Згуртованість колективу: сутність, стадії

Тема 4. ЗГУРТОВАНІСТЬ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

КОЛЕКТИВУ

Згуртованість колективу: сутність, стадії.

Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління.

Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективна творчість.

 

ЗГУРТОВАНІСТЬ КОЛЕКТИВУ: СУТНІСТЬ, СТАДІЇ

 

Згуртованість колективу виявляється у силі тяжіння до нього його членів, можливості їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у групі і перешкоджає виходу з неї.

Згуртованість колективу обумовлена:

- тяжінням людей один до одного у пошуках допомоги або підтримки в процесі досягнення тих чи інших цілей;

- взаємними емоційними перевагами;

- розумінням ролі колективу у забезпеченні тих чи інших гарантій.

Високо згуртовані групи мають певні характеристики:

1. кооперативність,

2. демократичність,

3. досягнення індивідуальних і групових цілей,

4. загальна задоволеність працею і перебуванням у колективі,

5. пряма оцінка результатів по виконаному колективному завданню,

6. індивідуальна і загальна відповідальність,

7. колективні результати (продукти) праці

(розглядаються як позитивні).

8. схильність до групового мислення (негативна).

Характеристиками групового мислення і групового тиску є:

1) ілюзія невразливості групи (члени групи схильні до переоцінки правильності своїх дій і у більшості випадків із захопленням сприймають ризиковані рішення);

2) безмежна віра в моральну правоту групових дій (члени групи переконані у моральній бездоганності своєї колективної поведінки та у непотрібності критичних оцінок з боку сторонніх);

3) ігнорування неприємної або неугодної інформації (інформація, що не узгоджується з груповими поглядами часто не приймається до уваги, а застереження не враховуються; наслідком цього є ігнорування необхідних змін);

4) негативна стереотипізація сторонніх (цілі, думки і досягнення зовнішніх конкурентів, як правило, трактуються як слабкі, невірні, ворожі і т.п.);

5) самоцензура (окремі члени групи через побоювання порушення групової гармонії утримуються від висловлювання альтернативних точок зору і вираження власних інтересів);

6) ілюзія постійної єдності (через самоцензуру і сприйняття мовчання як «знаку згоди» при вирішенні проблем занадто швидко, без необхідного всебічного обговорення досягається зовнішній консенсус).

Формуванню згуртованої груписприяє наявність у її членів таких якостей, як:

- уміння слухати, співчувати;

- готовність допомагати іншим;

- уміння знайти загальну точку зору, загальні цінності та інтереси;

- чіткість і ясність позицій;

- прагнення уникнути конфліктів;

- відкритість, гнучкість.

Проте, перешкоджають формуванню згуртованої групи:бажання домінувати і (або) постійно вступати в суперечку; безапеляційні заяви; оцінка ідей інших як поганих або невірних; звичка бути завжди правим; потреба бути переможцем, брати верх; байдужість, апатія, нудьга.

Не завжди і не з будь-яких робітників можна сформувати згуртовану групу.

Чинники групової згуртованості:

ü Потреба в кожного члена групи у тих перевагах, що дає приналежність до неї

ü Розмір групи, достатній для реалізації її цілей і комунікацій

ü Просторова близькість

ü Переважання позитивного досвіду в досягненні цілей і захисті цінностей

ü Психологічна сумісність членів групи

ü Згода між членами групи з приводу її цілей

ü Широке спілкування і взаємодія між членами групи

ü Прийнятна для усіх рівність соціального статусу і походження членів групи;

ü Демократизм групових взаємовідносин

ü Позитивна думка членів групи один про одного

Виділяють чотири стадії формування згуртованої групи(табл.4.1).

Таблиця 4.1 - Стадії формування згуртованої групи

№ з/п	Стадія формування згуртованої групи	Характеристика
1.	Прийняття членами групи один одного	Усуваються недовіра і відчуження у відносинах між працівниками, з'являється готовність співробітничати.
2.	Розвиток комунікацій і розробка механізму прийняття групових рішень	Розширення та інтенсифікація комунікацій, відвертого спілкування. Група є здатною до прийняття колективних рішень.
3.	Формування групової солідарності	Зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності. Члени групи одержують задоволеність від самого факту перебування в ній і допомагають один одному.
4.	Прагнення до максимізації групового успіху	Раціональне використання індивідуальних здібностей, можливостей і взаємодопомоги, забезпечення неформального колективного контролю за виконанням групових завдань. Переміщення акценту з міжособистісної солідарності і підтримки на загальну справу.

Показники згуртованості:

1) індекс згуртованості

,

 

деВ -кількість взаємних позитивних виборів по ознаках симпатії - антипатії;

N - загальна кількість можливих виборів у колективі.

Індекс згуртованості колективу зростає зі збільшенням кількості позитивних виборів. Згуртованість колективу тим вище, чим ближче індекс З_гр до одиниці. Цей індекс характеризує внутрішню емоційну атмосферу колективу.

2) індекс інтеграції (Ігр.), тобто здатність групи зберігати свою структуру як єдине ціле. Цей індекс виражається відношенням одиниці до кількості членів групи, які не отримали жодного вибору.