоріш за все, впаде обсяг реалізації – передбачається, що ця величина складе 25%. Через зріст ціни на товарно-матеріальні запаси зросте також і вартість активів фірми, наприклад, на 6000 грн. У той час, коли прибуток, виражений у гривнях, впаде на 37,5%, прибутковість інвестованого капіталу знизиться навпіл – це результат впливу подорожчання оборотних засобів. Прибуток і доларовому вираженні, однак, впаде ще сильніше, як наслідок зросту курсу долара.

У 4 графі показано ситуацію, коли курс долара падає, отже, імпорт товарів з США обходиться дешевше. І дійсно, витрати фірми на купівлю одиниці товару падають на 50% у порівнянні з випадком, коли долар зростає (3 графа). Можна передбачити, що фірма у такому випадку знизить ціну, і тоді кількість проданих товарів зросте на 10% й сягне 1100 штук. Тоді виручка буде такою самою, як і при стабільному обмінному курсі (2 графа). Однак треба помітити, як зниження собівартості впливає на прибуток підприємства з іноземними інвестиціями: вона зростає до 17000 грн., що відображається на зрості прибутковості інвестованого капіталу до 63%, який, у свою чергу, посилюється завдяки падінню вартості активів через зниження ціни товарно-матеріальних запасів. Зниження курсу долара також звеличить прибуток у доларовому вираженні до рівня, більш ніж вдвічі перевищуючому показник з 2 графи, - приріст його складе 124%.

Додаткові ускладнення виникають, коли необхідно враховувати різні темпи інфляції у різних країнах. Як стало зрозуміло з досвіду 70-х рр.. у США (період сильної інфляції), операційні витрати не обов’язково зростають пропорційно темпів інфляції, ціни матеріалів, палива, зарплата робітників також не завжди відповідають їм. Тому детальний аналіз її впливу на операції на світовому ринку потребує більш глибокого розуміння проблеми, аніж те, яке може дати коротке зведення.

Слід також відмітити тут іще один аспект операцій з іноземною валютою. Компанії, що займаються експортом, імпортом або іншими операціями з іноземною валютою, будуть використовувати, по мірі можливостей, методи хеджування (hedging), щоб захиститися від ризику нехай навіть тимчасових коливань курсів валюти.

Хеджування – це одночасний продаж чи купівля форвардних контрактів на іноземну валюту, щоб компенсувати суму тільки що виконаної комерційної угоди.

Наприклад, якщо компанія з США експортує свої товари на зарубіжний ринок та очікує отримати оплату за свої поставки у місцевій валюті через 30 або 60 днів, то одночасно її фінансист може заключити контракт на продаж еквівалентної суми іноземної валюти на той момент у майбутньому, але за сьогоднішнім курсом. Такий валютний контракт – його називають форвардним (forward trade) – являє собою типовий приклад широко вживаного на світовому валютному ринку виду угод. По суті, мета валютного хеджування – прив’язка до превалюючого на сьогоднішній день курсу валюти, аби обминути ризик його змін.