2017-12-16
1164
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлюєЗакон від 1 червня 2010 р. „Про здійснення державних закупівель”. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання тут проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів. Під державними коштами у Законі розуміються кошти Держбюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів, кошти Нацбанку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду, фондів державного соціального страхування, кошти установ чи організацій, утворених органами державної влади чи місцевого самоврядування та інші згідно ст. 1 Закону.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт, послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (у будівництві – 300 тис. грн.), а робіт – 1 млн грн. (крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону). Дія цього Закону не поширюється на випадки, встановлені ст. 2 Закону, зокрема, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами за рахунок власних надходжень; природний газ, послуги з його транспортування, розподілу, постачання, зберігання; цінні папери, акції (частки, паї) у статутному капіталі господарського товариства тощо.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Державні закупівлі проводяться у формі торгів (конкурсних торгів) – шляхом здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, встановленими Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника). Безпосередніми учасниками процедур державних закупівель є замовники і учасники.
Замовниками виступають розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному названим Законом. Розпорядники державних коштів – органи державної влади, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені законодавством, а також установи, організації, підприємства (їх об’єднання), утворені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів.
Учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – будь-яка фізична або юридична особа, яка підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі шляхом подачі пропозиції конкурсних торгів або заявки на участь в електронному реверсивному аукціоні, або цінової пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Для організації та проведення процедур закупівель замовником утворюється комітет з конкурсних торгів, який планує проведення процедур закупівель, здійснює вибір процедури та проводить її, здійснює інші дії, передбачені Законом.
Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган – Міністерство економічного розвитку і торгівлі та інші органи відповідно до їх компетенції (Державна казначейська служба, Рахункова палата, Антимонопольний комітет, Державна фінансова інспекція, Державна служба статистики). Вказані органи не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який подається замовником Державній казначейській службі, Уповноваженому органу та оприлюднюється шляхом розміщення ним на веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження.
Основні функції та повноваження у сфері державних закупівель Державної казначейської служби, Уповноваженого органу та органу оскарження – Антимонопольного комітету визначені ст. 7 – 8 Закону. При здійсненні зазначених функцій і повноважень між вказаними органами та учасниками закупівель – суб’єктами господарювання складаються організаційно-господарські зобов’язання, зміст яких визначений названими та іншими нормами Закону „Про здійснення державних закупівель”.
Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; закупівля в одного учасника; електронний реверсивний аукціон.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення цієї процедури пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи. Замовник надає оголошення про проведення процедури відкритих торгів шляхом публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщує його на веб-порталі Уповноваженого органу. В оголошенні зазначаються: найменування і місцезнаходження замовника; найменування предмета закупівлі; кількість, місце та строк поставки товарів (робіт чи послуг; місце отримання документації конкурсних торгів; місце та строк подання пропозицій конкурсних торгів;місце, дата і час розкриття пропозицій конкурсних торгів; розмір, вид та умови надання забезпечення пропозицій та інші відомості. Строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може бути меншим, ніж 30 днів з дня опублікування оголошення.
Після оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі кожна фізична та юридична особа має право безоплатно отримати документацію конкурсних торгів. Документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки пропозицій конкурсних торгів; 2) кваліфікаційні критерії до учасників; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі; 4) кількість товару, місце та строки його поставки; 5) проект договору або основні умови, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю, а також іншу інформацію. Замовник має право зазначити в оголошенні та в документації вимоги щодо надання забезпечення пропозиції конкурсних торгів у розмірі, не вище 5 % вартості договору. Забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається замовником, зокрема, у разі відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання, у разі непідписання учасником, що став переможцем процедури, договору про закупівлю тощо.
Пропозиція конкурсних торгів подається учасником в установленому порядку і строки. Кожен учасник має право подати тільки одну пропозицію. Пропозиції конкурсних торгів, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.
Розкриття пропозицій конкурсних торгів здійснюється в день закінчення строку їх подання у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено, і визначає переможця торгів з числа учасників на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Критеріями оцінки є ціна, а також, зокрема, якість виконання робіт, послуг, умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка кадрів. Загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, а за скороченою процедурою – 10 робочих днів.
Процедура двоступеневих торгів може застосовуватися за таких умов: 1) замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів (робіт, послуг) та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; 2) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.
Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни. Документація конкурсних торгів при цьому може передбачати лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним критеріям. Строк подання учасниками попередніх пропозицій конкурсних торгів становить не менше 30 днів з дня опублікування оголошення про проведення двоступеневих торгів, а за скороченою процедурою – не менше 15 днів. Замовник під час розгляду попередніх пропозицій конкурсних торгів має право проводити переговори з будь-ким з учасників для визначення переваг та недоліків у пропозиціях, але не має права застосовувати дискримінаційний режим до різних учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до документації конкурсних торгів щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки згідно з Законом, про що інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.
На другому етапі замовник запрошує до участі учасників, попередні пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не менше ніж двох. На цьому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції конкурсних торгів із зазначенням ціни. Строк подання пропозицій становить не менше 15 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тис. грн. Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту передає його для публікації. Під час проведення цієї процедури цінові пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. У запиті обов’язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; опис предмета закупівлі, їх необхідні технічні та інші параметри; строк поставки товарів (послуг); місце і строк подання цінових пропозицій; місце, дата і час розкриття цінових пропозицій; строк дії цінових пропозицій, але не менше ніж 120 днів; основні умови договору про закупівлю та інші відомості. Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим, ніж 10 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій. Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Цінова пропозиція подається у письмовій формі за підписом учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою, у запечатаному конверті.
Цінові пропозиції розкриваються у встановлений замовником час. До участі у процедурі розкриття цінових пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції. Загальний строк для розгляду цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 5 днів з дня розкриття цінових пропозицій. Переможцем процедури запиту цінових пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну. Замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк не раніше ніж через 5 робочих днів з дня публікації повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж через 14 днів з дня визначення переможця.
Процедура попередньої кваліфікації застосовується у разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника. У разі проведення попередньої кваліфікації учасників до подальшої участі у торгах допускаються всі учасники попередньої кваліфікації, які пройшли таку кваліфікацію, але не менше двох. Для проведення попередньої кваліфікації учасників має бути не менше двох учасників.
Інформація про проведення попередньої кваліфікації учасників оприлюднюється в установленому порядку. В оголошенні про проведення попередньої кваліфікації учасників зазначаються усі необхідні дані щодо закупівлі. Кваліфікаційна документація повинна містити: інструкції з підготовки та подання кваліфікаційної пропозиції; кваліфікаційні критерії до учасників та перелік документів, що підтверджують їх відповідність таким критеріям; процедуру оцінки відповідності кваліфікаційним критеріям; іншу інформацію про закупівлю (технічні вимоги, кількість, місце та строк поставки, умови подання кваліфікаційних пропозицій, місце, дату і час їх розкриття тощо). Строк подання кваліфікаційних пропозицій не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня опублікування оголошення про попередню кваліфікацію, а за скороченою процедурою – 15 днів. Розкриття кваліфікаційних пропозицій учасників відбувається в день закінчення строку їх подання у час та місці, що зазначені в оголошенні. Після розкриття кваліфікаційних пропозицій замовник перевіряє відповідність пропозицій учасників попередньої кваліфікації вимогам, встановленим у кваліфікаційній документації. Учасники, кваліфікаційні пропозиції яких відповідають вимогам, встановленим у кваліфікаційній документації, вважаються такими, що пройшли відбір за результатами попередньої кваліфікації, і запрошуються до подальшої участі у торгах. Строк подання пропозицій конкурсних торгів після попередньої кваліфікації учасників повинен становити не менше ніж 15 днів з дня надсилання повідомлення про її результати. Далі процедура проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.
Закупівля в одного учасника – це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками та акцепту пропозиції переможця цієї процедури. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до Закону. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника забезпечує публікацію інформації про застосування цієї процедури за встановленими вимогами. Обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника повинно містити: умови застосування процедури закупівлі; посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.
Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі: 1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу, або закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт, що пройшли конкурсний відбір; 2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари (роботи, послуги), які можуть бути поставлені тільки певним постачальником за відсутності альтернативи; 3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників; 5) потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника може призвести до такої несумісності; 6) закупівлі товарів на товарних біржах, а також в деяких інших випадках.
Процедура електронного реверсивного аукціону – процедура закупівлі в електронній формі, яка передбачає проведення відкритих торгів у формі аукціону за методом зниження ціни договору (лота), проведення якої забезпечується оператором електронного майданчика на сайті в мережі Інтернет у режимі „он-лайн”, з використанням електронного цифрового підпису. Після опублікування замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення закупівлі за цією процедурою та документації електронного реверсивного аукціону претенденти, які зареєстровані на визначеному замовником електронному майданчику, ознайомилися з документацією аукціону та мають намір взяти участь у закупівлі, протягом встановленого строку надсилають оператору електронного майданчика заявки на участь у процедурі. За результатами проведення процедури електронного реверсивного аукціону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який запропонував найнижчу ціну, або з іншим учасником відповідно до статті 39-10 Закону „Про здійснення державних закупівель”. Закон докладно регламентує умови процедури електронного реверсивного аукціону та гарантії їх проведення, вимоги до електронних майданчиків та їх операторів, визначає особливості укладення договорів про закупівлю, а також встановлює адміністративно-господарські санкції, що застосовуються Уповноваженим органом до операторів електронних майданчиків за порушення ними своїх обов’язків.
Проведення охарактеризованих процедур державних закупівель опосередковується відповідними господарськими зобов’язаннями з їх проведення між замовниками та учасниками цих процедур.
Основні вимоги до договору про закупівлю визначені розділом ІХ Закону „Про здійснення державних закупівель”. Договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону – у формі електронного документа, відповідно до положень ЦК та ГК України, законів „Про електронний цифровий підпис”, „Про електронні документи та електронний документообіг”.
У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Держбюджету України, бюджету АР Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства. Учасник-переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; інших випадків згідно ч. 5 ст. 40 Закону. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених ст. 31, 36, 39 та 39-10 цього Закону, крім випадку порушення зазначених строків у зв’язку з оскарженням процедури закупівлі.
Типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкція щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти затверджені наказом Міністерства економіки України від 27 липня 2010 р. № 925.
