2017-12-16
771
України за 2005р. [5.7.]
(грн. на 1 чол.)
| Регіон | Валовий регіональний продукт | Продукція промисловості | Продукція сільського господарства | Інвестиції в основний капітал | Експорт товарів (дол.) | Вимоги банків за кредитами в економіку України | Рівень доходів | Місячна середня зарплата (грн.) | Рівень зареєстрованого безробіття % |
| АР Крим | 2,9 | ||||||||
| Вінницький | 4,3 | ||||||||
| Волинський | 4,0 | ||||||||
| Дніпропетровський | 2,4 | ||||||||
| Донецький | 1,9 | ||||||||
| Житомирський | 4,3 | ||||||||
| Закарпатський | 3,4 | ||||||||
| Запорізький | 3,0 | ||||||||
| Івано-Франківський | 4,1 | ||||||||
| Київський | 2,5 | ||||||||
| Кіровоградський | 4,6 | ||||||||
| Луганський | 2,3 | ||||||||
| Львівський | 3,4 | ||||||||
| Миколаївський | 4,2 | ||||||||
| Одеський | 2,1 | ||||||||
| Полтавський | 4,4 | ||||||||
| Рівненський | 5,2 | ||||||||
| Сумський | 4,0 | ||||||||
| Тернопільський | 6,6 | ||||||||
| Харківський | 2,6 | ||||||||
| Херсонський | 4,0 | ||||||||
| Хмельницький | 3,7 | ||||||||
| Черкаський | 5,2 | ||||||||
| Чернівецький | 4,9 | ||||||||
| Чернігівський | 3,8 | ||||||||
| Київ | - | 0,4 | |||||||
| Севастополь | - | - | 0,8 |
Узагальнюючим показником, що відображає місце регіону в регіональній структурі, є валовий регіональний продукт (ВРП). Дані табл. 7.5 показують, що частка регіонів (Київського, Донецького, Дніпропетровського, Харківського, Одеського, Запорізького та Луганського) у загальному обсягу ВРП становила 59,3 %. У 18 регіонах розмір ВРП на 1 чол. у 2005 р. був нижчий, ніж середній по Україні (6629 грн.) Розрив між максимальним значенням ВРП на 1 чол. у Києві (24992 грн.) та мінімальним у Тернопільському регіоні (3756 грн.) становив 6,7 раз.
Суттєвою залишається диференціація між регіонами за результатами функціонування промислового комплексу. Варіація показника виробництва промислової продукції на 1 чол. у 2005 р. становила 11 разів (Запорізька обл. – 13763, Чернівецька – 1246 грн.). Як показують дані таблиці найрезультативнішим промислове виробництво було у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Луганській і Харківській областях.
Більше половини інвестицій в основний капітал (56,4 %) зосереджено в шести регіонах (Києві, Донецькому, Дніпропетровському, Харківському, Одеському та Львівському). По 16- ти регіонах розмір інвестицій в основний капітал на 1 чол. нижчий, ніж середній по Україні (1709 грн.). За цим показником у 2005 р. співвідношення між його максимальним (Київ – 7229 грн.) і мінімальним (Тернопільський регіон – 800 грн.) значеннями становило 9 разів.
У 2005 р. лідерами за показником експорту на душу населення були Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська області, м. Київ, де середня величина показника складала 1537 грн., що в 6,5 раз більше, ніж у групі регіонів – аутсайдерів (Житомирська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області).
Значні диспропорції спостерігаються у акумуляції і використанні кредитних ресурсів банків. Так, 65,3 % вимог банків по кредитах, наданих суб’єктам господарювання, сконцентровано у чотирьох регіонах (в Києві, Дніпропетровському, Донецькому та Харківському). Співвідношення між максимальним (Київ – 21652 грн.) та мінімальним (Кіровоградський регіон – 897 грн.) значеннями кредитної заборгованості становило у 2005 р. 24,1 раз.
В Україні мають місце суттєві регіональні відмінності у доходах населення: 54,1 % доходів сконцентровано у восьми регіонах (в Києві, Донецькому, Дніпропетровському, Харківському, Львівському, Луганському, Одеському та Запорізькому). Співвідношення між максимальним та мінімальним рівнями доходів на 1 чол. становило 2,3 рази (максимальне значення у Києві – 10518 грн., мінімальне – у Закарпатському регіоні – 4670 грн.).
Надзвичайно великими диспропорціями характеризуються регіональні ринки праці. Коефіцієнт варіації зареєстрованого рівня безробіття у 2005 р. становив 16,5 рази (найвищий рівень безробіття – 6,6 % - був у Тернопільському регіоні, найнижчий – 0,4 % – у Києві).
Таким чином, в економічному та соціальному розвитку регіонів України існують значні відмінності. Ті регіони, у яких протягом останніх п’яти років найнижчі середні показники валової доданої вартості на одну особу і потребують державного стимулювання розвитку називають депресивними. Фахівці диференціюють регіони і за іншими ознаками, наприклад, такими як «відсталі», «самодостатні», «проблемні», «кризові» тощо. Так, П. Матвієнко [7] на основі власної методики визначення рейтингу регіонів поділив їх на дві групи – самодостатні розвинуті регіони та проблемні регіони.
| Група І. Самодостатні розвинуті регіони | Група ІІ. Проблемні регіони. |
| м. Київ Донецький Дніпропетровський Харківський Запорізький Одеський Київський Луганський Миколаївський Полтавський Львівський м. Севастополь | АР Крим Івано-Франківський Закарпатський Волинський Рівненський Чернівецький Сумський Вінницький Житомирський Черкаський Хмельницький Чернігівський Кіровоградський Херсонський Тернопільський |
Нерівномірність регіонального розвитку і рівня життя населення створює передумови для соціальної напруги в суспільстві, загрожує територіальній цілісності країни, стримує динаміку соціально-економічних показників, уповільнює ринкові перетворення та знижує їх ефективність.
Оптимізація регіональної структури економіки вимагає:
- забезпечення комплексного розвитку усіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо);
- усунення диспропорції у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку;
- гармонізації загальнодержавних та регіональних інтересів.
Соціальна структура відображає розподіл народного господарства за формами власності, за організайно-правовими формами підприємництва, за рівнем доходів певних верств населення, їх становищем в суспільстві.
В результаті роздержавлення та приватизації в нашій країні було подолано монополізм державної власності і створено досить могутній приватний сектор, що складається з індивідуальних та асоційованих приватних власників. Приватна власність стала домінуючою (табл.7.6.)
Таблиця 7.6.
