Вивчаючи питання про види державної служби, слід мати на увазі, що на законодавчому рівні це питання в Україні не врегульоване [15, с.25]. Немає єдиної думки з цього приводу і в науці. Найчастіше державну службу класифікують на такі види, як:
- службу в органах законодавчої, виконавчої та судової влади;
- цивільну та мілітаризовану (воєнну) службу;
- цивільну (в органах законодавчої, виконавчої влади) та спеціалізовану (військову, дипломатичну, митну, в правоохоронних органах та ін.).
Для мілітаризованої служби притаманні такі ознаки: професійним обов'язком цієї категорії осіб є захист життя і здоров'я людей;
забезпечення безпеки громадян і встановленого порядку управління, матеріальних цінностей;
охорона громадського порядку і правопорядку;
на державну службу мілітаризованого характеру поступають, як правило, після досягнення вісімнадцяти років (виключенням є навчання в спеціалізованих відомчих навчальних закладах);
наявність спеціальних особливих дисциплінарних статутів, положень про дисципліну;
|
|
ці службовці мають особливі умови вступу на службу, її проходження, присвоєння спеціальних звань, проведення атестації і припинення служби;
особливий порядок притягнення до правової відповідальності (особливо адміністративної і матеріальної).
У науковій літературі можна зустріти також класифікацію цивільної служби на:
- загально-функціональну (тобто діяльність, яка не відрізняється своєю специфікою, має загальний характер);
- спеціальну (судова, дипломатична, діяльність державного нотаріуса).
Цивільна і мілітаризовані служби можуть включати в себе різні підвиди, які об'єктивно необхідні державі і створені для реалізації спеціальних функцій і особливої внутрішньогалузевої компетенції.