Хоча термін "контролінг" співзвучний до слова "контроль", проте їх функції та форми різні. Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управлінням, регулюванням діяльності не лише підприємства, але й, в широкому розумінні, бізнесу взагалі. Контролінг – це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності, як система управління прибутком підприємства.
Функціонування системи контролінгу можна показати за допомогою схеми:
Maл. 5. Елементи контролінгу та їх взаємодія
Контролінг виник внаслідок того, що з плином часу різко збільшується обсяг інформації, яка надходить не лише з внутрішнього середовища (виробництво), але й з зовнішнього, у вигляді даних про конкурентів, соціально-економічних досліджень, змін у податковій політиці держави, вивчення ринкового середовища та ін. Для систематизації цієї інформації необхідно було створити систему, яка б дозволила класифікувати та розподілити цю інформацію по тих структурних підрозділах організації, де вона необхідна.
|
|
Термін "контролінг" вперше був використаний у США, він охоплював сукупність завдань у сфері обліку та теорії фінансів. Потім контролінг отримав ширше тлумачення, до нього увійшли також окремі питання фінансового контролю і оптимального використання фінансових ресурсів.
Різниця між термінами "контроль" і "контролінг" полягає у тому, що контроль спрямований у минуле і зорієнтований на виявлення помилок, відхилень, на пошук винних; а контролінг – у майбутнє, прагне так керувати процесами поточного аналізу і регулювати планові і фактичні показники, щоб виключити помилки та відхилення.
Мал. 6. Цикл контролінгу
Метою контролінгу є розробка економічних показників ефективності використання об'єктів управління, відстеження цих показників та забезпечення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо використання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції.
Контролінг є синтетичною дисципліною, яка на основі менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, систем контролю забезпечує спостереження, оцінку та коригування економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.
Об'єктами контролінгу є:
I. Господарські процеси (постачання, виробництво, збут);
II. Ресурси підприємства (матеріальні ресурси, засоби виробництва, жива праця);
III. Економічна ефективність (собівартість, прибуток, фінансовий стан підприємства).
Для кожного з об'єктів контролінгу розробляється набір тих даних, за допомогою яких визначається ефективність здійснення господарських процесів і використання ресурсів підприємства.
|
|
Основними функціями контролінгу є нормування та визначення еластичності витрат, ціноутворення, вміння передбачити господарську і комерційну ситуацію, розробка заходів на підставі інформації про відхилення.
Особливе значення має сервісна функція контролінгу – забезпечення апарату управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, і координація завдань різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства.
Контролінг дозволяє досягти ясного у меті та правильного у дії управління, яке характеризується такими ознаками:
• розуміння істинної природи і обов'язків менеджменту;
• старанність відбору і розвитку членів команди менеджерів;
• тверда віра у те, що продукція і послуги підприємства є засобами, за допомогою яких працівники можуть чесно служити суспільству з почуттям особистого задоволення.
Для досягнення такого рівня управління, необхідно:
• викласти письмово точне і вичерпне твердження відносно того, чому підприємство займається даним бізнесом;
• встановити визнані всіма ефективні засоби оцінки значущості внеску загального менеджменту, окремих членів управлінської команди і потенційних менеджерів;
• запровадити програму управління, в якій чітко сформульовані завдання, методика дій і відповідальність у такій формі, щоб забезпечити роботу команди.
Контроль та аудит
Аудит – це системний процес отримання і оцінки об'єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів.
Для ухвалення рішень про придбання і продаж цінних паперів, видачу позик, укладання договорів необхідна достовірна інформація, яка грунтується на фінансовій звітності. Крім того, операції організації, ділові стосунки з іншими фірмами досить різноманітні і складні, тому інформацію про них можуть дати лише спеціалісти – бухгалтери і аудитори.
Як правило, користувачі фінансової інформації не мають доступу до облікових записів компанії і відповідного досвіду, тому їм необхідно запрошувати для підтвердження реальності балансу аудиторів.
Наслідки прийнятих користувачами інформації рішень про фінансовий стан компанії можуть бути настільки важливими, що достовірність і повнота даних є абсолютно необхідними, тому свідчення аудитора щодо фінансової звітності знімають ризик прийняття неправильних рішень і можливих збитків.
Аудит визначається як процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів та іншої інформації стосовно фінансового-господарської діяльності підприємства. Аудитор повинен підтвердити або заперечити достовірність фінансової звітності, яка публікується. Це дозволяє користувачам розраховувати на те, що інформаційний ризик незначний. Зниження ризику появи неточних даних у фінансових звітах є одним з основних завдань аудиту.
Аудит розподіляється на тривиди:
• аудит фінансових звітів;
• аудит на відповідність вимогам;
• аудит господарської діяльності.
Аудит фінансових звітів означає перевірку звітів суб'єкта з метою перевірки правильності їх складання відповідно до визначених критеріїв та загальновизнаних правил ведення бухгалтерського обліку. Результати аудиту фінансових звітів розсилаються широкому загалові користувачів – власникам акцій, кредиторам, органам державного регулювання, банкам, інвесторам та іншим зацікавленим особам.
Суть аудиту на відповідність вимогам полягає в тому, що при цьому здійснюється перевірка окремих видів робіт або господарської діяльності суб'єкта з метою визначення їх відповідності до встановлених законів, правил, процедур.
|
|
Аудит господарської діяльності полягає в систематичному аналізі господарської діяльності з певною метою. Цей вид аудиту можна назвати аудитом ефективності роботи або адміністративним контролем. Аудитор всебічно аналізує окремі види діяльності підприємства – виробництва, маркетингу, обробки даних як в цілому по фірмі, так і в розрізі окремих філій, відділів, секторів.
Завданням аудиту господарської діяльності є:
· оцінка ефективності діяльності (зіставлення фактичних даних з програмами, стандартами, прогнозами);
· виявлення можливостей поліпшення діяльності (можливість скорочення витрат на виробництво, підвищення продуктивності праці, підвищення економічної ефективності використання ресурсів та інше);
· надання рекомендацій для поліпшення діяльності фірми.
Проведення аудиту господарської діяльності може здійснюватися з ініціативи дирекції або на вимогу третьої сторони.
Враховуючи важливість аудиторського висновку щодо достовірності фінансового звіту, довіри користувачів до висновку аудитора та прийняття рішень на його підставі, до аудитора ставляться високі вимоги як професійного характеру (компетенція, кваліфікація), так і етичні. Аудитор виступає гарантом достовірності даних, які офіційно оприлюднюються для широкого кола споживачів, тому аудитор повинен бути високо компетентним, знати методологію обліку, права, фінансів, аналізу. Обов'язкова умова – наявність правового статусу на дозволу на перевірку.
Отже, аудит можна охарактеризувати як один із видів незалежного від державних структур контролю, який підтверджує реальність оприлюдненої фінансової звітності фірм, підвищує рівень довіри до неї та знижує ризик у прийнятті управлінських рішень.
В Україні діє закон про аудиторську діяльність, створена Аудиторська палата, яка розглядає стандарти з аудиторства, здійснює сертифікацію спеціалістів з аудиту та видає ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності окремими особами та фірмами.
|
|
РЕЗЮМЕ
1. Контроль є однією з функцій менеджменту. Його роль полягає у тому, що він забезпечує інформацію про досягнення мети організації і при відхиленні від встановленої мети дає можливість застосувати коригуючі дії.
Мал. 7. Етапи та процес контролю
2. До контролю входять такі основні блоки:
• визначення стандартів діяльності організації;
• визначення відповідності реальної дійсності до встановлених стандартів;
• визначення проблем у тому випадку, якщо реальна дійсністьневідповідає встановленим стандартам;
• застосування при необхідності коригуючих дій, які дозволяють ліквідувати відхилення або звести їх до мінімуму.
3. Серед загальних видів контролю, стосовно до стадії виконання господарської операції, можна виділити попередній, направляючий, фільтруючий та заключний контроль.
4. Предметом контролю є стан і поведінка об'єкта управління. Стан об'єкта управління визначається кількісними, якісними, структурними, просторовими та часовими характеристиками.
5. На практиці виникають проблеми контрольованості стану різних об'єктів, систем, процесів тощо. Теоретична розробка питань контрольованості стану і поведінки об'єктів управління є предметом дослідження контролінгу. Контролінг - це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства, а саме - система управління прибутком підприємства.
6. Аудит – системний процес отримання і оцінки об'єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів.
Аудит поділяється на три види: аудит фінансових звітів, аудит на відповідність вимогам і аудит господарської діяльності.
СИТУАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ
Ситуація 1
Джон Р. Рокфеллер якось відвідав один із своїх численних заводів. Коли він зайшов до кабінету директора, той диктував листа. "Не буду йому-заважати", - подумав Рокфеллер і дочекався поки директор звільниться. Коли секретар вийшов з кімнати, Рокфеллер сказав: "Я повинен Вас негайно розрахувати, оскільки Ви крадете мої гроші!".
"Як Ви можете це стверджувати?" – розлючено заперечив директор.
"Ви щойно диктували листа," - відповів Рокфеллер, - "що, без сумніву, міг зробити дехто з Ваших підлеглих. Але той, хто отримує максимум 3000$ на рік. Вам я плачу в десять разів більше. Якщо Ви займаєтеся справами підлеглих, значить погано виконуєте власні обов'язки. Тому гроші, які Ви отримуєте, викинуті на вітер".
Запитання:
1. Чи переконливі виправдовуваннядиректора типу: "Я намагаюся піклуватися про все..." та ін.?
2. Якщо в апараті директора дійсно немає кому доручити складення важливого листа, чи виправдані його дії?
3. На місці Рокфеллера чи виконали б Ви свою погрозу?
Ситуація 2
Із спостережень президента залізничної компанії:
"Більшість менеджерів управлінь залізниць зайняті тим, що перевіряють квитки, змащують деталі локомотива, прочищають парові свистки та демонструють повару вагону-ресторану, як робиться салат. А потім ще дивуються, що їх справи йдуть дедалі гірше."
Запитання:
1. А що ж повинні робити менеджери?
2. Чи можна назвати такі їх дії контрольними?
Ситуація З
Власник великої будівельної фірми з багатьма тисячами працівників та 50-ма будівельними майданчиками, принципово залишає за собою право самому приймати рішення по всіх фінансових питаннях.
Під час важливої ділової розмови з замовником увійшла секретар і попросила його підписати термінове замовлення на матеріали. Він вибачається перед відвідувачем і візує вимогу на тачку вартістю 170 марок. При цьому він пояснює, що вимогу на жаль, не можна відкласти, оскільки тачка дійсно дуже потрібна.
Справа, яку відвідувач намагався вирішити з власником фірми, не вийшла. А своїм колегам він пояснив: "якщо на фірмі шеф самостійно вирішує такі дріб'язкові проблеми, то йому важко не зважати на думку про те, що ця фірма у фінансовому відношенні не заслуговує довіри".
Запитання:
1. Як Ви думаєте, чому власник фірми сам вирішує фінансові питання і чи вітаєте такий стиль керівництва?
2. До чого призвела така практика на цей раз?
3. Чи не надто категоричний у своєму висновку відвідувач?
4. Спробуйте описати хід думок відвідувача.