Колективне медичне страхування

У випадку страхування медичних витрат юридичними осо­бами (колективне медичне страхування) об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані із здоров"ям застрахованих осіб.

Страховими випадками, з настанням яких страховик здійснює виплату страхового відшкодування, вважаються випад­ки звернення застрахованої особи під час дії договору до медично­го закладу, що розташований у будь-якому місті України, у зв'яз­ку з гострим захворюванням, загостренням хронічного захворю­вання або травмою, отруєнням, наслідками нещасного випадку, з метою одержання медичної допомоги та медичних послуг (зокре­ма, медикаментів та матеріалів, лікування, реабілітації, діагнос­тичного обстеження тощо) у межах та в обсязі таких Програм ме­дичного страхування.

Програма "А" - "Амбулаторно-поліклінічне лікування". На умовах цієї програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шляхом оплати вартості медичної допомоги та медичних послуг, наданих застрахованій особі під час амбулаторно-поліклінічного лікування, в тому числі лікування в умовах денно­го стаціонару.

Програма "В" - "Стаціонарне лікування". На умовах цієї програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шля­хом оплати вартості медичної допомоги та медичних послуг, нада­них застрахованій особі під час стаціонарного лікування (сана­торно-курортного лікування, яке є продовженням стаціонарного лікування або пов'язане із загостренням хронічних захворювань) у відділеннях загального профілю та спеціалізованих відділеннях.

Програма "С" - "Швидка медична допомога". На умовах цієї програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шляхом оплати вартості медичної допомоги, яка була надана заст-

¶рахованій особі загальнопрофільними або спеціалізованими бри­гадами швидкої допомоги.

Програма "/>"- "Стоматологічна допомога". На умовах цієї Програми страховик гарантує здійснення страхової виплати шляхом оплати вартості стоматологічної допомоги (за винятком протезування зубів), наданої застрахованій особі відповідними медичними закладами.

Захворювання, що покриваються страховим захистом:

інфекційні та паразитарні;

ендокринної системи;

нервової системи та органів чуття;

органів дихання;

органів травлення;

сечової і статевої системи;

новоутворення;

гінекологічні;

стоматологічні;

ускладнення вагітності, пологів;

шкіри та підшкірної клітковини;

кістково-м'язової системи;

з'єднувальної тканини;

системи кровообігу;

онкологічні.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює страхову виплату застрахованій особі через касу страховика або в безготівковому порядку страхувальникові чи медичному закладу (аптеці, асистуючій компанії) шляхом оплати вартості медичної допомоги або медичних послуг в обсязі програм медичного стра­хування, зазначених у договорі.

Загальна сума страхових виплат за страховими випадками стосовно окремої застрахованої особи не може перевищувати розміру страхової суми (на одну застраховану особу). Загальна сума страхових виплат за договором не може перевищувати розміру загальної страхової суми.

Якщо в період чинності договору страхування страхові ви­падки стосовно окремої застрахованої особи виникали неоднора­зово, то наступні страхові виплати проводяться з розрахунку страхової суми, зменшеної на розмір раніше здійснених страхових виплат.

Страхові відшкодування за договором виплачуються на підставі:

• заяви про страхову виплату, підписаної страхувальником (застрахованою особою, вигодонабувачем);

• належним чином завіреного страхового акту за формою, що складається страховиком;

• направлення або призначення щодо лікування застрахова­ної особи (в тому числі підбір оптичних засобів, слухових апаратів або санаторно-курортне лікування);

• рецепт або інший документ про призначення медикаментів, завірений печаткою медичного або аптечного закладу (у разі здійснення страхової виплати застрахованій особі для відшкодування витрат на медикаменти та матеріали, в тому числі оп­тичні засоби та слухові апарати, що придбані самостійно);

• рахунок, фіскальний чек, квитанцію до прибуткового касо­вого ордеру або товарний чек медичного закладу або аптеки;

• акт виконаних робіт з надання застрахованій особі медичної допомоги та медичних послуг, або зведений звіт виданих медикаментів, або зведений звіт про виконані роботи тощо;

• завірений печаткою висновок спеціалізованого лікуваль­ного закладу з гістологічним (цитологічним) підтверджен­ням діагнозу (у разі необхідності лікування онкологічних захворювань застрахованої особи).

При настанні страхових випадків до початку дії договору виплати страхових сум не проводяться.

Виплати страхового відшкодування проводяться на раху­нок, вказаний у заяві про страхову виплату, або через касу страхо­вика в національній валюті України.

Страхове відшкодування виплачується не пізніше ніж через 10 діб з дня підписання сторонами страхового акту.

Винятки зі страхових випадків і обмеження страхуван­ня. Причини відмови у страховій виплаті

Не можуть бути застраховані особи, які на час укла­дення договору:

- онкологічно хворі;

—¶хворі з тяжкими формами захворювання серцево-судин­ної системи;

—ВІЛ-інфіковані;

- перебувають на обліку в наркологічних, психоневро­логічних, туберкульозних, шкірно-венерологічних дис­пансерах;

— хворіють на остеопороз та гемофілію.

Якщо застрахована особа під час дії договору стала особою, яка не може бути застрахованою, то дострокове припинення дого­вору та повернення страхових внесків щодо такої особи здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Страховими випадками не визнаються звернення застрахо­ваної особи до медичного закладу, пов'язані з:

—хворобою, на яку застрахована особа захворіла до набуття чинності договору, за винятком загострення хронічного захворювання, коли ненадання медичної допомоги може призвести до ускладнень та погіршення стану здоров'я;

—вродженими пороками;

—психічними захворюваннями;

—захворюваннями, які передаються статевим шляхом (в т.ч. ВІЛ та СНІД);

—захворюваннями, які пов'язані з вагітністю та пологами, крім позаматкової вагітності, якщо факт позаматкової вагітності встановлено не раніше ніж через три місяці з дня набуття чинності договором;

—захворюваннями, які є наслідком вживання застрахова­ною особою алкоголю, наркотиків, токсичних речовин, хімічних речовин та невідомих застрахованій особі рідин, ліків без призначення лікаря (за винятком випадків на­сильницького застосування таких речовин у відношенні застрахованої особи іншими особами), самолікування;

—косметологічними операціями, операціями з метою поліпшення (корекції) зовнішності, а також наслідками таких операцій;

—захворюваннями, які пов'язані з масовими епідеміями та потребують введення комплексу карантинних заходів (за винятком гострих респіраторних вірусних інфекцій);

—¶особливо небезпечними інфекціями (віспа, чума, холера, сибірка);

—лікуванням Застрахованої особи особою, яка не має відповідної медичної освіти або не має права надавати ме­дичні послуги;

—захворюваннями, які є наслідком замаху на самогубство застрахованої особи, за винятком тих випадків, коли заст­рахована особа була доведена до такого стану протиправ­ними діями третіх осіб.

Страховик звільняється від виплати страхових сум, якщо страхові випадки із застрахованою особою:

—сталися при здійсненні застрахованою особою навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку, або дій, що підлягають судовому покаранню;

—безпосередньо чи якимось-чином пов'язані з будь-якими військовими діями;

—сталися під час участі застрахованої особи у громадських заворушеннях, якщо дії застрахованої особи спрямовані проти громадського порядку та державного ладу;

—сталися під час перебування застрахованої особи під дією алкоголю, наркотиків, токсичних препаратів;

— спричинені тілесними пошкодженнями при самоліку­ванні або при лікуванні особою, яка не має відповідної медичної освіти;

—сталися при здійсненні застрахованою особою самогубст­ва чи спроби самогубства;

—сталися при здійсненні вигодонабувачем зловмисних дій, спрямованих проти застрахованої особи.

Страховик не несе відповідальності за договором, якщо страховий випадок стався внаслідок:

—надзвичайного, особливого чи військового стану, оголо­шеного органами влади в Україні;

—громадських заворушень, революції, заколоту, повстання, страйку, путчу, локауту або терористичного акту;

—впливу ядерної енергії.

Страховик не несе відповідальності у випадках несприятли­вих наслідків діагностичних та лікувальних заходів (включаючи ін'єкції ліків), які пов'язані з лікуванням застрахованої особи, що здійснювалося з приводу захворювання, яке сталося в період дії договору.

Рішення про відмову у виплаті страхових сум і відшкодувань приймається страховиком у термін, що не перевищує ЗО днів з дати отримання страховиком усіх необхідних документів та повідомляється страхувальнику у письмовій формі у термін, що не перевищує 15 днів з дати прийняття такого рішення.

5. Умови медичного страхування осіб, що від'їжджають за кордон

Медичне страхування дає змогу громадянам, що від'їжджають за кордон, укласти договори страхування (асистанс) на випадок раптового захворювання, тілесних ушкоджень внаслідок нещасного випадку, а також смерті під час перебування за кордоном.

Довідково. Асистування - це комплекс послуг з надання негайної матеріальної або фізичної допомоги, спрямованої на задоволення потреб людей, які опинилися в скрутній ситуації.

Асистанс як концепція з'явився півстоліття тому, роз­вивався та поширювався не тільки завдяки соціально-еко­номічним змінам, а й модернізації та глобалізації невідклад­ної медичної допомоги та медичного асистування.

Асистанська компанія - це організація, яка на високу професійному рівні здійснює цілодобову координацію надання допомоги застрахованим особам та контролює процес вит­рат для страхових компаній та корпоративних клієнтів. З практичної точки зору такі компанії дозволяють страховим організаціям реально реалізувати закладені в страхових полісах механізми захисту застрахованих у таких видах страхування, як медичне, автомобільного транспорту, ван­тажів тощо. Тобто для страховика співробітництво з асис-танською компанією є засобом підвищення конкурентоспро­можності страхових послуг, підвищення їх привабливості для потенційних клієнтів, оскільки клієнт купує не лише фінансо­ву послугу, а й можливість негайно отримати необхідну допо­могу в будь-якій точці земної кулі. Саме необхідність надання

¶ такої допомоги у міжнародному масштабі зумовила виник­нення асистанських мереж - компаній з розгалуженою систе­мою філій, розміщених у різних країнах світу.

Стосовно економічної основи асистансу необхідно зазна­чити, що страховим компаніям невигідно створювати у своїй структурі відповідні служби, бо, по-перше, функція обслугову­вання не є власне функцією страхування, а по-друге, створення такого підрозділу дуже затратне і призводить до збільшення витрат на ведення справи страховика. У той же час для асис-танської компанії надання оперативної допомоги застрахова­ним - це основний вид діяльності, що дає змогу співробітничати з декількома страховиками, які потребують цих послуг.

Стосовно медичного страхування осіб, що від'їжджа­ють за кордон, асистанські компанії, як правило, виконують такі функції: £■

1) цілодобово приймають заяви від застрахованих осіб зручною для них мовою;

2) укладають договори з медичними та технічними ор­ганізаціямихдля швидкого реагування у випадку не­обхідності;

3) виступають незалежними експертами при оцінці страхового випадку;

4) спільно з іноземними партнерами здійснюють моніторинг страхового випадку від початку до за­криття справи. Моніторинг страхового випадку для України має свою специфіку: виникає потреба більш ретельно перевіряти виставлені рахунки, при не­обхідності вимагаючи додаткову інформацію та су­му витрат по страховому випадку;

5) вчасно проводити аналіз та контроль рахунків щодо орієнтованої суми витрат, виставлених іноземними партнерами по кожному страховому випадку;

6) сприяти виявленню страхового шахрайства;

7) накопичувати відомості та формувати базу даних про недобросовісних страховиків та випадки шахрайства.

Отже, асистанс передбачає страховий захист не тільки застрахованих осіб, а й забезпечення ефективної

¶ діяльності страхової компанії, сприяючи якісному та швид­кому наданню послуг щодо медичної допомоги застрахованим особам, які виїжджають за кордон.

Щодо обсягу страхового захисту, який може бути обраний за полісом, то він розподіляється на чотири категорії: А, В, С, Д.

Категорія А передбачає лише надання послуг невідкладної медичної допомоги:

—оплату медичних витрат та перевезення транспортним за­собом до найближчої медичної установи;

—репатріацію у випадку хвороби до місця постійного про­живання;

—репатріацію у випадку смерті;

—невідкладну стоматологічну допомогу (зазвичай на суму не більше 150 доларів США).

Категорія В включає всі пункти, передбачені категорією А, однак до страхових випадків додаються ще такі:

—візит третьої особи у випадку перебування в лікарні понад 10 діб;

—дострокове повернення застрахованої особи у випадку смерті найближчих родичів (чоловік, дружина, діти, бать­ки);

—евакуація дітей.

Категорія С, включаючи категорії А та В, окрім медичного страхування, передбачає ще надання юридичної та адміністратив­ної допомоги:

—можливість зв'язатися з адвокатом;

—допомога в порушенні справи про захист застрахованої особи;

—повернення та відправлення багажу за іншою адресою;

—передача термінових повідомлень;

—допомога при втраті або викраденні документів для їх заміни (як правило, на суму не більше 200 доларів США).

Категорія Д охоплює категорії А, Б, С та додатково обу­мовлює надання допомоги в разі поломки особистого автотранс­порту та захворювання водія:

— організація доставки всіх пасажирів до місця проживання в країні перебування (тільки в країнах Європи);

¶— надання та оплата послуг іншого водія у разі захворюван­ня водія;

— забезпечення евакуації пасажирів у країну проживання.

Не підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з надан­ням застрахованій особі будь-яких видів послуг, що передбачені умовами та правилами страхування, в таких випадках:

• якщо застрахована особа або особа, що представляє її інте­реси, не повідомила асистанську компанію про страхову подію, що трапилась, та про витрати, здійснені особисто (при перевищенні витратами суми 200 доларів США - на суму цього перевищення);

• якщо мала місце будь-яка евакуація чи транспортування з одного медичного закладу до іншого, яка не була організо­вана або не була попередньо погоджена з асистанською компанією; £

• якщо страхова подія трапилася внаслідок будь-яких військових дій та їх наслідків, терористичних актів, народ­них заворушень, повстань, заколотів, війн, страйків, актив­ної участі застрахованої особи в будь-яких збройних силах та формуваннях;

• якщо страхова подія сталася внаслідок скоєння застрахо­ваною особою протиправних дій;

• якщо витрати, пов'язані зі страховою подією, були здійснені до дати початку дії страхового поліса або після закінчення терміну дії страхового поліса та (або) після по­вернення в країну постійного проживання;

• якщо витрати пов'язані з відшкодуванням моральних збитків внаслідок неможливості взяти участь в екскурсіях чи інших заходах.

Окремо можуть бути застраховані страховий випадок внаслідок участі застрахованої особи в скачках, автогонках чи внаслідок занять аматорським або професійним спортом, а також страховий випадок при виконанні застрахованою особою будь-якої роботи за наймом.

Не підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з на­данням застрахованій особі невідкладної медичної допомоги, пе­редбаченої умовами та правилами страхування:

• ¶якщо подорож було здійснено з метою отримання лікування;

• якщо витрати пов'язані із захворюванням, яке протягом ос­танніх 6 місяців перед датою страхування вимагало лікуван­ня або стоматологічної допомоги. Обмеження не застосо­вується, якщо медична допомога була пов'язана з врятуван­ням життя, гострим болем чи обов'язковим медичним втру­чанням заради запобігання тривалій непрацездатності;

• якщо витрати пов'язані з курсом лікування, що розпочав­ся до початку і триває протягом дії поліса, або, якщо подо­рож здійснено всупереч існуючим медичним протипока­занням до подорожі з боку кваліфікованого лікаря;

• якщо витрати пов'язані з вагітністю терміном понад 3 місяці, абортами (за винятком вимушеного переривання вагітності, що сталося внаслідок нещасного випадку) та пологами;

• якщо витрати пов'язані з нервовими, психічними, хронічними захворюваннями та їх загостренням унаслідок уроджених аномалій або психічної загальмованості, релак­сацією та станами, що ще не стабілізувалися й піддавалися лікуванню аж до дати виїзду і для яких існує реальний ри­зик швидкого погіршення;

• якщо страхова подія сталася внаслідок самогубства, зама­ху на самогубство, навмисного пошкодження тіла, навмис­них дій застрахованої особи;

• якщо витрати пов'язані з венеричними захворюваннями, СНІДом та захворюваннями, що є їх наслідком;

• якщо витрати пов'язані з утратою працездатності частково або повністю внаслідок інтоксикації після вживання алко­голю, наркотичних або токсичних речовин;

• якщо витрати пов'язані з протезуванням, включаючи очне та зубне;

• якщо витрати на медичні огляди чи медичний догляд не пов'язані з раптовим захворюванням чи травмою;

• якщо витрати пов'язані з пластичною чи косметичною хірургією;

• якщо витрати пов'язані з послугами, які надаються лікар­нею, лікарем чи медсестрою, що не є обов'язковими для діагностики та лікування;

• ¶якщо витрати пов'язані з профілактичною вакцинацією, дезінфекцією, лікарського експертизою;

• якщо витрати пов'язані з лікуванням онкологічних захво­рювань.

У правилах страхування є також ряд інших обмежень щодо витрат, які не підлягають відшкодуванню у разі їх виникнення під час перебування застрахованої особи за кордоном. Крім того, виз­начено, що застрахована особа зобов'язана протягом 48 год з моменту настання страхової події звернутися в будь-який час доби в центр невідкладної допомоги асистанської компанії, не перешкоджати лікарям у разі необхідності розкриття лікарської таємниці та надати страховику протягом 7 днів після повернення до місця постійного проживання такі документи:

1) довідку - рахунок з медичного закладу на фірмовому бланку або зі штампом ^медичного закладу, де вказано прізвище лікаря, прізвище пацієнта, діагноз, дані про ок­ремі лікувальні процедури та дати їх проведення;

2) у випадку придбання медикаментів за власні кошти - ре­цепт зі штампом аптеки й переліком найменування при­значених ліків, вартість кожного препарату, інструменту або матеріалу;

3) квитанції за перевезення;

4) направлення на проходження лабораторних досліджень у зв'язку з даним захворюванням та зазначенням наймену­вання й вартості наданих послуг;

5) документи, що підтверджують факт оплати за лікування, ме­дикаменти, юридичні, технічні та інші послуги (розписка про отримання грошей, банківська квитанція із зазначеною сумою на переказ, рахунок за отримані послуги тощо).

Страхова компанія має право повністю або частково відмовити у виплатах за полісом у випадках, якщо застрахо­вана особа не погодила із страховиком або асистанською ком­панією медичні витрати, вартість яких перевищує суму, зазначе­ну в договорі; не надала документів та відомостей, необхідних для відшкодування медичних витрат; подала страховикові свідо­мо неправдиву інформацію або фальшиві документи щодо стану свого здоров'я чи надання їй медичних та інших послуг.

Контрольні питання

1. Назвіть основні системи організації охорони здоров'я та дайте їм характеристику.

2. Розкрийте переваги соціальної системи організації охо­рони здоров'я.

3. Які існують форми медичного страхування?

4. Дайте характеристику основним умовам добровільного медичного страхування.

5. На прикладі програм добровільного медичного страху­вання деяких українських страхових компаній розкрий­те обсяг страхового захисту, гарантованого застрахова­ним особам.

6. Що таке асистування та які завдання виконують асис­танські компанії?

7. За якими категоріями може обрати обсяг страхового за­хисту особа, що від'їжджає за кордон?

8. Які застереження використовують страхові компанії у полісах страхування осіб, що від'їжджають за кордон?

9. Які документи повинна подати застрахована особа для отримання страхової виплати за полісом медичного страхування подорожуючого за кордон?

10. На яких умовах здійснюється страхування медичних вит­рат юридичними особами (колективне медичне страху­вання)?

¶Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків

1. Суть страхування підприємницьких ризиків.

2. Основні умови страхування ризику втрати майна суб'єктами підприємницької діяльності.

3. Оцінка вартості майна підприємства та встановлення страхової суми.

4. Фактори, що впливають на величину страхових тарифів та порядок сплати страхових премій.

5. Порядок укладання підприємствами договору страхуван­ня майна та припинення його дії.

1. Суть страхування підприємницьких ризиків

Підприємницька діяльність своїй основі є ризикованою і підприємницький ризик визначається як небезпека виникнення непередбачених проектним задумом матеріальних та фінансо­вих втрат, збитків від проведення підприємницької діяльності, здійснення угод. Причиною тому є насамперед руйнівний вплив стихійних сил природи чи негативні наслідки інших надзвичай­них подій (пожеж, вибухів, епідемій, травматизму та ін.). Тому провадження безперервної успішної діяльності можливе не тільки за умов попередження, подолання та локалізації стихійних та інших лих, а також при безумовному відшкодуванні нанесених збитків. Механізм такого відшкодування забезпечується страху­ванням визначених ризиків. Воно дає можливість розподілити масштабні втрати в часі та просторі між зацікавленими у страху­ванні особами, і чим більша їх кількість, тим дешевшим і ефек­тивнішим є для них є страховий захист.

Одна з важливіших функцій управління виробництвом - створити умови для подальшої успішної діяльності підприємства. Саме з цієї причини одним з основних принципів і цілей менедж­менту є вдале подолання ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову стійкість. Саме на це спря­моване страхування підприємницьких ризиків, зокрема страху­вання майна. Слід зазначити, що в усіх розвинутих країнах для підприємців є нормою страхування найбільш небезпечних ризиків, пов'язаних з виробничою діяльністю з метою запобігання шкоді від настання різних негативних подій. Це, в свою чергу, шляхом відшкодування спричинених збитків сприяє відновлен­ню виробничого процесу.

На страховому ринку існує галузь майнового страхуван­ня, в якій об'єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, кори­стуванням і розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, які здійснюються на підставі добровільно укладеного дого­вору між страховиком і страхувальником.

Згідно зі ст. 10 Закону України № 887-ХІІ від 27.03.91 р. "Про підприємства в Україні", майном підприємства є основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Тобто під терміном "майно" слід розуміти будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину, матеріали, товари та інші матеріальні цінності. Відповідно до Закону України № 2745-Ш від 04.10.2001 р. "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (далі - Закон № 2745-Ш) та Ліцензійних умов про­вадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг № 40 від 28.08.2003 р. та зареєстрованих у Мін'юсті України 15.09.2003 р. за № 805/8126, страхування майна є переважно добровільним видом страхування. Прогресивний характер розвитку страхового ринку створює об'єктивні умови для активного удосконалення цього перспективного виду страхування.

Існує багато видів страхування майна підприємств, тра­диційними з яких є:

• страхування майна юридичних осіб (на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки);

• страхування майна застави (особливо в банківських опе­раціях);

• страхування предмета іпотеки;

• страхування електронних пристроїв;

• страхування будівельно-монтажних ризиків;

• страхування товарів на складах;

• страхування експонатів виставок тощо.

¶Додатково зазначимо, що в літературних джерелах [12; 23; 24; 26; 34] розглядаються різні варіанти створення захисту майно­вої бази підприємства: організація фонду самострахування;ук­ладення договорів поруки; укладення договорів страхування з професійними страховиками.

Фонд самострахування є складовою частиною страхового фонду суспільства. Він формується шляхом щорічних відраху­вань до досягнення розміру, що вказаний у статутних документах суб'єкта господарювання, а порядок використання коштів перед­бачається самими учасниками, які формують цей фонд.

В умовах ринку підприємства функціонують у несталому економічному середовищі, що постійно змінюється: зростають ціни на матеріальні ресурси, продукцію, що виготовляється, пере­глядаються умови отримання банківських позик, коливається співвідношення попиту й пропозиції тощо. Водночас підприємства прагнуть забезпечити стійке становище, мож­ливість працювати без фінансових та виробничих зривів, досягти оперативного подолання тимчасових ускладнень у процесі вироб­ництва, зокрема за допомогою самострахування. Тому нова мо­дель фонду самострахування трансформується у фонд ризику, який створюється суб'єктами підприємництва для забезпечення їхньої діяльності при несприятливій економічній кон'юнктурі, за­тримці замовниками платежів за поставлену продукцію, нестачі коштів для погашення одержаної позики.

Але самострахування, при всій своїй привабливості з точки зору економії коштів, має ряд недоліків. Окремі з них:

1) у випадку катастрофічних збитків для їх покриття може не вистачити власних коштів, що спричиняє загрозу ви­мушеної ліквідації підприємства;

2) самострахування вимагає відволікання до резервів знач­них ресурсів, які перебувають у господарському обігу, оскільки вони не зосереджуються на окремому рахунку в банку; на момент настання ризику в підприємства може не бути достатніх фінансових можливостей на покриття збитків;

4) самострахування потребує кваліфікованого управління резервними фондами.

¶Фінансування ризику може бути також забезпечене за допо­могою укладення договорів поруки, згідно з якими на певних умо­вах ризик передається одним суб'єктом іншому. Ця форма має об­межене застосування, оскільки вимагає надзвичайно високої довіри між суб'єктами. Крім того, вона містить елементи гри.

Найпоширенішою й найдоцільнішою формою організації страхового захисту майна підприємств є укладення договорів страхування з професійними страховими компаніями. Страхови­ки, на відміну від поручителів, мають змогу вирівняти та перероз­поділити ризики між багатьма суб'єктами. Вирівнювання ризиків за допомогою страхового механізму має ту перевагу, що воно здійснюється не лише в часі, а й у просторі, тобто серед суб'єктів певного середовища.

2. Основні умови страхування ризику втрати майна суб'єктами підприємницької діяльності

Умови страхування майна юридичних осіб передбачають можливість страхового захисту не тільки майна, що належить підприємству, а й майна, що взяте у найм, лізинг, на зберігання перероблення, комісію чи ремонт від фізичних та юридичних осіб. Тобто об'єктами страхування є майнові інтереси, що не супере­чать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуван­ням та розпорядженням такими видами майна:

1) будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, товар­но-матеріальними цінностями, готовою продукцією, си­ровиною, матеріалами та іншим майном, що належить підприємству та відображено у його балансі;

2) майном, отриманим за договором лізингу, оренди (якщо воно не застраховане в орендодавця) чи прийнятим від інших організацій і (або) населення;

3) майном, придбаним у кредит.

Рухоме майно приймається на страхування і знаходиться під страховим захистом тільки на території, вказаній у договорі страхування, або якщо інше не обумовлено у договорі страху­вання.

При зміні місця перебування застрахованого майна підприємство повинне завчасно повідомити страховика и у ви­падку збільшення ступеня ризику сплатити додаткову премію, визначену страховою компанією.

На особливих умовах, визначених у договорі, страховик мо­же взяти під страховий захист майно незалежно від його місця перебування.

