Застосовна концептуальна основа фінансової звітності

Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення (МСА 700)

Аудиторська перевірка зазвичай завершується наданням аудиторського висновку користувачу. Який має бути аудиторський висновок визначають відповідні стандарти, що розглядаються далі.

МСА 700 розглядає обставини, коли аудитор може надати безумовно - позитивний висновок, а необхідності в модифікації звіту аудитора немає. МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора" встановлює стан­дарти та надає рекомендації щодо модифікацій висновку (пояснювального параграфу до умовно-позитивного висновку, відмови від висловлення думки, негативного висновку).

МСА 800 "Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення" встановлює стандарти та надає рекомен­дації щодо форми та змісту аудиторського висновку при виконанні завдань з аудиту:

а) повного пакету фінансових звітів, підготовлених у відповідності до іншої концептуальної основи обліку;

6) одного з компонентів повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, окремого звіту, конкретного рахунку, елементів рахунку або статей фінансового звіту;

в) виконання контрактних угод;

г) узагальнених фінансових звітів.

Аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів. Як вказано в МСА 200, метою проведення аудиторської перевірки фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності. У висновку наголошується, чи "справедливо та достовірно відобра­жають" або "представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах" інформацію фінансові звіти у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Фрази "справедливо і достовірно відображають" або "представ­ляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах" є еквівалентними термінами. Використання однієї з цих фраз в конкретній країні визначається законодав­чими або нормативними актами щодо аудиту фінансових звітів в цій країні, або практикою, що склалась в цій країні.

Якщо фрази, що вимагаються законодавчими або нормативними актами, значно відрізняються від загальноприйнятих, аудитор повинен уважно розглянути, чи існує ризик того, що користувачі можуть невірно зрозуміти впевненість, отриману під час проведення аудиторської перевірки фінансових звітів. Так, наприклад, використані фрази можуть справити на читачів вра­ження, що аудитор підтверджує точність сум, наведених в фінансових звітах, а не висловлює думку, чи "справедливо та достовірно відображають" або "представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах" інформацію фінансові звіти. В таких випадках аудитор повинен розглянути, чи можна зменшити ризик непорозуміння вживанням відповідного пояснення в аудиторському висновку.

Застосовна концептуальна основа фінансової звітності

Судження аудитора, чи "справедливо та достовірно відображають” або "представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах" інформацію фінансові звіти, робиться в контексті застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Як показано в МСА 210 "Умови домовленості про аудиторську пе­ревірку", аудитор не має прийнятних критеріїв оцінки фінансових звітів суб’єкта господарювання без прийнятної концептуальної основи фінансової звітності. МСА 200 вказує, що відповідальністю аудитора є визначення, чи є прийнятною концептуальна основа фінансової звітності, прийнята управ­лінським персоналом для підготовки фінансових звітів.

Таким чином, концептуальна основа фінансової звітності є для аудитора контекстом для оцінки достовірності відображення інформації фінансовими звітами включно з питанням, чи підготовлені та представлені фінансові звіти у відповідності до конкретних вимог концептуальної основи фінансової звітності щодо окремих класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації.