Розкрийте суть та значення системно-синергетичного підходу у дослідженні суспільства. Охарактеризуйте положення цивілізаційної парадигми

Системно-синергетична парадигма принципово змінює ха­рактер і значимість істор досліджень суспільних проце­сів. Окрім традиційного опису істор фактів та подій вона передбачає аналіз внутрішніх зв'язків між ними; в їх центрі перебуває розвиток людини. При цьому аналіз виконується з позиції цілісності суспільства, єдності істор витоків розвитку людства і цивілізаційних особливостей кожного суспільства. Відображення у наукових поняттях і категоріях істор процесу розвитку, обґрунтування залежностей, що характери­зують тенденцію розвитку, надає істор дослідженням нової якості, перетворює їх на історико-генетичний аналіз.

Системно-синергетична парадигма дослідження екон сфери суспільства передбачає надання переваги синтезу перед аналізом, розгляд будь-яких процесів з позиції цілісності. Предмет історико-екон науки включає в себе істор форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в економічній думці. Отже, історія екон думки тісно пов'язана з реальними змінами в екон системі і відбиває етапи її розвитку — від виникнення і до сучасної системи знань економічної теорії.

Цивілізаціина парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею істор розвитку людства виступає конкретне суспільство, що нале­жить до певної цивілізації і характер власними етапа­ми розвитку. Самобутність кожної цивілізації та особливості сусп-ва, що входить до неї, взаємодія між цивілізаціями та сусп-вами є фундаментальною характеристикою їхнього істор розвитку. Форми такої взаємодії постійн зміню­валися від війн до співіснуваня, формуваня інтеграційних утворень.

Біля витоків цього підходу стояли Лейбніц, Готе, Менделєєв, Дарвін.

Цивілізац. аналіз суспільства в центр усіх сусп процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та су­сп-вом загалом. Основні риси з точки зору цивілізац. парадигми: 1)Самобутність-від-носно відокремлене самостійне існування. 2)Внутріш структурність 3)Самоорганізованість

4)Наявність внутріш джерел саморозвитку 5)Особливі духовно-культур. цінності, що відображ. цілісність сус-ва.

Історично утвердилися два типи цивілізацій, які характери­зують східну і західну гілки розвитку людства. До першої нале­жать такі світові цивілізації, як китайська, індійська, близько­східна (мусульманська), до другої— східноєвроп., за­хідноєвроп., латиноамериканська. Істор розвиток кожного суспільства обумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Цивілізаційні фактори представлені спе­цифікою дух-культурних цінностей, формами і способами здійснення влади, організації життя суспільства та іншими ознаками, що відіграють вирішальну роль у будь-якій сфері су­спільства.