Охарактеризуйте економічну політику Б.Хмельницького та її основні напрями. Визначте її меркантилістські засади

1. Антифеодальна війна (1648 – 1657) – знищення магнатів, звільнення селян.

2. Створення козацької держави – Гетьманщини (до 1760р)

3. Соціальна структура (покозачення під час війни) – «товариство»(козацтво – привілеї,шляхта), духовенство, «поспільство» (міщанство, селянство)

4.Аграрна політика – землеволодіння юридично не захищено, не перетворено в інститут приватної власності;скасування великого землеволодіння польських магнатів базоване на фільварковому госп. – землі Війська Запорізького, тобто державні;наділення землею козаків(володіння),селян(довічне користування) – козацьке і селянське індивід. госп.;збереження церковного і монастирського землеволодіння; обмежене шляхетське землеволодіння. Збереження останніх двох форм землеволодіння. з часом відкрило шлях до повернення феодальних порядків.

5. Госп. діяльність в містах – отримання містами права самоврядування; сприяння Гетьманатом розвитку майстерень, мануфактур (надання кредиту);охорона міських ремесел і цехової їх організації.

6. Внутрішня торгівля – торгівля зосереджена на торгах та ярмарках; надання права торгівлі усьому населенню без обмежень;надання привілеїв козацтву.

7. Зовнішня торгівля – звільнення іноземних купців від ввізного та вивізного мита – в мирні часи лише 2%; обкладання високим митом вивіз дорогоцінних металів.

8. Фінансова політика – надходження в казну (перевищували видатки) – податки;земельний фонд, його продаж,промисли, винокурні, шинки, млини, які здавалися в оренду; митні збори від зовнішньої торгівлі; податки за користування судом та ратушею;штрафи.

9. Елементи меркантилізму – активне втручання державної влади у господарське життя;заохочення вивозу товарів і обмеження вивезення коштовностей;встановлення захисних мит;пільги підприємцям та купцям.

Соціально-економічна політика Б. Хмельницького та уряду Української держави залежала від результативності воєнного і політичного протистояння з Польщею, позиції козацької старшини та розмаху селянської антифеодальної боротьби. Боротьба за соціальне визволення вже влітку 1648 р. тісно переплелася з національно-визвольною і фактично переросла в Селянську війну. На визволених землях активно відбувався процес ліквідації великого феодального землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства та кріпацтва й утвердження козацької власності на землю.

Умови Зборівського (1649) та Білоцерківського (1651) договорів тимчасово загальмували розгортання прогресивних змін. Знову відновлюються феодальне землеволодіння і колишні форми експлуатації, що викликало нове загострення соціальних протиріч та черговий виток Селянської війни. Лише після перемоги в битві під Батогом (1652) на території Української держави було остаточно ліквідовано фільварково-панщинну систему господарювання, велику земельну власність короля, польських та українських магнатів і шляхти.

На аграрну політику Б. Хмельницького, крім зовнішніх чинників, активно впливала козацька старшина, яка сама прагнула стати великим землевласником Проте гетьман, розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних змагань є селянство, намагався гасити нові соціальні конфлікти і як міг гальмував зростання великого землеволодіння новітньої еліти.

Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами.