2017-12-16
609
Найбільше методи біоіндикації за допомогою тваринвикористовуються для оцінювання рівня забрудненості водногосередовища. Визначають загальну біомасу і чисельність відповідноїпопуляції. Зменшення розмірів популяції або її повне зникнення з водоймисвідчить про забруднення води токсикантами.
При проведенні біотичного моніторингу використовують методи пасивної і активної біоіндикації.
Таблиця 2
Деякі зовнішні ознаки отруєння риб
| Токсикант | Ознакиотруєння |
| Хлор | Враженізябра та військовийепітелій. Кінчикизяберсвітлі. При загибелі – швидкіобертальнірухи. |
| Важкі метали | Товстаслизоваоболонкатіла і зябер. На зябрах і шкірі – відкладигідроксидіввідповідних солей. |
| Фосфор | Вирячування очей. |
| Аміак тасоліамонію | Судоми, віялоподібніобертальнірухи, розширенняплавників, зябровакровотеча, рот зімкнутий. Риба тоне хвостом донизу. |
| Залізо та йогосолі | на зябернихпелюсткахбурийналітгідрооксидузаліза |
| Фтор | Водянка, вирячування очей |
| Мідь | Тіловкритеголубуватимслизом |
| СПАР | Ураженняшкіри та плавників з наступнимїхруйнуванням. Зяраяскраво-червоні, запалені. |
При використанні методів пасивної біоіндикаціїяк індикаторніорганізми використовують найбільш чутливі і досліджені види організмів,доступні для візуального спостереження, наприклад, риби для воднихсередовищ і великі безхребетні (жужелиці, дощові черв’яки) – для ґрунтів.Індикаторні організми повинні вивчатися у комплексі і на всіх стадіяхпрояву токсикозу, який визначається особливостями дії токсиканту та йогоконцентрацією у середовищі. Так, токсиканти локальної дії пошкоджуютьреспіраторний епітелій зябр у риб (до відділення ниток від зябровихпластинок), викликають кровотечу із зябер. Шкіряні покриви вкриваютьсяслизом, який порушує газообмін, риба гине від асфіксії. Риби починаютьковтати повітря з поверхні й гинуть з відкритим ротом та зябрами.
Методи активної біоіндикації для визначення токсикантівпередбачають використання як індикаторні організми тест-об’єктів(гусениць-мурашів шовковичного шовкопряда15 (Bombyxmori L.),ракоподібних (Dafniamagna L.)16. Гусениці-мураші мають надзвичайновисоку чутливість до дії токсикантів, особливо до інсектицидів і солейважких металів.
Приклад біоітестування за допомогою гусениць-мурашівшовковичного шовкопряда. Проби води або ґрунтового розчину, щовідібрані для біотестування, вливають у літрові колби (по 3 колби наваріант, контроль – питна вода). В кожну колбу вміщують на дві доби по 3пагони шовковиці з листям. За цей час пагони поглинають з розчинутоксиканти. Після цього лист згодовують гусеницям-мурашамшовковичного шовкопряда протягом трьох наступних днів (один раз надобу). Щоденно підраховують загиблих гусениць. В разі забруднення водиінсектицидами гусінь гине в першу добу, а при забрудненніфосфорорганічними сполуками та іншими токсикантами – через 48 годин.
Встановлено, щонайбільшачутливістьдефіцитукиснюзбігається з чутливістюдоорганічногозабруднення. Щодостійкості до органічнихзабруднень і дефіцитукиснюрозрізняютьтакііндикаторнігрупиорганізмів:
- полісапроби – організми, яківитримуютьсильнийступіньдефіцитукисню(личинки комара Chaoborus, мухи бджоловидкиFristalistenax);
- мезосапроби – організми, щовитримуютьлишесереднійступіньзабруднення (інфузоріяпарамеція, карась, короп, лин);
- олігосапроби – організми, яківитримуютьлишеслабкийступіньзабруднення, вимогливі до кисню (форель, багато личинок мошок).
Потреба у кисні в різнихгруприбнеоднакова: у форелі – висока, яка становить 7- 11 см3/л; у піскаря, коблика – середня (5 – 7 см3/л); у плотви, йоржа – низька (4 см3/л); у коропа, лина – наднизька (0,5 см3/л).
Отже, рослини, тварини та їхугрупуванняпредставляютьперспективнугалузьбіоіндикації через високучутливість до зміндовкілля, щовідбуваютьсяпідвпливомантропогеннихчинників. За допомогоюрослин і їхугрупуваньоцінюютьдію та наслідкиантропогеннихвпливів: порушенняприроднихландшафтів, забрудненняповітря, водного середовища та грунтів; обгрунтовують заходи з організаціїекологічногомоніторингу.
