Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається з формули:

Н = О · Д · К,

де О – одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн.); Д – тривалість виробничого циклу (дні); К – коефіцієнт зростання витрат.

Одноденні витрати обчислюються діленням витрат на випуск валової продукції (за виробничою собівартістю) у IV кварталі планового року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт та інших планових нормативів виробництва. Вона складається із часу, витраченого на обробку деталей (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і передачі готової продукції на склад (транспортний запас), перебування виробів між окремими операціями (оборотний запас), а також зі страхового запасу оброблених деталей.

За рівномірного розподілу витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт зростання витрат (К) визначається:

де А – витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;

Б – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат належать витрати сировини, матеріалів, які надходять до виробництва із самого початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносять усі інші витрати – заробітну плату, амортизаційні відрахування, електроенергію тощо.

Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів ви­значається за формулою:

Н = С0 + Рп – Рв,

де Н – норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів; С0 – сума коштів, які вкладені в ці витрати на початок запланованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів; Рп – витрати, що проводяться в плановому році, передбачені відповідними кошторисами; Рв – витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом виробництва.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow