Порядок формування звітності про результати фінансового контролю

Показники існуючої звітності про контрольно-ревізійну роботу можна умовно поділити на три категорії:

- результативності;

- дієвості;

- економічності.

Критерій результативності містить показники:

- кількість підприємств, установ, організацій, на яких встановлено фінансові порушення;

- виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави, зокрема недоотримано фінансових ресурсів, здійснено видатків, що призвели до збитків;

- виявлено інших порушень фінансової дисципліни.

Зазначені показники свідчать: по-перше, про системність контролю, завантаженість служби, її активність та ініціативність; по-друге, про масовість і характер фінансових порушень, можливість визначення причин, які призводять до втрат фінансових ресурсів.

Критерій дієвості складається з вжитих заходів за результатами контролю:

- надійшло до бюджетів і на рахунки державних установ та державних підприємств і організацій донарахованих фінансових ресурсів;

- відшкодовано і відновлено незаконних видатків фінансових та матеріальних ресурсів;

- усунуто інших порушень фінансової дисципліни;

- прийнято рішень, постанов, наказів за поданнями ДФІ, спрямованих на попередження фінансових порушень.

Співвідношення вжитих заходів щодо усунення наслідків фінансових порушень свідчитиме про силу впливу контролю на якість управління державними ресурсами. За допомогою зазначених показників можливо дослідити вміння підрозділів ДФІ виправити ситуацію: забезпечити своєчасне і повне виконання рекомендацій, вказівок і пропозицій, домогтися їх виконання, використовуючи надані законодавством права. Ефект фінансового контролю проявляється в тому, що за його результатами вживаються заходи до порушників фінансової дисципліни, зокрема притягнення винних осіб до адміністративної, фінансової, кримінальної відповідальності, в результаті чого поліпшується відповідальність посадових осіб, підвищується кваліфікація працівників та ін.

Критерій економічності визначається співвідношенням обсягів фінансових ресурсів, повернутих державі, до обсягів бюджетних коштів, витрачених на здійснення фінансового контролю, а також затрат часу на одну перевірку порівняно з її результативністю.

За правильної організації контролю витрати на фінансовий контроль повинні бути відповідно незначними. Водночас, практика свідчить, що через недостатню якість управління є факти проведення перевірок дріб’язкових, безрезультативних, але із залученням значної кількості працівників.

Коло критеріїв оцінки роботи органів ДФІ можливо розширювати залежно від рівня управління, зокрема:

- критерій інтенсивності – кількість контрольних заходів на одного ревізора, підрозділ;

- критерій динамічності – співвідношення пред’явлених вимог, рішень до кількості перевірених об’єктів або рівень прийнятих чи реалізованих вимог, пропозицій до загальної кількості наданих ревізором.

Таким чином, показники звітності можуть слугувати критерієм ефективності фінансового контролю і управлінської функції, і для оцінки роботи підрозділів, окремих працівників служби.

Водночас, дані звітності про результати контрольно-ревізійної роботи дають можливість оцінити рівень ефективності, законності та цільового використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Так, порівняння динаміки фінансових порушень за роками дає змогу зробити висновок, які саме порушення в цьому періоді мають масовий характер, а надання і впровадження пропозицій щодо усунення їх причин сприяє упередженню виникнення їх надалі.

В ідеалі фінансовий контроль повинен призвести до зменшення кількості фінансових порушень за рахунок якості контролю та його профілактичної спрямованості.

Звіт (форма 1-КР) про контрольно-ревізійну діяльність органів Держфінінспекції складається служби щомісячно наростаючим підсумком з початку року.

Датою, на яку складається звіт, є перший робочий день місяця, наступного за звітним періодом.

Звіти територіальних підрозділів Держфінінспекції в районах, містах, районах у містах подаються за підпорядкуванням до Держфінінспекцій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які в свою чергу подають звіти до Держфінінспекції України.

Більшість показників звіту формуються в автоматичному режимі за даними Інформаційних карт про результати ревізії, перевірки, Інформацій про зустрічну перевірку, Інформацій про перевірку стану контрольно-ревізійної роботи, Паспортів перевірки виконання бюджетів, Паспортів аудиту ефективності (участі у виконанні аудиту ефективності), внесеними протягом звітного періоду до Підсистеми ведення реєстру ревізій та перевірок Єдиної інформаційно-аналітичної системи Держфінінспекції України.