Резервуари (трубопроводи, апарати і т.п.), інше техно­логічне обладнання знаходяться під страховим захистом за умови, якщо вони перебувають у тому технологічному зв'язку між собою і використовуються для тих речовин та матеріалів, які було відо­бражено в заяві на страхування, технологічному регламенті, мон­тажно-технологічних схемах та в інших документах, що є допов­неннями до договору страхування.

Підприємство може використати вибіркове страхування, тобто застрахувати визначені одиниці майнових об'єктів.

Не приймаються на страхування предмети, факт знищення яких складно встановити:

—грошові знаки; -

—цінні папери;"*

—вироби з дорогоцінних металів, напівдорогоцінного та до­рогоцінного каміння;

—рідкісні та антикварні предмети;

—слайди та фотокартки;

—предмети релігійного культу;

—філателістичні колекції;

—документи, рукописи;

—майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

У договорі обов'язково вказуються страхові ризики, обсяг страхової відповідальності, винятки зі страхових випадків та об­меження страхування.

Так, страховими ризиками є:

1) знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, удару блискавки;

2) знищення або пошкодження майна внаслідок землетрусу, виверження вулкану та дії підземного вогню, гірського об­валу, цунамі, бурі, урагану, граду, сходження снігових лавин, злив, повені, сильного снігопаду, просідання ґрунту.

У договорі можуть бути передбачені й інші події: вибух га­зу, котлів, машин, апаратів; аварії опалювальної, протипожежної, водопровідної, каналізаційної систем; проникнення води із сусіднього приміщення; крадіжки.

Найчастішою з небажаних подій на підприємствах є пожежі. Тому при укладанні договорів більшим попитом користується ризик знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, уда­ру блискавки. Відповідно, таке страхування називається пожеж­ним, хоча захист від комплексу ризиків підвищує ступінь безпеки господарської діяльності підприємства. За погодженням сторін перелік страхових ризиків може бути розширений чи звужений.

Не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок таких причин:

1) оброблення вогнем, теплом чи іншим термічним впли­вом на майно з метою переробки або в інших цілях (сушіння, зварювання, копчення, гаряче оброблення то­що);

2) пошкодження тиском, що виник унаслідок вибуху, а та­кож оброблення вибухом чи тиском у виробничих чи інших цілях (зварювання вибухом, закріплення ма­теріалів вибухом, штампування тиском тощо);

3) використання вибухових речовин (динаміту, тротилу то­що) та інших хімічних сполук або сумішей речовин, яким властиві швидкі екзотермічні реакції, що супроводжу­ються виділенням великої кількості тепла чи газів, спеціально призначених для проведення вибухів у тій чи іншій формах, чи для екзотермічних реакцій у режимі теплового вибуху тощо);

4) груба недбалість чи намір страхувальника (в тому числі з метою збільшення розміру страхового відшкодування);

5) порушення встановлених законодавством чи іншими нормативними актами правил та норм безпеки чи інших аналогічних норм;

6) неминучі в процесі роботи чи природно пов'язані з нею випадки самозагоряння, корозії, гниття, природного зносу;

7) усякого роду військові дії, громадянська війна, народні збурення, страйки та їх наслідки, реквізиція, арешт, конфіскація, знищення чи пошкодження майна за роз­порядженням цивільної чи військової влади;

8) дія бомб, мін, снарядів та інших знарядь війни;

9) радіоактивне забруднення та (чи) вплив ядерної енергії в будь-якій формі;

10) дія гризунів чи інших шкідників;

11) обвал будівель чи їх частин, якщо такий обвал не спричинений страховим випадком;

12) викрадення майна під час або безпосередньо після стра­хового випадку.

Як бачимо, страхова відповідальність має велику кількість обмежень, що використовуються з метою підвищення відповідальності страхувальника за збереження майна та уник­нення випадків страхового шахраі|йтва.

3. Оцінка вартості майна підприємства та встановлення страхової суми

Серед основних проблем, що виникають при страхуванні майна підприємств від вогню та інших небезпек, особливе значен­ня має проблема оцінки майна. Це відбувається через постійне зростання цін на рухоме та нерухоме майно.

Страховою оцінкою в майновому страхуванні є дійсна вартість майна, що розгляадається як об'єкт страхування. Страхо­ва оцінка слугує головним орієнтиром для визначення страхової суми, яка відображається у договорі страхування і є кількісним показником обсягу відповідальності страхової компанії. Статтею 9 Закону № 2745-ІП визначено, що під час страхування майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Для оцінювання основних фондів застосовується їх повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу.

Товарно-матеріальні цінності як власного виробництва, так і придбані підприємством, оцінюються за розміром фактичної собівартості або за цінами, що діяли на день укладання договору з вирахуванням зносу; об'єкти в стадії незавершеного будівництва - за розміром матеріальних і трудових витрат, фактично здійсне­них на час страхового випадку; продукція в процесі виробництва або оброблення - за вартістю витрачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів і вкладеної праці; для майна, отри­маного за договорами оренди, лізингу - дійсна (балансова) вартість за даними бухгалтерського обліку підприємства, якому належить це майно, але не більше майна суми, в межах якої стра­хувальник несе відповідальність перед власником.

Майно може бути також застраховане за відновною вартістю.

Знос за основними засобами розраховується на основі норм амортизаційних відрахувань, визначених діючим законодавством.

