М/н правова уніфікація

У Гаазькій конвенції Про право, що застосовується до режимів власності подружж я від 14.10.1978 р.:

За загальним принципом власність подружжя регулюється п равом, що визначене подружжям до шлюбу, це може бути:

• право будь-якої Држ., громадянином якої є один з подружжя під час такого визначення;

• право тієї Држ., у якій один з подружжя має своє звичайне місце проживання під час такого визначення;

• право першої з держав, в якій один з подружжя придбає нове звичайне місце проживання після шлюбу.

Якщо подружжя до укладення шлюбу не визначили застосовне право, режим їх власності регулюється внутрішнім правом Д., в якій обоє з подружжя отримали своє перше місце проживання після укладення шлюбу.

Якщо подружжя не має свого звичайного місця проживання – внутрішнім правом тієї Д., з якою пара найбільш тісно пов'язана.

Мінська конвенція: ст. 27, за якою

· особисті немайнові та майнові правовідносини подружжя – визначаються законом Држ., на території якої вони мають спільне місце проживання.

· Якщо ж у різних Д але мають одне громадянство – ЗГр..

· Якщо різне громадянство Д/Д, то за з-ом Д, на території якої вони мали своє останнє спільне проживання,

· а за його відсутності - за з-ом Д, установа якої розглядає справу.

Правовідносини подружжя щодо нерухомого м. – зак-ом Д., де це майно.

Загальна норма: майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (ССВ), незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього госп-ва, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивід. к орист. і виключ. з сивіл. обороту, - є об'єктом прав ССВ подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження ССВ, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряд. вони за взаємною згодою, і можуть за згодою його розділити.

Колізійне регулювання майнових прав у ЗУ про м/н Пр.Пр.:

Стаття 61. Майнові відносини подружжя

п.1, ст. 61: подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу:

· право особистого закону одного з подружжя або

· право Д., у якій один з нихмає звичайне місце перебування, або,

· (до нерухомого майна), право Д., у якій це майно знаходиться.

п.2. ст. 61 уточнено: обране так право може бути змінене за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування.

Нове право застосовується з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям.

п.3. За відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визнач. правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу (відповідно ст. 60: це може бути: спільний особистий закон подружжя, а за його відсутності - право держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, а за відсутності такого - право, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином).