2017-12-16
673
та їх динаміка у 1991-2007 роках [9].
| Роки | Інвестиції в основний капітал (середньорічні у певному інтервалі у порівняльних цінах), млн. грн. | Темпи росту / зниження інвестицій у основний капітал | |
| До 1990р., % | Середньорічні у певному інтервалі, % | ||
| 1990-1995 | 54,75 | 0,78 | |
| 1996-1997 | 21,68 | 0,84 | |
| 1998-2000 | 23,06 | 1,07 | |
| 2001-2003 | 35,71 | 1,2 | |
| 55,72 | 1,28 | ||
| 46,58 | 1,02 | ||
| 56,78 | 1,19 | ||
| 2007* | 67,60 | 1,32 |
Дані таблиці засвідчують про значне зменшення інвестицій в основний капітал впродовж 1990-1997 рр. і поступове їх зростання, особливо у 2002-2007 рр. Однак, об’єм інвестицій 2007 р. у порівняльних цінах поступається рівню 1990 р. на 1/3.
В результаті ступінь зношення основного капіталу складає 50%, в тому числі у промисловості 58%. Середній вік фондів матеріального виробництва – 21,7 року [9]. Сучасні ж темпи оновлення основних виробничих фондів, зокрема, у промисловості на рівні 4-5% за рік не здатні забезпечити їх належну модернізацію. Окрім того, значною мірою за рахунок інвестицій консервується низькотехнологічна структура виробництва промислової продукції. Так, у І півріччі 2007 р. 85,1% усіх інвестицій у переробну галузь надійшли у низько – та середньотехнологічні галузі, порівняно з аналогічним періодом 2006 р. ця частка збільшилася на 3,6% [7].
|
|
|
В Україні досить низька фондоозброєність праці. У 2005 р. вона складала 45,5 тис. дол., а з урахуванням зношення – 27,3 тис. дол.. У розвинутих країнах фондоозброєність постійно зростає. У США, наприклад, вона перевищила 100 тис. дол. Це спростовує думку про те, що постіндустріальний світ відмовляється від крупного індустріального виробництва. Постіндустріальна економіка цілком протилежна деіндустріалізації.
Отже, незадовільне оновлення основного капіталу, усталеність низькотехнологічної структури виробництва, низька фондоозброєність праці суттєво обмежують можливості розширеного національного відтворення.
Ефективність національного відтворення відображається у співвідношенні між валовою доданою вартістю (тобто оплатою праці найманих працівників, включаючи соціальні нарахування, валовим прибутком і змішаним доходом) та проміжним споживанням у випуску товарів і послуг.
Рис. 7.1. Співвідношення між валоваю доданою вартістю
та проміжним споживанням у складі ВВП України [19].
Рисунок 7.1. показує, що в українській економіці у 2007 р. досить значною є частка проміжного споживанння (55,8%). Для порівняння: у 1991р. в структрі випуску вона складала біля 50%; в сучасних розвинутих країнах – 45-50%. Значна диспропорція між проміжним споживанням та валовою доданою вартістю пояснюється високою матеріало – та енергомісткістю економіки. Особливо гострою є проблема енергомісткості, рівень якої і сьогодні залишається одним з найвищих у світі (табл. 7.3.).
|
|
|
Таблиця 7.3.
Енергомісткість ВВП країн світу у 2005 році [6].
| Країни | Енергомісткість ВВП | Країни | Енергомісткість ВВП |
| Австралія | 0,33 | Польща | 0,34 |
| Австрія | 0,2 | Росія | 0,84 |
| Білорусь | 0,5 | Турція | 0,26 |
| Великобританія | 0,23 | Угорщина | 0,3 |
| Данія | 0,2 | Фінлндія | 0,4 |
| Іспанія | 0,24 | Україна | 0,89 |
| Китай | 0,34 | Франція | 0,26 |
| Литва | 0,39 | Чехія | 0,43 |
| Німеччина | 0,26 | Швеція | 0,33 |
Висока частка проміжного споживання є причиною, за оцінками експертів, втрати доданої вартості не менше 1/5 загального обсягу, та щорічного недовиробництва продукції на мільярди гривень. Галузі проміжних продуктів чинять ціновий тиск на галузі, які виробляють кінцеву продукцію, що призводить до їх низької рентабельності. Так, у 1999 р. рентабельність у промисловості дорівнювала 9,1%, у 2006 р. – лише 5%. Зниження рентабельності виробництва призводить до скорочення власних коштів підприємств у загальному обсягу інвестицій, що, в свою чергу зумовлює скорочення частки підпрємств, які здійснюють інновації в технології (табл. 7.3.).
Таблиця 7.3
