Загальний аналіз сечі

Для дослідження загального аналізу сечі зазвичай беруть ранкову порцію сечі та іноді добову сечу. Доросла людина у звичайних умовах виділяє за добу 1000-1700 мл сечі. Кількість виділеної сечі складає 75-85% від прийнятої рідини. Коливання добового діурезу в сторону його збільшення або зменшення спостерігаються при різних фізіологічних і патологічних станах. Збільшення добового діурезу понад 2000 мл – поліурія в нормі може бути обумовлена значним вживанням рідини, зменшення потовиділення, вживання продуктів, що містять велику кількість води та солей калію (кавуни, дині), при емоційному збудженні, при зниженні температури навколишнього середовища. В патологічних умовах поліурія проявляється при сходженні набряків, розсмоктуванні ексудатів, при хронічному нефриті в стадії зморщування нирок (компенсаторна поліурія). Виражена поліурія спостерігається при цукровому та нецукровому діабеті. Зменшення добової кількості сечі < 1000 мл – олігурія – в фізіологічних умовах може бути обумовлена обмеженим вживанням рідини, посиленою втратою її в спекотний період чи при роботі в гарачому цеху або при інтенсивній фізичній роботі. Патологічне зменшення добової кількості води (при проносах), при лихоманці, гострому гломерулонефриті, при крововтратах, опіках, бузупинній рвоті, важких формах серцевої та гострої ниркової недостатності, при утворенні великих трансудатів і ексудатів. Олігурія іноді супроводжується рідким сечовипусканням – полакіурією. Цілковите припинення сечовиділення – анурія може бути обумовлена важкою формою гострого гломерулонефрита, в термінальній стадії серцевої недостатності, при шоці, при оперативних втручаннях у животі чи малому тазі. Анурія може виникнути при токсичному ураженні нирок, при механічній закупорці сечовивідних шляхів (камінь, пухлина, гіпертрофія передміхурової залози). Ішурія – затримка сечі, коли хворий не в змозі самостійно випорожнити сечовий міхур при його стисненні, ураженні спинного мозку, у безсвідомому стані. Здорова людина за денний період часу виділяє 2/3-3/4 добової кількості сечі. Збільшення виділення сечі вночі – ніктурія є симптомом гломерулонефриту, нефроангіосклерозу, цукрового діабету, хронічної серцево-судинної недостатності.

Колір свіжої сечі солом’яно-жовтий. Інтенсивність кольору залежить від якості їжі, питного режиму. Колір може змінюватися при патологічних станах: колір «м’ясних помиїв» спостерігається при гострому гломерулонефриті, сеча кольору пива буває при паренхіматозній жовтусі, червоного кольору – при інфаркті нирки чи нирковій кольці, темно-бурого кольору –при гемолітичній анемії, прозорого, водянистого кольору – при цукровому діабеті, молочного – при лімфостазі нирки.

Прозорість сечі визначається візуально і розрізняють наступні градації: прозора, непрозора, каламутна. Каламутність сечі залежить від присутності солей, слизу, бактерій, клітинних елементів. Запах сечі у здорової людини має нагадувати свіжезкошену траву, але при наявності крові чи гною набуває запаху зтухлого м’яса. При наявності ацетону сеча набуває фруктового запаху. Нагнійні процеси (гнійний цистит, ракова пухлина в стадії розпаду) супроводжуються появою аміачного запаху.

Відносна щільність сечі залежить від концентрації розчинених в ній щільних речовин (сечовина, сечова кислота, креатинін, солі), а також від наявності цукру, великої кількості білка. Відносна щільність залежить від кількості прийнятої рідини, температури довколишнього середовища.

Вважається, що у здорової людини сума двох перших цифр величини добового діурезу і останніх цифр відносної щільністі дорівнює 30. Наприклад, при діурезі за добу 1500 мл відносна щільність повинна дорівнювати 1015, при діурезі 1000 мл – 1020.

Зниження відносної щільністі – гіпостенурія - наступає при хронічній нирковій недостатності (хронічний гломерулонефрит, нефроангіосклероз, хронічний пієлонефрит, амілоїдоз, полікистоз нирок.

Загальний аналіз сечі – нормативні показники за системою СІ

Показники	Одиниці СІ
Діурез	600-1600 мл/добу
Відносна щільність	1005-1025
рН сечі	4,5-8,0 (в середньому 6,0)
Білок	Відсутній
Глюкоза	0-0,8 (звичайними реакціями не визначається)
Еритроцити	Одиничні в полі зору
Лейкоцити	0 – 3 в полі зору
Епітелій (нирковий)	Відсутній
Циліндри (гіалінові)	0-1 в полі зору
Циліндри еритроцитарні, лейкоцитарні,зернисті, воскоподібні, змішані	Не виявляються
Кристали солей	У кислій сечі можуть бути урати, у лужній - фосфати
Формені елементи в сечі за Нечипоренком	Лейкоцити- до 4000/мл, Еритроцити- до 1000/мл, Циліндри – до 20 /мл.
Діастаза (α-амілаза)	28 – 160 г (л/год)

Проба за Зимницьким

призначається з метою дослідження концентраційної і видільної функції нирок і полягає у 3-годинному зборі сечі при звичайному режимі протягом доби. Визначається добова кількість сечі, що складає 65-75% від прийнятої рідини.

В нормі добовий діурез складає 1000-1500 мл сечі.

Денний діурез становить 2/3- 3/4 від добового.

Співвідношення денного і нічного діурезу 3:1 або 4:1

Відносна щільність 1004-1024.

Концентраційна функція нирок включає розмахи числових значень у різних порціях сечі у межах 10-20 одиниць.

Проба за Зимницьким здорової людини.

Обов’язковим є підрахунок питного режиму за добу.

Години	Кількість сечі (мл)	Відносна щільність
6.00-9.00 (ДД)
9.00-12.00 (ДД)
12.00-15.00 (ДД)
15.00-18.00 (ДД)
18.00 –21.00 (НД)
21.00-24.00 (НД)
24.00-3.00 (НД)
3.00-6.00 (НД)

ДД- денний діурез=900 мл

НД – нічний діурез=300 мл.

Видільна функція: добовий діурез=900+300=1200 мл.

Співвідношення денного і нічного діурезу, як 3:1.

Співідношення кількості виділеної сечі і кількості прийнятої рідини (1200:1500) складає 80%.

Концентраційна функція – коливання відносної щільності Ммах=1022 – Ммін1005=17 одиниць.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Заповнити таблицю, вказавши наступні ознаки гломеруло- та пієлонефриту

	Гломерулонефрит	Пієлонефрит
Основні скарги
Анамнез захворювання
Загальний огляд хворого
Дослідження пульсу та АТ
Кількість сечі
Зовнішній вигляд сечі

 

2. Дати характеристику наступним синдромам при захворюваннях нирок, заповнивши відповідні графи:

Синдром	Клінічні ознаки	Лабораторні ознаки
1. Сечовий синдром
2. Нефротичний синдром
3. Нефритичний синдром
4. Синдром артеріальної гіпертензії
5. Синдром гострої ниркової недостатності
6. Синдром хронічної ниркової недостатності

 

3. Вказати особливості загального аналізу сечі при гострому пієло- та гломерулонефриті

Показники	Гломерулонефрит	Пієлонефрит
Загальна кількість сечі (­, ¯, <=>)
Колір
Відносна щільність
рН
Наявність білку
Наявність ацетону
Наявність цукру
Наявність жовчних пігментів
Клітини епітелію в осаді (вказти якого саме)
Еритроцити
Лейкоцити
Циліндри (вказати які саме)
Слиз
Бактерії

 

Б. Питання тест-контролю

1. Від чого залежить відносна щільність сечі:

1. Від кількості прийнятої рідини.

2. Від характеру їжі.

3. Від кількості формених елементів сечі.

4. Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться

5. Від температури тіла.

 

2. Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:

1. Урати.

2. Білок.

3. Глюкоза.

4. Жовчні пігменти.

5. Сечова кислота.

 

3. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:

1. Постійний ліжковий режим.

2. Стандартизований водний режим.

3. Збирання сечі у стерильний посуд.

4. Забирання сечі катетером.

5. Рясний прийом рідини.

 

4. Виразна уробіліногенурія притаманна:

1. Обтураційній жовтяниці.

2. Гемолітичній жовтяниці.

3. Нирково-кам’яній хворобі.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічному гломерулонефриту.

 

5. Виразна білірубінурія характерна для:

1. Обтураційної жовтяниці.

2. Гемолітичної жовтяниці.

3. Нирково-кам’яної хвороби.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічного гломерулонефриту.

 

6. Сечові циліндри – це:

1. Слиз, який змінив свою консистенція у кислій сечі.

2. Білкові зліпки ниркових канальців.

3. Скупчення бактерій.

4. Сольові пробки.

5. Конгломерати тромбоцитів.

 

7. Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:

1. 1–1,2 л

2. 3–4 л

3. 6–8 л

4. 14–17 л

5. 12–20 л

 

8. Де утворюється первинна сеча:

1. У клубочках.

2. У проксимальних відділах канальців.

3. У дистальних відділах канальців.

4. У петлі Генле.

5. У клубочках та проксимальному відділі канальців.

 

9. У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:

1. У клубочках.

2. У канальцях.

3. У петлі Генле.

4. У клубочках та канальцях.

5. У канальцях та петлі Генле.

 

10. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:

1. 30–40 мм рт.ст.

2. 50–60 мм рт.ст.

3. 70–90 мм рт.ст.

4. 100–130 мм рт.ст.

5. 130–150 мм рт.ст.

 

11. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:

1. Фільтрація та реабсорбція.

2. Фільтрація.

3. Секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Секреція та реабсорбція.

 

12. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:

1. Фільтрація.

2. Фільтрація і реабсорбція.

3. Реабсорбція та секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Часткова реабсорбція.

 

13. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:

1. 1,0 мл/хв.

2. 2,5 мл/хв.

3. 3,5 мл/хв.

4. 5,0 мл/хв.

5. 7,0 мл/хв.

 

14. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?

1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.

2. Збільшенню секреції альдостерону.

3. Збільшенню секреції реніну та зменшенню кількості простагландинів

4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.

5. Зменшенню секреції реніну.

 

15. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?

1. З’являються увечері.

2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.

3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.

4. З’являються вранці на обличчі.

5. Одразу розвивається анасарка.

 

16. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?

1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.

2. Нефротичним синдромом.

3. Гіпертонічним синдромом.

4. Швидко прогресуючим перебігом.

5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.

 

17. Що є найбільш характерним для гіпертнезивної форми хронічного нефриту?

1. Нормальний АТ та сечовий синдром.

2. Високий АТ та сечовий синдром.

3. Набряки та сечовий синдром.

4. Високий АТ та набряки.

5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.

 

18. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?

1. Гострий нефрит.

2. Сечокам’яна хвороба.

3. Гострий цистит.

4. Паранефрит.

5. Рак сечового міхура.

 

19. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?

1. Гострий нефрит.

2. Амілоїдоз нирок.

3. Паранефрит.

4. Пієлонефрит.

5. Рак сечового міхура.

 

20. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:

1. До 3,5 г/л

2. До 4,5 г/л

3. До 5,5 г/л

4. До 6,5 г/л

5. До 9,5 г/л

 

21. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:

1. Сечовий.

2. Нефротичний.

3. Гіпертензивний.

4. Змішаний.

5. Гіпертензивний та сечовий.

 

22. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:

1. Лейкоцитурія та бактеріурія.

2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.

3. Протеїнурія та гематурія.

4. Лейкоцитурія та протеїнурія.

5. Бактеріурія та циліндрурія.

 

23. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:

1. Паранефриту.

2. Гострого гломерулонефриту.

3. Раку сечовому міхура.

4. Хронічного гломерулонефриту.

5. Гострого пієлонефриту.

 

24. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:

1. Аускультативна картина не змінюється.

2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.

3. Діастолічний шум на верхівці.

4. Акцент 2-го тону на аорті.

5. Ритм перепілки.

 

25. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:

1. Гематурія та циліндрурія.

2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.

3. Гематурія та бактеріурія.

4. Циліндрурія та бактеріурія.

5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.