double arrow

Чистий прибуток або збиток.

4

 

Отже, алгоритм розрахунку прибутку від операційної діяльності матиме такий формульний вигляд:

 

Поп = ВП + Іоп.д – Іоп.в – АВ – ВЗ,

 

де ВП – валовий прибуток; Іоп.д – інші операційні доходи; Іоп.в – інші операційні витрати; АВ – адміністративні витрати; ВЗ – витрати на збут.

А для розрахунку прибутку від звичайної діяльності можна скористатися формулою:

 

Пзв.д = (Поп + Пф + Пінв) – Р,

 

де Поп – прибуток від операційної діяльності; Пф – прибуток від фінансової діяльності; Пінв – прибуток від інвестиційної діяльності; Р – податок на прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток – це частина прибутку від усіх видів діяльності, що залишається в повному розпорядженні підприємства після сплати всіх податків. Він розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку за вирахуванням надзвичайних витрат і податків зі звичайного та надзвичайного прибутку.

 

6. Розподіл та використання прибутку на підприємстві

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовуєть­ся на формування фінансових ресурсів держави і органів місцевого самоврядування, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств части­ни прибутку в бюджет.

По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – це розподіл загального прибутку.На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку шляхом сплати підприємствами до бюджету податку на прибуток, майнових податків (податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за землю, податку на нерухомість (проект), а при наявності надприбутків – рентних платежів).

Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету.На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

З реформування бухгалтерського обліку і звітності відповідно до міжнародних стандартів відбулися зміни в розподілі й використанні прибутку підприємств.

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формування за рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше. Передбачено облік використання чистого прибутку на виплату дивідендів, створення резервного фонду, поповнення статутного капіталу, інші напрямки використання (рис. 2).

Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

 

 

 

Рис. 2. Структурно-логічна схема розподілу і використання прибутку підприємства відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

 

Відповідно до чинного вітчизняного законодавства основними джерелами сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товариства. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за підсумками звітного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету. Зазвичай, дивіденди виплачуються у грошовій формі, однак інколи можуть виплачуватись у вигляді акцій.

Резервний капітал створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства. Величина резервного капіталу визначається засновницькими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Так, в акціонерних підприємствах резервний капітал повинен складати не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку в передбачених засновницькими документами відсотків (в акціонерних товариствах – не менше 5% чистого прибутку).

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


4

Сейчас читают про: