Лицензия «С указанием авторства – Некоммерческая – Без производных»

Данная лицензия - самая запретительная из шести основных лицензий, позволяющая другим только загрузку ваших произведений и обмен ими с другими людьми при условии, что указывается ваше авторство, однако ваши произведения нельзя изменять каким-либо образом или использовать их в коммерческих целях.

Кожну ліцензію Creative Commons може бути подано: у вигляді сторінки з піктограмами та стислими пояснювальними написами (Commons Deed), у вигляді юридичного тексту (Legal Code) та у вигляді цифрових метаданих (Digital Code). Зазвичай ресурс містить посилання на Commons Deed, що дозволяє будь-якому користувачу швидко ознайомитися з основними умовами використання матеріалу. Посилання з Commons Deed відсилає на юридичний текст ліцензії. Метадані Creative Commons подається у вигляді опису, який може бути вміщено безпосередньо в об'єкт, що захищається ліцензією.

Подання ліцензій Creative Commons у вигляді структурованої схеми метаданих відносить їх до більш широкого класу правових метаданих (rights metadata) та передбачає можливість автоматизованої обробки цієї інформації. Деякі способи цієї обробки реалізовано вже сьогодні. В експлуатацію введено пошукову систему (http://search.creativecommons.org/), яка дозволяє уточнювати пошукові запити за умов використання матеріалів. Можна констатувати, що ліцензії Creative Commons не є запереченням копірайту, а його трансформацією у вигляд, коли копірайт не перешкоджає вільному поширенню інформації.

Визначальний вплив на поширення ліцензій Creative Commons може мати використання метаданих Creative Commons на рівні інституціональних репозиторіїв (institutional repositories), які підтримуються бібліотеками, архівними установами, науковими та навчальними центрами під час формування їх електронних фондів.

Важливими позитивними чинниками за цих обставин є широка розповсюдженість Creative Commons і наявність розвиненого сервісу для "непідготовлених" користувачів. У цілому ж, ліцензії Creative Commons — це інструмент, який активно розвивається та використовується. Він не суперечить авторському праву, а трансформує його, що не перешкоджає вільному поширенню інформації. Відзначаючи, що Creative Commons є суттєвим кроком у вирішенні проблеми авторського права в електронному середовищі, потрібно водночас наголосити на необхідності подальших розроблень у вирішенні цієї проблеми.

На січень 2013 року Creative Commons адаптовані до юридичної системи 70 країн (Україна до їх числа теж входить). Лицензии Attribution-NonCommercial-ShareAlike 2.0, Attribution 3.0 и Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 переведены на украинский язык. Существует официальный сайт и страница в вики. Creative Commons Украина находится в официальном списке филиалов Creative Commons[15].

Были попытки добиться принятия поправок в законы Украины, но они провалились[92]. Обязательность ЭЦП является препятствием для использования лицензий на Украине.[93]

Отже, слід констатувати недостатнє розповсюдження Creative Commons в українському сегменті глобальних комп'ютерних мереж. Вітчизняним бібліотекам, що мають сьогодні належне представлення в Інтернеті, варто пропагувати їх та започаткувати встановлення відповідних ліцензій на сторінках своїх сайтів.

Таким чином, лакуна, що існувала донедавна між "copyright" і повною свободою дій, сьогодні заповнюється суспільними ліцензіями GNU (General Public License) і ліцензіями Creative Commons, які дозволяють, з одного боку, інформації та іншим інтелектуальним надбанням вільно циркулювати й розвиватися, з іншого боку, надати авторам гнучкі можливості обмежити використання своїх здобутків у тих межах, які вони вважають потрібними. У цілому в глобальному інформаційному просторі має місце тенденція переходу від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням некомерційних прав інтелектуальних власників.