Правове регулювання туристичної діяльності

Організація рекреаційно-туристичної діяльності у правових рамках регулюється:

нормативно-правовими актами реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю;

законодавчими актами про сертифікацію туристичних підприємств та ліцензуванням туристичної діяльності;

податковим законодавством.

Збереження і охорона рекреаційно-туристичних ресурсів регулюється на законодавчому рівні згідно з діючими законами України в цій галузі. Прийняття Закону України "Про власність" зумовило появу на ринку туристичної індустрії величезної кількості суб'єктів туристичної діяльності з різними формами власності. Нові туристичні формування, що масово виникали в 1992-1994 рр., в основному орієнтувались на відправку туристів за кордон, а це в тих умовах приносило їм відповідну вигоду. Але великого впливу на туристичному ринку вони не досягни, і зі спадом активності

населення, зменшенням його доходів, прийняттям більш суворих митних правил їх діяльність поступово стала скорочуватись. У кінці 1994 рр. простежується чітка тенденція до зменшення учасників туристичного бізнесу, і на ринку залишились ті новоутворені структури, які зуміли адаптуватись до законів туристичної діяльності, витримали конкуренцію, зберегли хорошу репутацію серед зарубіжних партнерів, розширили асортимент і якість товарів та послуг.

Відповідні зміни відбувалися і в структурі таких туристичних організацій, як "Інтурист", "Супутник", системи профспілок тощо. Втративши жорстку державну опіку, ці організації відносно швидко адаптувались до нових умов діяльності шляхом роздержавлення та акціонування туристичних об'єктів. Логічним завершенням цього процесу стало об'єднання низових структур в асоціації. Внаслідок цього сформувалось декілька великих туристичних об'єднань ("Інтурист-Україна", "Аскотур", "Укрпрофтур", "Укрінтур", "БММТ Супутник" і деякі інші), які мають свої регіональні структури і сьогодні є провідними на ринку туристичних послуг.

За відсутності координації діяльності численних туристичних організацій і єдиних підходів до стратегії розвитку туристичної індустрії в Україні останній стає неможливим. Виходячи з цього, для реалізації державної політики в галузі туристичної індустрії і регулювання туристичної діяльності була створена Державна туристична адміністрація України, яка є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України, і на яку покладено відповідальність за подальший розвиток туризму.

 

3. Основні завдання державної туристичної адміністрації

Основними завданнями Державної туристичної адміністрації України є:

забезпечення розвитку внутрішнього та іноземного туризму; визначення перспектив і напрямків розвитку туризму, вимог до його рівня і обсягів; формування і розміщення державних контрактів і замовлень;

участь у формуванні та реалізації державної політики у галузі іноземного та внутрішнього туризму, в розвитку його матеріально-технічної і соціальної бази;

підготовка та раціональне використання кадрів для сфери туризму, координація діяльності міністерств, відомств і організацій з питань, пов'язаних з прийомом та обслуговуванням іноземних та українських туристів, а також організацією туристських поїздок за кордон;

участь у зовнішньоекономічній діяльності у галузі туризму, залучення іноземних інвестицій, представлення за дорученням Кабінету Міністрів України інтересів держави з питань туризму в міжнародних організаціях, укладання в установленому порядку міжнародних договорів. Держтурадміністрація відповідно до покладених на неї завдань:

1) аналізує стан справ у сфері туризму, прогнозує його розвиток відповідно до потреб особистості, суспільства, держави;

2) розробляє нормативно-правову основу функціонування туризму, бере участь у розробці проектів загальнодержавних програм у частині, що стосується туризму, здійснює експертизу проектів відомчих та інших рішень з питань туризму;

3) прогнозує та впорядковує мережу підвідомчих туристичних підприємств і організацій; розробляє і в установленому порядку відкриває нові туристичні маршрути;

4) забезпечує виконання підвідомчими підприємствами й організаціями державних замовлень і контрактів;

5) контролює виконання підприємствами й організаціями незалежно від підпорядкування та форм власності обов'язко вих правил прийому і обслуговування туристів в Україні;

6) здійснює заходи, спрямовані на забезпечення безпеки туристів;

7) організовує проведення інформаційно-екскурсійної роботи, вивчає та узагальнює її практику; організовує проведення методичних семінарів, конференцій та інших заходів з обміну досвідом роботи;

8) розробляє маршрути, тури, нові високоприбуткові види туризму, пропагандує серед зарубіжної громадськості поїздки в Україну;

9) готує та видає методичні посібники та довідники з інфор маційно-екскурсійної роботи, рекламні проспекти, буклети, плакати тощо, бере участь у міжнародних ярмарках і виставках;

10) забезпечує розробку й затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації і титульних списків на будівництво та реконструкцію готелів, мотелів, кемпінгів, ресторанів та інших об'єктів туризму;

11) укладає договори на будівництво готелів, мотелів, кемпінгів, ресторанів та інших об'єктів для обслуговування туристів і здійснює фінансування їх будівництва;

12) забезпечує формування ринку туристичних послуг, сприяє створенню нових комерційних і виробничих структур, створює банки на комерційній основі в установленому порядку;

13) контролює рівень зовнішньоторговельних цін на послуги та роботи в туристичних підприємствах та організаціях системи Держадміністрації, бере участь у розробці, погодженні й сприяє реалізації тарифних та інших угод щодо регулювання експорту та імпорту туристичних послуг;