Страхова сума може дорівнювати дійсній вартості майна чи бути меншою за нею. Якщо майно прийняте на страхування у певній частці (відсотку) від його повної вартості, то всі об'єкти вважаються застрахованими на таку частку (відсоток). Відхилен­ня страхової суми від страхової оцінки змушує страхову ком­панію здійснювати відшкодування збитків за системою про­порційної відповідальності. Сутність цієї системи полягає в тому, що страхове відшкодування становитиме таку пропорцію до суми збитків, як страхова сума до страхової оцінки:

СВ/3-СС/СО

або

СВ= (3 • СС) / СО, де СВ - страхове відшкодування, грн;

З - збиток, грн;

СС - страхова сума, грн;

СО - страхова оцінка, грн.

Невідповідність між страховою сумою та страховою оцінкою породжує проблему неповного страхового захисту майна. Крім то­го, в період дії договору може відбутися зростання цін і повністю нейтралізувати вплив зростання цін на страхову оцінку майна не­можливо, але є можливість зменшити його наслідки. Ефективним, але складним шляхом вирішення цієї проблеми є страхування з умовою відшкодування витрат, віднесених до реальної (ринкової) вартості майна на день його пошкодження (загибелі). У цьому разі можливе використання умов укладання договору на річний термін з періодичним коригуванням страхових платежів. Застосування гаких договорів означає, що і страховик, і страхувальник беруть на себе ризик переплати або недоплати залежно від частоти настання страхового випадку. В договорі може бути застосована безумовна франшиза у відсотках від страхової суми.

4. Фактори, що впливають на величину страхових тарифів та порядок сплати страхових премій

У Законі № 2745-ІП страховий тариф визначається як ставка внеску з одиниці страхової суми. Страхові тарифи за доб­ровільними видами страхування розраховуються актуарно (мате­матично) із залученням послуг актуаріїв, додаються до правил страхування і підлягають затвердженню в Уповноваженому ор­гані в складі ліцензійної справи.

У табл. 6.1 наведено тарифи деяких українських страхових компаній, які використовуються при укладенні договорів страху­вання майна юридичних'осіб.

Таблиця 6.1.

Страхові тарифи деяких українських страховиків (у відсотках від страхової суми)

 

 

Страхова компанія, місто	Об'єкт страхування	Повний пакет	Пожежа	Затоп­лення водою	Стихійні лиха	птдо*
УАСК "АСКА", Донецьк	Нерухомість,	0,3-1.5	0,1-0,3	0.1-0,5	0,05-0,25	0.05-0,5
	Технологічне устаткування	0,5-3	0,15-1	0,1-1	0,05-0,3	0,3- 2,0**
	Товарні запаси в обороті	2,0-5	0,2-1,5	0,154	0,05-0,25	2,0-3,5
	Електронне устаткування	1,0-6	0,15-0,7	0,15-1	0,05-0,3	1,0-4
	Внутрішня обробка, інтер'єр	0,6-2	0,2-0,7	0.3-1	0,05-0,25	0,15-0,5
Гала-СКД, Дніпро­петровськ	Будинки	0,8	0,25	0,15	0,2	0.2
	Промислове устаткування	1,0	0,25	0,2	0,15	0.3

	Товар на складі	1,5	0,5	0,4	0,2	0,4
	Оргтехніка, радіоелектроніка	1,6	0,65	0,3	0,15	0,5
	Меблі	1,4	0,6	0,2	0,15	0,4
	Шибки, дзеркала, вітрини	1,8	0,4	0,15	0,4	0,5
	Побутова техніка	1,5	0,5	0,3	0,2	0,4
Гарант-Авто, Київ	Будинки	Дані не предс­тавлені	0,1-0,5	0,1-0,2	0,005-0,2	0,3
	Промислове устаткування		0,2-0,7	0,1-0,2	0,05-0,2	0,5
	Товар на складі		0,2-0,6	0,2-0,3	0,05-0,2	0,6
	Оргтехніка, радіоелектроніка		0,2-0,6	0,1-0,2	0,05-0,2	0,7
	Меблі		0,2-0,5	0,1-0,3	0,05-0,2	0,4
	Шибки, дзеркала, вітрини		0,1-0,5	0,1-0,2	0,05-0,2	0,5
	Побутова техніка		0,2-0,5	0,1-0,3	0,05-0,2	0,6
Скайд-Вест, Київ	Нерухомість	Дані не предс­тавлені	0,02-0,57	0,02-01	0,02-0,37	0,01-0,05
	Внутрішня обробка		0,06-0,82	0,09-0,62	0,04-0,43	0,02-0,09
	Офісні меблі		0,06-0,82	0,09-0,47	0,04-0,43	0,02-0,09
	Електронне устаткування		0,06-0,82	0,09-0,69	0,04-0,43	0,1-0,95
	Побутова техніка		0,06-0,82	0,09-0,069	0,04-0,43	0,1-0,95
	Машини й устаткування		0,04-0,67	0,09-0,99	0,03-0,25	0,1-0,75
	Вітрини, скло, дзеркала		-		-	0,2-0,6
Страхова група "ТАС", Київ	Будинки	0,3-1,7	0,1-0,45	0,05-0,15	0,01-0,15	0,1-0,8
	Промислове устаткування	0,5-1,2	0,2-0,35	0,05-0,2	0,04-0,15	0,15-0,35
	Товар на складі	0,7-1,5	0,3-0,5	0,15-0,35	0,025-0,12	0,25-0,6
	Оргтехніка, радіоелектроніка	0,6-1,8	0,3-0,65	0,1-0,2	0,025-0,1	0,25-1,8
	Меблі	0,4-1,4	0,3-0,6	0,05-0,2	0,025-0,15	0,2-0,35
	Шибки, дзеркала, вітрини	2,0-3,2	0,35-0,7	0,15-0,35	0,02-0,25	1,6-3,0

	Побутова техніка	0,8-1,8	0,3-0,6	0,1-0,2	0,025-0,1	0,3-0,8
ск Остра-Київ", Київ	Будинки і споруди	0,16-0,22	Тарифи в кожному конкре випадку встановлюють індивідуально
	Внутрішня обробка	0,2-0,35
	Шибки, дзеркала, вітрини	2-2,5
	Стаціонарне технологічне устаткування	0,18-0,26		тному
	Електронне устаткування (офісна техніка, оргтехніка)	0,32-0,4
	Меблі, торговель­не устаткування	0,22-0,36
	Рекламні установки	1,1-1,5
Укргаз-промполіс, Київ	Будь-яке майно	0,3-0,4				0,8-1,2'*«
Українсь­ка еколо­гічна стра­хова ком­панія, Київ	Будинки	, Доі	0,2	0,3	0,2	0,4
	Промислове х устаткування	Доі	0,2	0,3	0,2	0,4
	Товар на складі	До 1,5	0,6	0,4	0,2	0,3
	Оргтехніка, радіоелектроніка	До 2,2	0,7	0,6	0,4
	Меблі	До 1,9	0,5	0,4	0,3	0,7
	Шибки, дзеркала, вітрини	-	-	-	•	-
	Побутова техніка	До 2	0,7	0,4	0,4	-
ІШСО, Київ	Будинки	0,18-0,3	0,08-0,2	00,5	-	-
	Промислове устаткування	0,25-1,2	0,15-1,1	0,05	-	-
	Товар на складі	0,8-1,2	0,2-0,6	0,05	-	0,5
	Оргтехніка, радіоелектроніка	1,0	0,4	0,05	-	0,5

• *ПТДО - протиправні дії третіх осіб;

•*

— по групах технолопчне устаткування, електронне устаткування і "товар на складі ризик "ПДТО" включає ризик "крадіжка зі зло­мом" (без включення цього ризику тариф нижчий на 50-75%).

¶ Коментар до табл. 6. і

Умови страхування, приведені в таблиці, в різних страхових компаній далеко не однакові. Це пов'язано зі складністю побудови страхового захисту для майнових ризиків. Наприклад, в "Ук­раїнській екологічній страховій компанії" ризик "затоплення водою" замінено на ризик „аварія", що має на увазі знищення або ушкоджен­ня майна внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалю­вальних систем, систем пожежогасіння, а також вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів, приладів і тощо.

Програми майнового страхування СК "Укргазпромполіс" не передбачають відокремленого страхування ризиків (окремо "пожежа" або окремо "затоплення водою "). Пропонується тільки "повний па­кет", що включає пожежу, затоплення, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб. Від крадіжки зі зломом майно страхується додатково. СК "Остра-Київ" теж пропонує остаточну ціну тільки на повний пакет страхування майна. Тариф по кожному ризику окремо встанов­люється персонально для кожного клієнта і залежить від місця роз­ташування об'єкта страхування, його технічного стану, організації охорони, пожежної безпеки, інших даних, що впливають на ступінь ризику, та статистичних даних збитковості. У цілому при страху­ванні майна страховики воліють підходити до кожного клієнта пер­сонально. Тому страховий тариф залежно від об'єкта страхування може змінюватися в десятки разів. Однією з проблем, що виникає при встановленні страхових тарифів, є відсутність можливості розміщення великих майнових ризиків на території України. Виходя­чи з цього, українським страховикам доводиться виконувати умови перестраховиків-нерезидентів, у тому числі й ті, що стосуються вста­новлення тарифів, оскільки вітчизняні страхові компанії в цій ситу­ації виступають практично як агенти-перестраховики.

Водночас згідно зі ст. 40 Закону № 2745-Ш не дозволено, за ви­нятком обов'язкових видів страхування, страхування життя, майна грома­дян, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під га­рантію держави та діяльності страхових посередників, будь-яке централ­ізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) роз­мірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшко­дування), умов укладання страхових договорів, взаємовідносин страхо­вика і страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України.

¶Величина страхової премії залежить від страхового тарифу, стра­хової суми та деяких інших умов. Наприклад, франіиизи. Якщо в дого­ворі зазначається франшиза, то страхувальник може отримати знижку зі страхової премії Якщо договір страхування укладається терміном на один р., то страхова премія може сплачуватись частинами. Перша части­на платежу може становити не менше 25% нарахованої до сплати суми, а в деяких випадках - 50%. Періодичність внесення страхових премій виз­начається договором страхування. Якщо договір укладається на період, менший за один р., то страхова премія визначається за погодженням сторін і сплачується одноразово.

Нагадаємо, що в статті 28 Закону № 2745-Ш зазначена норма, відповідно до якої договір страхування припиняє свою дію у випад­ку несплати страхувальником страхових платежів у встановлені до­говором строки. При цьому договір вважається достроково припи­неним у випадку, якщо перший (а6о*зерговий платіж) не був сплаче­ний за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів із дня пред'явлення такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачене умовами договору.

Сумлінним страхувальникам страхові компанії можуть надава­ти пільги. Зокрема, якщо в період дії договору не відбулося страхово­го випадку, то страхувальникові надається місячний пільговий термін для укладання нового договору з визначеною знижкою зі страхового платежу. Але в деяких випадках знижка зі страхового платежу неза­лежно від кількості пропозицій щодо пролонгації договору страху­вання не може бути більшою за встановлену межу, наприклад 30%.