Охарактеризуйте становлення національної господарської системи 90рр. ХХ ст

Колишнє панування централізованої командно-адміністративної системи, яка десятиліттями формувала економіку України без урахування об'єктивних потреб та інтересів її народу, належного екологічного обґрунтування призвели до її занепаду і загострення цілої низки проблем. В Україні склалася одна з екологічно «найбрудніших» економік — перенасичена хімічними, металургійними, гірничодобувними виробництвами із застарілими технологіями. Технологічна відсталість та зношеність підприємств зумовили низьку продуктивність праці та великі затрати сировини й енергії на одиницю готової продукції. Це, у свою чергу, призводило до виснаження невідновних мінерально-сировинних ресурсів, забруднення повітря, води, ґрунтів.

Галузева структура господарства станом на 1990 рік на території України була несприятливою для задоволення потреб суспільства. Найбільшого розвитку в радянські часи досягли галузі військово-промислового комплексу, а випуск товарів для споживання населення був дуже обмеженим, повільними темпами розвивалася сфера послуг. Галузева структура господарського комплексу України залежала від енергоносіїв (нафти, газу), продукції легкої промисловості та сировини з Росії та інших республік колишнього СРСР.

Після проголошення незалежності Україна взяла курс на перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та вільному підприємництві. Наприкінці 2005 року наша країна була визнана світовим співтовариством країною з ринковою економікою. Це означало, що перше важливе завдання перехідного періоду — роздержавлення і приватизація господарських об 'єктів — було виконане. Обсяги випуску та асортимент продукції почали визначати вже не директивами, а попитом на ринку товарів і послуг. Однак ще не всі елементи ринкової інфраструктури (товарні, фондові та універсальні біржі, банки, аудиторські установи) досягли необхідного рівня розвитку в Україні. Другим важливим завданням перехідного періоду була структурна перебудова економіки, яка полягала в обмеженні випуску продукції, що була економічно й екологічно невигідною для країни, та переорієнтації господарського комплексу на виготовлення високотехнологічної продукції, яка мала б задовольняти потреби громадян, а також змогла б конкурувати на зовнішньому ринку. Станом на 2009 р. ще чимало питань стосовно перебудови національного господарства залишалися нерозв'язаними.