2017-12-16
791
(в основних цінах),% [17].
| Рік | Сільське, рибне та лісове господарство | Промисло-вість | Будівництво | Торгівля, готелі та ресторани, транспорт | Фінансові послуги, страхування та інші ділові послуги | Інші послуги | |
| ISIC Rev. 3 | 01-05 | 10-41 | 50-64 | 65-74 | 75-99 | ||
| Канада | 4,2 2,7 2,2 | 27,8 23,0 26,7 | 7,7 6,3 5,3 | 21,4 21,4 20,7 | 18,8 23,9 25,6 | 20,1 22,8 19,5 | |
| США | 2,7 1,9 1,6 1,2 | 28,4 22,6 17,9 17,4 | 4,2 4,2 5,0 4,9 | 24,2 22,1 22,6 19,6 | 19,8 25,1 30,3 32,0 | 20,0 24,1 22,7 24,9 | |
| Японія | 3,4 2,2 1,3 1,3 | 31,1 28,5 23,4 22,7 | 9,2 9,3 6,6 6,5 | 20,6 20,1 19,3 18,8 | 17,0 21,2 27,4 27,7 | 18,7 18,6 22,0 23,0 | |
| Франція | 4,5 3,3 2,7 2,4 | 27,5 22,3 20,0 15,8 | 6,3 6,0 4,8 5,9 | 46,0 20,1 19,4 19,1 | 23,4 26,8 30,0 31,0 | 19,9 21,5 23,1 25,8 | |
| Німеччина | 2,0 1,4 1,2 1,1 | 33,5 30,4 24,5 25,1 | 6,8 5,9 4,8 4,0 | 17,9 17,7 18,2 18,1 | 19,5 24,2 29,8 29,1 | 20,3 20,3 21,4 22,6 | |
| Італія | 5,5 3,5 2,7 2,5 | 29,8 25,1 22,4 21,4 | 7,5 6,2 4,9 5,2 | 23,9 24,1 23,7 23,2 | 16,0 21,2 26,8 27,7 | 17,3 19,8 19,6 20,0 | |
| Об’єднане королівство | 2,3 1,8 0,9 | 35,5 26,2 19,9 | 5,6 5,9 6,0 | 19,3 22,1 23,2 | 15,8 22,3 27,6 | 21,5 21,7 22,5 | |
| Структурний стандарт¹ | 2004² | 3,5 2,4 1,8 1,6 | 30,5 25,5 22,1 20,3 | 6,8 6,3 5,3 5,3 | 24,8 21,1 21,0 20,2 | 18,6 23,6 28,2 29,9 | 19,7 21,3 21,5 22,5 |
| Фінляндія | 8,0 5,5 3,5 3,1 | 30,4 22,4 26,7 24,9 | 7,3 7,5 5,7 5,3 | 22,0 21,7 21,9 22,7 | 13,9 18,0 21,0 21,6 | 18,5 25,1 21,2 22,4 | |
| Ірландія | 10,0 8,4 3,4 2,6 | 29,3 29,9 34,8 33,0 | 5,9 5,4 7,3 8,2 | 18,8 20,6 18,3 17,7 | 16,8 15,8 20,2 21,3 | 19,2 19,9 16,0 17,2 | |
| Угорщина | 8,1 4,3 3,3 | 28,8 26,2 25,5 | 4,9 5,1 4,9 | 24,7 21,6 20,8 | 15,1 21,3 21,4 | 18,2 21,5 24,1 | |
| Польща | 6,6 3,8 2,9 | 33,2 24,1 26,6 | 7,9 7,2 5,5 | 19,9 29,1 28,4 | 8,7 15,3 16,4 | 23,7 20,5 20,2 | |
| Словацька Республіка | 6,1 4,5 3,9 | 30,0 24,7 26,5 | 4,9 5,1 5,6 | 28,4 28,9 25,8 | 14,8 19,9 21,3 | 15,7 14,9 16,9 | |
| Чеська Республіка | 5,5 4,2 3,0 | 37,9 32,9 30,7 | 8,1 7,2 6,7 | 17,6 25,2 25,8 | 18,5 15,6 16,7 | 12,3 14,9 17,1 | |
| Україна | 1991¹ | 22,4 16,1 11,9 | 41,9 30,2 29,8 | 8,1 4,0 4,2 | 11,7 26,3 28,0 | 4,6³ 9,8 10,7 | 11,3 13,6 15,4 |
Дані таблиці вказують на те, що основними загальносвітовими тенденціями структурних зрушень є стале скорочення у виробництві ВВП частки аграрного сектору економіки, промисловості та зростання частки послуг, що є свідченням поступового поширення постіндустріальної економіки у світі.
|
|
|
Подібні зміни відбуваються і в українській економіці, де протягом 1991-2004 рр. частка сільського господарства у структурі ВВП скоротилася майже вдвічі (з 22,4% у 1991 р. до 11,9% у 2004 р.) частка промисловості – з 41,9% до 29,8%, а питома вага сфери послуг зросла відповідно з 27,6% до 54,1 %. Але в цілому, за часткою сільського господарства Україна приблизно в 5 – 10 разів, а часткою промисловості в 1,2 (Німеччина) – 1,8 (Франція) рази перевищує рівень високорозвинутих країн, суттєво поступаючись за рівнем розвитку сфери послуг.
Негативною ознакою структури вітчизняної економіки є занадто мала частка будівництва, яка зменшилася у складі ВДВ з 8,1 % у 1991 р. до 4,2 % у 2004 р., в той час як в розвинених країнах та постсоціалістичних країнах Центральної і Східної Європи вона знаходиться на рівні 5,3 – 6,6 % (за винятком США та Німеччини).
|
|
|
На відміну від розвинених країн, в яких спостерігається зменшення частки таких видів традиційних послуг, як торгівля і транспорт, в трансформаційних економіках (в українській також) вона зростає. Це пояснюється їх недостатнім розвитком за умов колишньої планової економіки та скороченням абсолютної частки галузей матеріального виробництва. Такий стан не можна вважати прийнятним, оскільки у всьому світі послуги розвивалися не замість матеріального виробництва, а вслід за ним, і лише в тому напрямі, який сприяв підвищенню продуктивності праці в останньому.
В усіх країнах закономірністю є стале зростання частки фінансових, страхових та інших ділових послуг. В Україні частка цих послуг за роки трансформації зросла більш ніж втричі (з 4,6 до 10,7%), але за цим структурним параметром наша економіка значно поступається не тільки розвиненим країнам (в 2,8 рази), а й трансформаційним країнам Центральної Європи (в 1,5 – 2 рази), що є наслідком недорозвиненості українського фінансового ринку.
А за умов, коли темпи зростання фінансових результатів промислових підприємств відстають від аналогічного показника фінансових корпорацій (наприклад, у 2006 році на 12% [14]) та значні грошові кошти не спрямовуються на реальне інвестування, а використовуються в основному для задоволення поточних споживчих потреб, зростання частки фінансових послуг ще не означає зростання його позитивного впливу на економічний розвиток.
Соціально зорієнтовані види економічної діяльності в Україні (освіта та охорона здоров’я) мають досить високий показник (9,4%), поступаючись у незначній мірі середньому значенню країн Європейського союзу (11%). Однак якість послуг цих видів економічної діяльності набагато відстає від рівня, що притаманний європейським країнам, особливо у сфері охорони здоров’я. За рейтинговими оцінками конкурентоспроможності Світового Економічного Фонду за 2004-2005 рр. за рівнем диференціації якості медичного обслуговування багатих та бідних громадян, Україна посіла 82 місце, пропустивши поперед себе всі трансформаційні країни Центральної та Східної Європи, Балтії, Російську Федерацію (78 місце) та Грузію (80 місце).
Таким чином, охарактеризована структура та динаміка видів економічної діяльності вказує на те, що Україна має спотворену галузеву (видову) структуру економіки, за пропорціями наближену до структур бідних країн світу і суттєво віддалену від розвинених країн світу і, зокрема, країн ЄС.
Формування ефективної галузевої структури національної економіки потребує:
- усунення диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки, а також всередині кожного з них;
- переважання розвитку галузей, що задовольняють потреби людей;
- широкого розвитку сфери послуг: культурних (радіо, телебачення, державні видання, театри, музеї, кіноіндустрія, інтернет); соціальних (охорона здоров`я, освіта, рекреаційні послуги, соціальне забезпечення, релігійні послуги, страхові. юридичні); побутових (домашня прислуга, готелі, ресторани, ремонтні послуги, перукарні тощо);
- створення і розвитку наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв. Особливо важливого значення набуває виробництво знань (науково-дослідних розробок і проектно-конструкторських розробок) та виробництво інформаційних технологій (виробництво телекомунікаційного та комп’ютерного обладнання, виробництво програмного забезпечення);
- розвитку переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі;
|
|
|
- розвитку експортних та імпортозамінних виробництв;
- модернізованого розвитку ключових галузей національної економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту).
Розвиток економіки країни характеризується просторовою нерівномірністю, яка пов’язана з одного боку, з нерівністю у розміщенні виробничих факторів по території країни, а з іншого – з динамікою ролі окремих факторів. Просторові нерівномірності розвитку національної економіки відображаються у диспропорціях економічного і соціального розвитку регіонів. Про дисбаланс регіональної структури економіки України засвідчують дані табл. 7.5.
Таблиця 7.5.
