2017-12-16
211
Фотоапарати (ФА) — оптико-механічній прилад, призначений для здобуття оптичного зображення об'єкту на світлочутливому шарі фотоплівки.
Фотографія — світлопис, спосіб здобуття зображень предметів на світлочутливих матеріалах, в яких під впливом відбитих від предметів і сфокусованих об'єктивом світлових променів утворюється спочатку приховане, а після відповідної хімічної обробки видиме чорно-біле або кольорове зображення предметів.
Ідентифікація фотоапаратів — це встановлення відповідності найменування виробу своєму цільовому призначенню, міри відповідності зображення об'єкту, що знімається, розміру затвора і іншої споживчої інформації з даними, вказаними на маркуванні (на упаковці, безпосередньо на корпусі або в технічному паспорті на продукцію).
Ідентифікаційна експертиза фотоапаратів проводиться з метою встановлення відповідності певному переліку ознак, приведеному в нормативно-технічній документації. Для досягнення цієї мети можуть ставитися наступні завдання:
§ до якої асортиментної групи відноситься даний товар;
§ до якого виду відноситься даний товар;
§ наскільки відповідає зображення об’єкту, що знімається;
§ визначення лінійних розмірів затвора;
§ встановлення діапазону об'єктиву;
§ встановлення країни-виробника або фірми;
§ встановлення відповідності даного товару якісним характеристикам;
§ чи є даний товар безпечним.
Ідентифікацію фотоапаратів здійснюють органолептичним, вимірювальним і фізико-механічним методами.
Розрізняють асортиментну, якісну і кількісну ідентифікацію.
Під асортиментною ідентифікацією розуміють приналежність даного виробу до тієї або іншої асортиментної групи виходячи з класифікаційних ознак товару.
Залежно від вимог, що пред'являються споживачем до ФА, весь асортимент ФА можна умовно розділити на три класи відповідно до типології споживача і раціонального співвідношення ціни і якості.
Простий клас призначений для вирішення завдань, що стоять перед недосвідченими, початкуючими фотоаматорами.
Середній клас — для підготовлених фотоаматорів.
Високий клас — для професіоналів і досвідчених фотоаматорів.
Ідентифікація класу фотоапарата проводиться з метою встановлення, до якого класу належить використаний в даному апараті затвор (якщо він працює з механізмом затвора). Залежно від допустимих відхилень значень основних параметрів встановлюють три класи затворів.
Якісна ідентифікація фотоапаратів — це процедура зіставлення дійсних значень показників якості з вимогами стандартів. Якість фотоапаратів досліджують за органолептичними і фізико-механічними показниками.
На першому етапі візуально визначають колір корпусу, форму, наявність видимих дефектів (тріщин, подряпин, сколів і інше.). Не допускаються дефекти на корпусі, написи мають бути чіткими, ясними. На оптичних деталях об'єктиву недопустима наявність пилу, жирових плям, потьоків масла, подряпин. Краї відкидних і знімних кришок повинні відкриватися і ховатися легко і надійно.
Потім за допомогою вимірювальних приладів встановлюють дійсні значення розмірів корпусу і деталей. Про якість фотоапаратів за фізико-механічними показниками судять за якістю затвора і об'єктиву.
Якість затвора характеризують наступні показники:
Ø швидкість руху виконуючого елементу;
Ø коефіцієнт корисної дії;
Ø опір ізоляції синхроконтакта;
Ø світлопроникність;
Ø тепло- і холодостійкість.
Коефіцієнт корисної дії фокальних затворів визначають по формулі:
N=w / (w + ds / k), де
ds - відстань від плоскості виконуючого елементу до фокальної площини;
k - діафрагмове число;
w - кількість фокальних затворів.
Опір ізоляції синхроконтакта вимірюють мегаометром з гранично допустимою погрішністю не більше 10% при напрузі 500 В.
Випробування затвора на с вітлопроникність проводять у складі фотоапаратів або в пристосуванні, що імітує фотоапарат. Випробування слід проводити в світловій камері, освітленість якої має бути 10 000 лк. Фотоапарат, заряджений плівкою 65 од., витримують протягом 10 хв при зведеному і спущеному затворі. Затвор вважають світлонепроникним, якщо на проявленій плівці візуально не спостерігається місцевих засвічень або вуалей. Випробування затворів на тепло- і холодостійкість. Визначають параметри затвора, поміщеного в камеру тепла (холоду) при температурах від -15 до +45 °С. Час витримки затвора має бути рівне 1 год.
Об'єктиви бувають жорстко вбудовані в корпус апарату і знімні.
