Охарактеризуйте власність на ресурси як фактор розвитку господарської системи: суть, етапи, соціальна диференціація суспільства

В первісному суспільстві власність на засоби виробництва не могла виникнути, оскільки створення необхідних благ кровноспоріднена община здійснювала як природне і нероздільне ціле. Взаємодія між членами общини здійснювалась на засадах – кожен вносив до спільного здобутку стільки, скільки міг, а отримував необхідних благ стільки, скільки припадало на кожну особу. Перші уявлення про власність з’являються на завершальному етапі розвитку первісного суспільства і пов’язані з феноменом влади-власності. Зосередження особливо важливих функцій для існування общини в руках вождів, визнання їх права здійснювати ці функції на засадах здобутого авторитету, поступове відокремлення надобщинних органів, привело до формування влади як суспільного феномену.

Розпад первісного суспільства, формування територіальної общини привели до появи першої форми власності на засоби виробництва. Вона дістала назву общинної власності відповідно до організації суспільства в державу общинного типу. Її ознакою є те, що вона відображала особисту залежність кожного індивіда від територіальної общини, від влади.

В умовах феодальної роздробленості суспільств, постійних міжусобних війн гостро постала проблема військового захисту господарської діяльності і самого життя людей. сукупність прав на землю залежала від місця індивідів в ієрархії особистої залежності, яка набувала різноманітних форм прояву:алод – всі права на цей об’єкт належать селянському домогосподарству чи феодалу;бенефіцій – коли встановлюється право на тимчасове володіння земельною ділянкою васалом певного феодала;феод – за наявності права на спадкове землекористування нащадками феодала

Демократичний устрій державної влади та заміна відносин володарювання-підпорядкування на відносини солідарності та забезпечення природних прав індивідів відкрило шлях до утвердження приватної власності на засоби виробництва. Особиста незалежність від феодалів і короля, свобода і рівність індивідів зумовили перехід від особистої до майнової залежності. Реалізація майнової форми суспільної залежності здійснюється через досягнення кожним індивідом власної вигоди.

Максимізація вигоди приватними власниками приводить не лише до постійного нарощування багатства, а й до заміни прав приватної власності на об’єкти власності. Раціонально комбінуючи ці права, зосереджуючи їх руках окремих індивідів, можна досягти більш ефективного використання наявних ресурсів. Розвиток приватної власності йде шляхом створення різноманітних колективних форм приватної власності.