14) розробляє і погоджує у встановленому порядку системи заходів щодо збереження державної, службової та комерційної таємниці;

15) веде облік іноземних компаній, які співпрацюють з партнерами в Україні з питань туристичної діяльності, аналізує ефектив ність комерційної роботи туристичних підприємств системи Держадміністрації на міжнародному ринку;

16) бере участь у формуванні та розміщенні у встановленому порядку державних замовлень та контрактів на послуги, роботи з розвитку інфраструктури туризму, готує пропозиції щодо їх фінансування та матеріально-технічного забезпечення; здійснює контроль за використанням державних фінансових і матеріальних ресурсів, що виділяються на розвиток туризму;

17) здійснює сертифікацію готелів, мотелів, ресторанів та інших об'єктів туризму, їх паспортизацію, у тому числі присвоєння розрядів, класності, стандартизацію послуг, що надаються туристам; з метою надання туристичних послуг на рівні міжнародних стандартів, здійснює облік підприємств і організацій, що займаються туристичною діяльністю;

18) вносить пропозиції про створення сприятливих умов для розвитку туризму через спрощення візових, митних та прикордонних режимів;

19) узгоджує з Міністерством транспорту питання транспортного обслуговування туристів, бронювання місць на залізничному, авіаційному, автомобільному, морському та річковому транспорті, здійснює контроль за культурою обслуговування туристів на транспорті і вносить пропозиції щодо його вдосконалення і розширення;

20) організовує контроль за ефективним використанням і технічним станом споруд туристичного призначення (готелів, ресторанів, автобаз тощо), дотриманням норм і правил безпеки на підприємствах та в організаціях, що входять до сфери управління Держадміністрації;

21) здійснює управління майном, що є у загальнодержавній власності підприємств, установ і організацій з туризму, які входять до сфери її управління; приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їх статути (положення), контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень); укладає і розриває контракти з керівниками ^ підприємств, установ та організацій; здійснює контроль за ефективністю використання і зберігання закріпленого за підприємствами, установами та організаціями державного майна; здійснює інші функції щодо управління майном, передбачені законодавством;

22) організовує у своїй сфері управління бухгалтерський облік і звітність, контрольно-ревізійну роботу;

23) вивчає попит на фахівців індустрії туризму, організовує підвищення кваліфікації керівного складу, підготовку спеціалістів з туризму, здійснює контроль за рівнем кваліфі кації обслуговуючого персоналу готелів, ресторанів, авто-

підприємств тощо;

24) здійснює рекламну та видавничу діяльність, у встановленому порядку засновує газети, журнали, інші засоби масової

інформації;

25) забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у галузі

туристичного співробітництва;

26) забезпечує участь України в міжнародних туристичних організаціях;

27)здійснює формування, керівництво і координацію діяльності туристичних представництв, агентств за кордоном.

Реалізація широкого кола завдань Держтурадміністрації спирається на взаємодію з місцевими органами влади і проводиться через систему Генеральних агентств Держадміністрації України, які створені у 23 обласних центрах України за активною участю Управління з туризму і маркетингу, Управління інформації та реклами Держадміністрації України.

Держадміністрація здійснює виконання покладених на неї завдань безпосередньо, а також через підприємства, об'єднання й організації з туризму, що перебувають у сфері управління цього органу.

Як показує практика, створення єдиного державного органу управління в індустрії туризму в цілому себе виправдовує. Організаційні структури управління розвитком туризму на регіональному та місцевому рівнях фактично сформовані. Створено декілька великих акціонерних товариств та організацій з різним відомчим підпорядкуванням і формами власності, наприклад, Західноукраїнська туристична асоціація (ЗУТА), засновниками і членами якої є генеральні агентства туризму в Закарпатській, Волинській, Рівненській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій областях. Асоціація створена з метою об'єднання зусиль і ресурсів та координації дій з питань вироблення стратегії розвитку туризму в західному регіоні України. Але для того, щоб туристична індустрія України як в цілому в державі, так і в окремих регіонах зайняла чільне місце в економічному зростанні, необхідно вирішити на державному рівні ряд таких першочергових завдань:

• створити службу обліку й охорони туристичних ресурсів (складання карт туристичних ресурсів кожної області, оцінка їх у балах, визначення першочерговості їх освоєння, розробка системи заходів щодо охорони природних ресурсів і відновлення пам'ятників культури);

• створити службу визначення попиту та реклами (особливості географічного положення, природних умов, унікальність культурної спадщини тощо зумовлюють необхідність визна чення попиту і рекламування у кожному конкретному регіоні);

• розробити програми розвитку індустрії туризму кожної області та планів капітального будівництва й інвестування;

• вирішити питання підготовки туристичних кадрів (курси, техні куми, коледжі, інститути, університети) та управління підприєм ствами готельного господарства, харчування, виробництва;

• скоординувати роботу туристичних організацій з транспорт ними агентствами, культурними установами;

• підприємства індустрії туризму повинні відраховувати частину прибутку в місцеві бюджети на формування інфраструктури та благоустрою району;

• провести оцінку економічної ефективності туризму та рекреаційну оцінку територій;

• визначити найсприятливіші для розвитку туризму і лікування території;

• розробити класифікацію місць відпочинку за ступенем значущості, природними умовами, функціональними ознаками;

розробити методи обґрунтування норм одночасного наванта ження на різні природні комплекси.