Небанківське кредитування

Комерційний кредит – це відповідна кредитна угода між двома підприємствами – продавцем (кредитором) і покупцем (позичаль­ником). Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що визначає фінансові зобов’язання позичальника стосовно кредитора.

Відсоток за комерційний кредит входить до ціни товару та у суму векселя. Погашення кредиту здійснюється наступними шляхами:

1) оплатою векселя;

2) передаванням векселя іншій юридичній особі;

3) переоформленням комерційного кредиту на банківський.

На практиці застосовуються переважно три різновиди комерційного кредиту:

¨ кредит із фіксованим терміном погашення;

¨ кредит із погашенням після фактичної реалізації позичальником одержаних товарів;

¨ кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення попередньої заборгованості.

Сезонний кредит застосовується підприємствами з метою створення необхідних запасів у період проведення сезонного розпродажу і дає змогу виробнику відстрочити платежі до кінця розпродажу.

Консигнація – застосовується, як правило, за реалізації нових товарів, попит на які важко передбачити. Суть консигнації полягає в тім, що роздрібна торгівля може одержувати товарно-матеріальні цінності без конкретного зобов’язання.

Лізинг – це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора – лізингодавець, позичальника – лізингоодержувач.

Сутність лізингу проявляється у його функціях:

¨ фінансовій – полягає у звільненні підприємства від одномоментної повної оплати придбаних основних фондів та наданні їх на умовах довгострокового кредиту; у використанні підприємством податкових та амортизаційних пільг;

¨ виробничій – полягає в оперативному вирішенні проблеми переоснащення виробництва не через купівлю машин та обладнання, а шляхом їх тимчасового використання на умовах лізингу;

¨ збутовій – полягає в розширенні кола споживачів та освоєнні нових сегментів ринку за рахунок залучення насамперед тих підприємств, що неспроможні відразу придбати те чи інше майно.

Державний кредит – це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).

Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи:

¨ пускових об’єктів;

¨ раніше розпочатих новобудов виробничого призначення;

¨ технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності.