Поняття і зміст ефективності

ТЕМА 8. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ.

8.1 Поняття та зміст ефективності.

8.2. Показатели экономической эффективности

8.3. Особенности оценки экономической эффективности затрат на природоохранные мероприятия в энергетике.

 

Поняття і зміст ефективності

Охорона навколишнього природного середовища пов'язана з розробленням і здійсненням комплексу екологічно спрямованих заходів, що запобігають або знижують негативний вплив антропогенної діяльності на природу.

Природоохоронні заходи розглядаються у вузькому і широ­кому розумінні.

У вузькому розумінні природоохоронні заходи — це ті види господарської діяльності, які безпосередньо спрямовані на вирішення певних природоохоронних завдань. Як правило, подібні заходи мають одноцільову спрямованість, тобто призначені для досягнення однієї конкретної природоохоронної мети (вирішення одного завдання).

Зокрема, вони можуть мати на меті:

будівництво очисних споруд і пристроїв;

перероблення, утилізацію відходів;

рекультивацію земель;

заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів та ін.

Такий розподіл обумовлений тим, що природоохоронні заходи вважаються не універсальною, а вузькоцільовою сферою діяльності, спрямованою на досягнення вузьких цілей при обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів.

У широкому розумінні до середовищезахисних заходів можна віднести всі види господарської діяльності, що як прямо, так і побічно сприяють зниженню або ліквідації негативного впливу дій людини на дсвкілля.

Зокрема, серед згаданих вище природоохоронних заходів до екологічно спрямованих дій у широкому розумінні належать ті, які так чи інакше підвищують загальну ефективність функціо­нування економічних систем. У кінцевому підсумку це обумов­лює зменшення ресурсомісткості (матеріаломісткості, енерго- чи водоємності) виробництва одиниці продукції (виконання певної роботи, надання послуг). Інакше кажучи, зменшується питома потреба в зазначених ресурсах. Безпосередніми наслідками цьо­го є відносне зменшення екологічного тиску на стадіях вироб­ництва: зникає (або зменшується) потреба в ресурсі - зникають (або зменшуються) і негативні наслідки його виробництва. Як правило, екологічно спрямовані заходи непрямої дії мають ба­гатоцільовий характер. Крім екологічних ефектів, вони дають можливість отримати цілу низку економічних і соціальних ре­зультатів (зокрема, зменшення виробничих та невиробничих витрат, поліпшення за рахунок цього достатку людей тощо). Подібні заходи можуть мати на меті:

раціоналізацію розміщення підприємств;

економію ресурсів; - упровадження маловідходних технологічних процесів;

зміну обсягів і структури виробництва;

збільшення випуску екологічно чистої продукції;

регулювання транспортних потоків та ін.

Загальними для будь-яких заходів екологічної спрямованості є два моменти:

• по-перше, вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);

• по-друге, вони потребують витрат коштів (або інших ресурсів).

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

Ефект означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними чи квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниження захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищення середньої тривалості життя) тощо. У тому випадку, коли зазначені результати отри­мують грошову оцінку, говорять про економічний ефект.

Економічний ефект - виражений у вартісній формі результат будь-яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів).

У тому випадку, якщо згадані результати впливають не тільки на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов'язані з впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують ви­раз еколого-економічний ефект.

Приклад: соціальний ефект охорони навколишнього природного середовища (довкіл­ля) виявляється в зниженні захворюваності населення, поліпшенні умов праці і відпочинку, збереженні природних комплексів і ландшафтів. Соціальний ефект безпосередньо не має вартісної форми.

Можна, втім, визначити, наприклад, скільки коштує лікування людини. Але не можна говорити, що здоров'я, відновлене лікуванням, має вартість, що дорівнює витратам на лікування.

Разом з тим поліпшення здоров'я населення супроводжується цілою низкою економічних результатів, зокрема:

- економією витрат на соціальне страхування і лікування хворих;

- зменшенням кількості недовиробленої за час хвороби працівників продукції.
Завдяки цьому окремі економічні показники соціального ефекту можна

визначати саме у вартісній формі.

Хоча за самим визначенням результат і ефект є близькими поняттями (ефект – певна форма результату), потреби економічної практики змушують у деяких випадках розмежовувати зазначені терміни. При цьому під умовним поняттям «економічний результат» звичайно розуміють загальний (брутто) результат (зокрема, виручку, дохід), а під поняттям «економічний ефект» - чистий (нетто) результат (зокрема, прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою

Е = Р - З, (13.1)

де Е — величина умовного економічного ефекту;

Р — величина умовного економічного результату;

3 — повні витрати на реалізацію заходу, завдяки якому з'явився ефект.

Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, набувати такого змісту:

1) народногосподарський рівень:

Р - приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) за період;

З - повні витрати на захід, включаючи економічні збитки від порушення середовища;

Е - приріст національного доходу;

2) рівень підприємства:

Р - загальна виручка підприємства внаслідок здійснення природоохоронних заходів;

З - витрати на реалізацію природоохоронних заходів;

Е - прибуток.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, говорять про позитивний ефект (підприємство отримує прибуток), в іншому разі - про негативний ефект (збитки, втрати та ін.).

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.

Ефективність розкриває характер причинно-наслідкових зв'язків виробництва. Вона показує не сам результат, а те, якою ціною він був досягнутий. Тому ефективність найчастіше хара­ктеризується відносними показниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) - результату і ви­трат. Це, втім, не виключає використання в системі показників ефективності і самих абсолютних значень вихідних параметрів.

Економічна ефективність - це вид ефективності, що ха­рактеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Головною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видат­ків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випад­ках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

У загальному вигляді принципова схема визначення показ­ника ефективності може бути виражена формулою

,

де є - показник економічної ефективності;

Е - величина економічного ефекту;

3 - витрати ресурсів (коштів, засобів виробництва, предметів праці, трудових факторів, часу та ін.) на забезпечення зазначеного економічного ефекту.

Хоча сам загальний теоретичний принцип простий і одно­значний, його практична реалізація може здійснюватися на ос­нові різних методичних підходів. їх вибір потребує глибокого розуміння економічного змісту господарського заходу, ефекти­вність якого передбачається оцінити.