Фокусна відстань об'єктиву — величина постійна. Величину фокусної відстані виражають в міліметрах. У кожній лінзі два фокуси — передній F і задній F''. Площина, що проходить через головний фокус перпендикулярно оптичній осі об'єктиву, називається фокальною площиною Р, в цій площині розташовується фотоплівка.
Основні оптичні характеристики об'єктиву:
ªголовна фокусна відстань;
ªвідносний отвір;
ªглибина різко змальовуваного простору;
ªкут поля зображення;
ªроздільна здатність (сила);
ªаберація.
Фокусна відстань f -— відстань по оптичній осі об'єктиву від точки заднього фокусу F до його головної плоскості Н. Чим більше фокусна відстань об'єктиву, тим більше виходить зображення. На знімку зображення виходить в стільки раз менше об'єкту, в скільки разів фокусна відстань менше.
Залежно від величини фокусної відстані всі об'єктиви підрозділяються на нормальні, короткофокусні, довгофокусні і об'єктиви із змінною фокусною відстанню.
Особливу групу складають об'єктиви із змінною фокусною відстанню (Zoom-lens). Другою характеристикою об'єктиву є відносний отвір. Відносним отвором об'єктиву називають відношення діаметру отвору об'єктиву, що діє до його фокусної відстані.
Величина, зворотна відносному отвору, називається діафрагмовим числом. Відносний отвір об'єктивів змінюється за допомогою діафрагми, яка є необхідною частиною об'єктиву і знаходиться, як вказувалося вище, між його лінзами. Призначення діафрагми полягає в зміні світлового потоку, що проходить через об'єктив.
Глибина різкості — відстань уздовж оптичної осі знімального фотографічного об'єктиву, в межах якого нерізкість зображень різно видалених предметів не перевищує допустимого кружка нерізкості.
Кут поля зображення (кутове поле зображення) також є важливою характеристикою кожного фотооб'єктиву. Будь-який об'єктив дає зображення в межах певного поля, що має форму круга і званого полемо зображення. В межах цього поля різкість і освітленість зображення неоднакові — у міру видалення від центру поля зображення вони зменшуються.
Кутовим полем об'єктиву називається найбільший кут з вершиною в оптичному центрі об'єктиву — в, при якому всі предмети, що знаходяться в його межах, зображатимуться об'єктивом в плоскості кадрового вікна об'єктиву.
Роздільна здатність (сила) R — це здатність фотографічного об'єктиву чітко відтворювати найдрібніші деталі об'єкту. Роздільна здатність оцінюється по кількості відтворних штрихів на 1 мм довжини зображення.
Роздільна здатність об'єктиву в центрі поля зображення завжди вища, ніж по краях, тому в технічний паспорт фотографічних об'єктивів заносяться два значення роздільної здатності — для центру і для країв поля зображення.
Аберація — це спотворення | до зображення, викликані недосконалістю оптичної системи фотоапарата. Вони виявляються в нерізкості зображення, забарвленості його контурів, в порушенні подібності між об'єктом і зображенням. Прагнення до зменшення аберації приводить до ускладнення конструкції об'єктиву — збільшення кількості лінз, і при цьому зростають втрати на віддзеркалення і світлорозсіювання.
Світлосила об'єктиву — найважливіша фотометрична характеристика, що визначає гідність об'єктиву.
Ідентифікація призначення — це встановлення відповідності фотоапарата своєму основному цільовому призначенню. Цільове призначення — це здобуття високоякісного зображення при зйомці в різних умовах відповідно до завдань фотоаматора або професіонала.
До основних функціональних властивостей відносяться:
ü якість отримуваного зображення,обумовлена багаточисельними одиничними показниками;
ü пристосованість для зйомки при недостатньому освітленні;
ü пристосованість до зміни масштабу об'єктів, що знімаються;
ü пристосованість для макрозйомки;
ü пристосованість для самозйомки;
ü пристосованість для зйомки швидко рухомих об'єктів.
Висновок про наявність у фотоапараті тієї або іншої функціональної властивості слід робити, проаналізувавши технічні характеристики і особливості конструкції.
Якість отримуваного зображення — це міра відповідності зображення, що проектується на світлочутливу плівку або ПЗС-матрицю, об'єкта, що знімається.
Високоякісне зображення отримуваного фотознімку залежить від багатьох одиничних показників фотоапарата:
§ марки об'єктиву і його характеристик;
§ точність фокусування;
§ точність візування;
§ точність установки експозиції;
§ формату кадру.
Формат кадру цікавить всіх споживачів. Від формату негативу залежать формат і якість отримуваного позитивного знімка. Чим більше формат кадру негативу, тим вище якість позитивного фотознімку, оскільки при рівній мірі збільшення на кадрі великого формату менше помітні нерізкість і зернистість.
Пристосованість до зйомки при недостатньому освітленні — властивість, важлива в основному для підготовлених і дослідних споживачів. При цьому мається на увазі, що зйомка виробляється без вживання додаткових джерел світла і на плівку середньої світлочутливості, тобто в найбільш поширених випадках.
Пристосованість для макрозйомки (тобто зйомки з відстані менше 1 м), в результаті якої дрібні об'єкти виходять крупним планом, цікавить головним чином дослідних споживачів, що знімають квіти, комах, креслення і так далі Придатність до макрозйомки залежить від наявності знімного об'єктиву.
Придатність фотоапарата для самозйомки залежить від наявності в нім автоспуску. При самозйомці фотоапарат встановлюється на штатив або на яку-небудь іншу опору.
Можливість фотографування швидкорухомих об'єктів (спортивні змагання і ін.) залежить від величини найкоротшої витримки, яку відпрацьовує затвор фотоапарата. Для подібних зйомок потрібні витримки 1/250,1 /500 з і коротше.
Пристосованість до зміни масштабу об'єкті в, що знімаються, не сходячи з місця — властивість фотоапаратів знімати крупним планом видалені об'єкти, до яких не можна підійти близько, і навпаки — знімати дрібним планом об'єкти, коли відійти нікуди не можна (у тісних приміщеннях). Ця властивість залежить від можливості зміни фокусної відстані об'єктиву.
Так, на сьогодні фотоапарат може забезпечити:
ªможливість підпису фотознімку;
ªустановку кількості фотографій (тобто під час зйомки можна встановити кількість відбитків конкретного знімка);
ªможливість зміни не до кінця знятої плівки;
ªможливість автоматичного визначення чутливості плівки (по ДХ-коду, який наноситься на касету і на плівку).
Кількісна ідентифікація фотоапаратів — це встановлення відповідності розмірних характеристик товару (маси, габаритів фотоапарата і конструкції футляра) з даними, вказаними на маркуванні, а також встановлення наявності всіх необхідних вузлів і комплектуючих.
Фотоапарати складаються з наступних основних вузлів: корпусу зі світлонепроникною камерою, об'єктиву, затвора, видошукача, механізму наведення на різкість і контролю різкості. Маса фотоапарата без батарей має бути від 200 до 345 г (вимірюють надчутливими вагами). Лінійні розміри знаходяться в діапазоні від 12 х 67 х 44 до 149 х 77 х 60 мм (виміри здійснюють логарифмічною лінійкою).
Комплектація: фотоапарат, фірмові акумулятори, штатив, карта пам'яті на 128 Мб (для цифрових фотоапаратів), зарядний пристрій, фірмова сумочка-чохол, полімерна повітряна прокладка, фірмова ганчірочка для збирання пилу з об'єктиву, інсталяційний диск (для цифрових і аналогових апаратів), шнурок на зап'ясті або на шию, інструкція (включаючи паспорт, гарантійний талон і талон замовлення поштою).
Інформаційна ідентифікація фотоапаратів — це встановлення відповідності даних на упаковці, в інструкції і паспорті на фотоапарат вимогам стандартів.
Фотоапарати укладають у футляри з натуральної або штучної шкіри, а потім в картонні коробки і пломбують. Апарати зберігають в сухих, провітрюваних, опалювальних приміщеннях при температурі 12 "З, відносній вологості 60-70%.
На коробці вказують найменування товару, марку, фірмовий знак, адресу виробника, вагу фотоапарата, лінійні розміри, коротку інструкцію по вживанню, дозвіл (для цифрових фотоапаратів), характеристику плівки, що рекомендується для даного апарату, дату виробництва і попереджувальні знаки "Не трясти", "Обережно", "Верх", "Уникати попадання вологи".
Вся ця інформація, але в більш розгорнутому вигляді, дублюється в паспорті і інструкції.
Ідентифікація надійності — характеризує здатність фотоапарата виконувати свої функції, зберігаючи при цьому свої експлуатаційні параметри у встановлених межах протягом необхідного часу (напрацювання). Показниками надійності є безвідмовність, довговічність і ремонтопридатність.
Ідентифікація безпеки експлуатації фотоапарата — характеризує міру захисту фотоаматорів і професіоналів від небезпечних і шкідливих дій, що виникають при користуванні фотоапаратом. Показниками безпеки є електрична міцність, ефективність захисних пристроїв, відсутність функціональних гострих кутів і ін.
