Джерела Кримінального права України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

Поняттям «кримінальне право як галузь права» охоплюється власне Кримінальний кодекс України (далі - КК), а також рішєння Конституційного Суду України, міжнародно-правові договори України, інші нормативно-правові акти, які регулюють кримінально-правові відносини. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року N 18-рп/2003 (справа N 1 -24/2003 про службових осіб підприємств, установ та організацій) про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року роз'яснено зміст поняття «службова особа»; Законом Укрнїии «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правапорупшиків, 1957 рік» від 16.10.1998 р. врегульовано порядок видачі імшим держава мосіб, котрі вчинили злочин(екстрадиція).

Кримінальний кодекс України — це прийнятий Верховною Радою України нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Чинний КК було прийнято 5 квітня 2001 року. КК набрав чинності з 1 вересня 2001 року. Поняття «Кримінальний кодекс України» є вужчим поняття «кримінальне право України як галузь права», бо є одною з його складових.

Для КК характерно: а) він приймається лише Верховною Радою України (хоча існуе гіпотетична можливість прийняття КК і референдумом); б) лише в КК визначається злочинність і караність діянь; в) тільки на підставі КК призначається покарання або ж особа звільняється від кримінальної відповідальності і покарання.

КК утворюють чотири складових: 1. Загальна частина КК. 2. Особлива частина КК. 3. Прикінцеві та перехідні положення. 4. Додаток «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком».

Межі чинності КК.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: