Особистісна та соціально-психологічна готовність дошкільника до навчання у школі

Вінницький національний медичний університет

Ім. М.І.Пирогова

Кафедра медичної психології та психіатрії

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО практичного заняття

Для студентів 2 курсу медичного факультету спеціальність: 7.110110 - «медична психологія»

З дисципліни Вікова та педагогічна психологія

Модуль 1 «Вікова психологія»

Тема 10: Психологічні аспекти готовності дитини до шкільного навчання

Автор-укладач: доц. Н.Д.Корольова

 

 

Вінниця – 2010

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Тема 10: Психологічні аспекти готовності дитини до шкільного навчання

2. Кількість академічних годин – 2.

3. Вид проведення заняття – практичне заняття.

4. Місце проведення заняття – клас кафедри.

5. Мета заняття:засвоїти визначення поняття готовність дитини до шкільного навчання у віковій психології, розкрити специфіку психолого-педагогічного підходу до аналізу основних показників готовності до навчання особистості.

6. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

6.1.Література:

6.1.1.Основна література:

· Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001.

· Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо и др. – М., 1984.

· Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. Посібник. – К.: Академвидав, 2005, - 300с.

· Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: Навч.-метод. Посібник. – Суми:ВТД «Універсальна книга», 2007. – 330 с.

6.1.2. Додаткова література:

· Крайг Г. Психология развития. – СПб., 2000.

· Кулагина И.Ю., Колюцкий В.И. Возрастная психология. Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М,: ТЦ Сфера, 2004.

 

7. Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:

· Головні завдання у вивченні готовності дитини до шкільного навчання.

· Характеристика основних показників готовності.

· Морфогенетична та психологічна готовність: порівняльна характеристика.

· Процедура та методики вивчення готовності дитини до шкільного навчання.

Готовність дошкільника до навчання в школі.

 

Успіш­ний розвиток особистості, ефективність навчання дитини багато в чому залежать від того, наскільки правильно вра­ховано рівень підготовки її до школи. Загалом, готовність дитини до навчання у школі передбачає інтелектуальну, особистісну та соціально-психологічну, вольову складові.

Психологічна готовність включає здатність дитини до прийняття нової «соціальної позиції» - положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною в молодшому шкільному віці діяльністю – учбовою.

Інтелектуальна готовність дошкільника до нав­чання у школі.

Тривалий час рівень інтелектуального роз­витку дитини визначали за кількістю виявлених у неї знань, обсягом її «розумового інструментарію», про який свідчить передусім словниковий запас. Однак таких по­казників недостатньо. На думку А. Усової, дошкільник мусить мати високий рівень научуваності — вміння виок­ремити навчальне завдання та перетворити його на самос­тійну мету пізнавальної діяльності. Це передбачає воло­діння допитливістю й спостережливістю, здатністю диву­ватися та шукати причини виявленої новизни.

Проте не всі дошкільники інтелектуально готові до навчання в школі, причиною чого є обмеженість їхніх ін­телектуальних вражень та інтересів. Однак вони швидко виконують найпростіші навчальні завдання, якщо їх пере­вести в практичну площину або гру. Загалом, такі діти потребують особливої уваги педагогів.

Особистісна та соціально-психологічна готовність дошкільника до навчання у школі.

Підготовка дитини до школи передбачає формування у неї готовності до прий­няття нової соціальної ролі — школяра, що виражається у серйозному ставленні до школи, до навчальної діяльності та вчителя.

Як правило, старші дошкільнята відчувають великий потяг до школи. Часто їх приваблює зовнішній аспект шкільного життя. Але це не найголовніший мотив. Біль­шість із них прагне учитися. До учіння вони ставляться як до дуже серйозного завдання («навчуся писати», «навчуся читати»). Якщо дошкільник не готовий прийняти соціаль­ну позицію школяра, то навіть за наявності необхідних умінь і навичок, високого рівня інтелектуального розвитку йому буде важко адаптуватися до шкільного життя. Є діти, які взагалі не хочуть іти до школи. Причиною такого став­лення, як правило, є помилкове виховання дошкільників.

Виникнення позитивного ставлення дитини до школи часто пов'язане зі способом подання дорослими інформації про неї. Важливо, щоб відомості, які діти отримують зі слів дорослих про школу, були не тільки зрозумілими, а й доступними для усвідомлення ними. Особистісна та соці­ально-психологічна готовність до школи передбачає сформованість у дітей навиків спілкування і взаємодії з ровес­никами й дорослими.

Вольова готовність дошкільника до навчання у шко­лі.

Під кінець дошкільного віку в дошкільника вже сфор­мовані основні елементи вольової дії — внутрішнього зу­силля, необхідного для виконання певної діяльності. Він здатен поставити мету, прийняти рішення, окреслити план дій, виконати його, виявити зусилля для подолання перешкод, оцінити результат своєї дії. За твердженням психологів, які досліджували волю у дітей, у дошкільному віці вони успішніше досягають мети за наявності ігрової мотивації, коли їх поведінку оцінюють однолітки (команд­на гра).

Про вольову готовність дошкільників свідчить висо­кий рівень довільності їхніх рухів і поведінки. Довіль­ність рухів виявляється у письмі, правильному використанні навчального приладдя, підтриманні порядку на письмовому столі, парті, у портфелі. Довільність поведін­ки — у навмисному заучуванні віршів, можливості побо­роти певне бажання, відмовитися від гри заради іншої справи, наприклад допомоги матері. Здатність підкорити мотиви своєї поведінки поставленій меті має важливе зна­чення для майбутнього школяра. Вольова готовність пе­редбачає і здатність стримувати свої імпульсивні дії, зосе­реджуватися на виконуваному завданні, слуханні мови старшого тощо.

 

Таким чином, зі складного комплексу якостей, з яких складається готовність дитини до школи, виділяються:

1) фізична готовність;

2) психологічна готовність:

а) суб'єктивна (бажання йти до школи, готовність прийня­ти нову позицію школяра, прагнення до неї);

б) об'єктивна:

— інтелектуальна (диференціація сприймання, розвине­ний пізнавальний інтерес, володіння розумовими опе­раціями, вміння виділити навчальне завдання, на­явність певного словникового запасу, раціональний підхід до дійсності);

— моральна (знання норм поведінки, позитивне ставлен­ня до них, їх втілення у спілкуванні, наявність якостей, необхідних для спілкування);

— соціальна (потреба спілкуватися з дітьми, уміння підпорядковуватися інтересам дитячої групи);

— вольова (уміння підпорядковуватися меті, досягати вирішення завдання, спостерігати, слухати, запам'ято­вувати, розвинута дисциплінованість, сформована еле­ментарна вольова дія).

 

 

Отже, від народження до вступу у школу дитина долає ряд важливих етапів: новонародженість, немовля, раннє дитинство, дошкільний вік. Кожному з них властиві специфічні ситуації розвитку, певні провідна діяльність, новоутворення і досягнення у психічному та особистісному розвитку, особливі кризи і поєднання процесів дозрівання й розвитку.

Основним досягненням у житті дитини є її готовність до навчання у школі. У цей період закладаються основи її психічного здоров'я, характеру, здібностей, особливості самосвідомості тощо. Досягнення у психічному та особис­тісному розвитку є передумовою для гармонійного розвит­ку дитини на наступних етапах. За несприятливих умов виникають передумови для формування слабкості Я, не­спроможності, майбутніх акцентуацій особистості, для невротичної поведінки у шкільному та дорослому віці. Усе це вимагає значних і послідовних зусиль рідних, виховате­лів дитячих установ, практичних психологів щодо забез­печення сприятливих умов для розвитку дитини.