2017-12-16
314
1. Платники податку. Об'єкти оподаткування. База оподаткування. Ставки податку. Ст.269,270,271, 272,273,274.
2. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб. Ст.282
3. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню.Ст. 283
4. Податковий період. Порядок обчислення плати за землю. Ст.285, 286
5. Строк сплати плати за землю. Ст.287
Платниками податку є:
Ø Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
Ø Землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є:
ü Земельні ділянки, які перебувають у власності або
користуванні;
ü Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з
урахуванням коефіцієнта індексації,
2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку
яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних
ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого
самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в
якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель
або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень
застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за
плановим періодом.
|
|
|
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських
угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової
оцінки у таких розмірах:
1) Для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
2) Для багаторічних насаджень - 0,03.
Податок за лісові землі справляється як складова плати
за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається
податковим законодавством.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову
оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
| Групинаселених пунктівз чисельністю населення тис. осіб | Ставка податку, гривень за 1 кв. метр | Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Сквастополі та містах обласного значення |
| До 3 | 0,28 | |
| Від 3 до 10 | 0,56 | |
| Від 10 до 20 | 0,90 | |
| Від 20 до 50 | 1,40 | 1,20 |
| Від 50 до 100 | 1,69 | 1,40 |
| Від 100 до 250 | 1,97 | 1,60 |
| Від 250 до 500 | 2,26 | 2,00 |
| Від 500 до 1000 | 2,82 | 2,50 |
| Від 1000 і більше | 3,95 | 3,00 |
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів
України до курортних, до ставок податку, застосовуються такі коефіцієнти:
На південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;
ü На південно-східному узбережжі АРК- 2,5;
ü На західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
ü на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської
та Херсонської областей - 2;
ü У гірських та передгірних районах Закарпатської,
Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3,
крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені
до категорії гірських;
|
|
|
ü На узбережжі Азовського моря та в інших курортних
місцевостях - 1,5.
Ставки податку за земельні ділянки (за винятком
сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського
призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські,
селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених ПКУ, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням конкретних коефіцієнтів.
Ставка податку за один гектар несільськогосподарських
угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами),
встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової
оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по
області.
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного
фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної
грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим
або по області.
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного
фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення,
які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та
іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків
від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній
Республіці Крим або по області.
Від сплати податку звільняються:
Ø інваліди першої і другої групи;
Ø фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей
віком до 18 років;
Ø пенсіонери (за віком);
Ø ветерани війни та особи, на яких поширюється дія
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту;
Ø фізичні особи, визнані законом особами, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки,
передбачене для відповідної категорії фізичних осіб та поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом
використання у межах граничних норм:
1) для ведення особистого селянського господарства - у
розмірі не більш як 2 гектари;
2) для будівництва та обслуговування житлового будинку,
господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не
більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в
містах - не більш як 0,10 гектара;
3) для індивідуального дачного будівництва - не більш
як 0,10 гектара;
4) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як
0,01 гектара;
5) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії
фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних
ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови
передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду
платнику фіксованого сільськогосподарського податку.
Від сплати податку звільняються:
1. заповідники, у тому числі історико-культурні,
національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки
державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки,
ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки
природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового
мистецтва;
2. дослідні господарства науково-дослідних установ і
навчальних закладів сільськогосподарського профілю та
професійно-технічних училищ;
3. органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та
організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації,
лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені
відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна
прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок
коштів державного або місцевих бюджетів;
|
|
|
4. дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади
України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі
санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться
на балансі підприємств, установ та організацій;
5. релігійні організації України, статути (положення)
яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні
ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та
інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також
благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність
яких не передбачає одержання прибутків;
6. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських
організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських
організацій інвалідів;
7. громадські організації інвалідів України,
підприємства та організації, які засновані громадськими
організаціями інвалідів та спілками громадських організацій
інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього
календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне
місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що
фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного
періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату
праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій
інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу
на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим
органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні"
8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади
незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади
культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту,
фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок
коштів державного або місцевих бюджетів;
9. підприємства, установи, організації, громадські
організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі
аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні
України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні
споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських,
міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних
команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву,
бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких
затверджується Кабінетом Міністрів України
|
|
|
10. платник фіксованого сільськогосподарського податку
за земельні ділянки, які використовуються для ведення
сільськогосподарського товаровиробництва;
11. новостворені фермерські господарства протягом трьох
років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти
років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню:
1) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно
забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового)
відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого
радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених
сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо
ведення сільського господарства;
2) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у
тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського
освоєння;
3) земельні ділянки державних сортовипробувальних
станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування
сортів сільськогосподарських культур;
4) землі дорожнього господарства автомобільних доріг
загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям,
земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг,
5) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств
усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств,
зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх
у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями,
генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових
насаджень;
6) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та
колумбаріїв.
7) земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні
представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод),
згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,
користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними
ділянками на безоплатній основі.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за
землю є календарний рік.
Підставою для нарахування земельного податку є дані
державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб)
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не
пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу
державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки
податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у
порядку,передбаченомуПКУ,зрозбивкою річної суми рівними частками за місяцями.Поданнятакоїдекларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати
за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір
нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така
довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової
оцінки землі.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування
платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20
календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися
такі зміни.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться
органами державної податкової служби, які видають платникові до
1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення
податку за формою, встановленою у порядку визначеному ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від
одного власника до іншого протягом календарного року податок
сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до
початку того місяця, в якому він втратив право власності на
зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з
місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від
одного власника до іншого протягом календарного року орган
державної податкової служби надсилає податкове
повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації
про перехід права власності.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що
перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних
осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території
кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній
сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або
одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше
не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля
перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля
перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що
перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб,
податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі
будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням
прибудинкової території.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за
землю з дня виникнення права власності або права користування
земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування
земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період
перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування
відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів
з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості
земельний податок може сплачуватися через каси сільських
(селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.
Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ПКУ.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх
частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі
будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової
території сплачується на загальних підставах з дати державної
реєстрації права власності на нерухоме майно.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах
населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин
власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в
оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної
ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну
ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати
органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної
ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі
на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної
податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих
договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що
настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в
оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються
у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі
оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру
земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного
податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення,
будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики,
які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії,
включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі
приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні
підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової
оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або
комунальній власності та надані для будівництва та/або
експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку,
що встановлюється ПКУ; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, -
12 відсотків нормативної грошової оцінки;
