Джерела Кримінального права України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

Поняттям «кримінальне право як галузь права» охоплюється власне Кримінальний кодекс України (далі - КК), а також рішєння Конституційного Суду України, міжнародно-правові договори України, інші нормативно-правові акти, які регулюють кримінально-правові відносини. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року N 18-рп/2003 (справа N 1 -24/2003 про службових осіб підприємств, установ та організацій) про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року роз'яснено зміст поняття «службова особа»; Законом Укрнїии «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правапорупшиків, 1957 рік» від 16.10.1998 р. врегульовано порядок видачі імшим держава мосіб, котрі вчинили злочин(екстрадиція).

Кримінальний кодекс України — це прийнятий Верховною Радою України нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Чинний КК було прийнято 5 квітня 2001 року. КК набрав чинності з 1 вересня 2001 року. Поняття «Кримінальний кодекс України» є вужчим поняття «кримінальне право України як галузь права», бо є одною з його складових.

Для КК характерно: а) він приймається лише Верховною Радою України (хоча існуе гіпотетична можливість прийняття КК і референдумом); б) лише в КК визначається злочинність і караність діянь; в) тільки на підставі КК призначається покарання або ж особа звільняється від кримінальної відповідальності і покарання.

КК утворюють чотири складових: 1. Загальна частина КК. 2. Особлива частина КК. 3. Прикінцеві та перехідні положення. 4. Додаток «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком».

Межі чинності КК.




double arrow
Сейчас читают про: