double arrow

Тема №4. Країнознавчий огляд Італії та Ватикану

 

План

 

1. Загальні відомості. Географічні особливості.

 

2. Основні етапи історичного розвитку Італійської державності.

 

3. Італійська культурна спадщина.

 

4. Країнознавчий огляд Ватикану.

 

 

Письмові контрольні запитання:

 

Коли і за яких умов відбулося об’єднання Італії. Хто такі Дж. Гарібальді, Б. Муссоліні, С. Берлусконі. Які туристичні об’єкти Італії вам відомі?

 

 

Рекомендована література:

 

Балух В. О., Коцур В. П. Історія стародавнього Риму. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 680 с.

 

Баткин Л.М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди. – М., 1995. – 448 с.

 

Дорлинг Киндерсли Рим. Иллюстрированный путеводитель - АСТ, 2006. – 448 с.

 

Дорлинг Киндерсли. Италия. Иллюстрированный путеводитель. - АСТ, 2007. – 720 с.

 

Драчева Е. Л., Яворская А. О., Христов Т. Т. Страноведение. Германия, Италия, Финляндия – Книгодел, 2007. – 310 с.

 

Дубович І.А. Країнознавчий словник-довідник. – Л.: Ліга-прес. – 2005. – 819 с.

 

История Италии: В 3 х т. – М., 1970. – Т. 1. – 579 с.; Т. 2. – 607 с.; Т. 3. – 543 с.

 

Ковалев С. И. История Рима. – 2006. – 864 с.

 

Кузнецова Е. Италия. – АСТ, Сова, 2007. – 128 с.

 

Масляк П.О. Країнознавство: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 292с.

 

Муратов П.П. Образы Италии: В 3 х т. – М., 1994. – Т. 1. 327 с.; Т. 2 3. – 461с.

 

Сказкин С.Д. История Италии. В 3 х т. – М., 1970.

 

Ушаков Д. С. Страноведение - ИКЦ МарТ, 2007. – 256 с.

 

Чарлз Аббот Италия. Путеводитель по обычаям и етикету – АСТ, Астрель, 2006. – 160 с.

 

Сайти урядових установ, МЗС, посольств, інформаційних агенцій, ЗМІ, довідково-інформаційних порталів.

 

Ватика́н або Святі́йший Престі́л, ще також Апо́стольська Столиця (лат. StatusCivitatisVaticanae, італ. StatodellaCittà delVaticano* — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра*, центрального органу Католицької Церкви. Найменша в світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італії.

 

Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро.

 

Розташований на Ватиканському пагорбі (MonsVaticanus*, що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сікстинську капелу і Ватиканські музеї*.

 

Ватикан — це також адміністративна організація, яка допомагає йому управляти Церквою (вона також має назву Римська Курія*.

 

Ватикан відомий своїм малярством і архітектурою, його найзнаменитіша споруда — базиліка Святого Петра, побудована на гробі першого Папи. Базиліка Святого Петра, проте, не є головним храмом. Головний храм Риму — базиліка Святого Івана на пагорбі Латеранум (Латеранському пагорбі*. Саме звідси Папа керував Церквою в добу Середньовіччя.

 

Найвизначнішим твором мистецтва є фрески Сикстинської каплиці роботи Мікеланджело. Упродовж століть було зібрано величезну мистецьку колекцію, яка тепер експонується у Ватиканському музеї.

 

В античності територія Ватикану (лат. agervaticanus* не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися.

 

Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Константинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано.

 

У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни.

 

Зараз Ватикан — самостійна держава-місто і центр Римо-католицької церкви, резиденція її голови Папи Римського, розташована в західній частині Риму. Територія — 0,44 кв. км. Число постійних жителівВатикану складає приблизно 900 чоловік, 450 з яких носять духовний сан.

 

Офіційна мова — латинська, використовується виключно в офіційних друкованих документах Ватикану і в ході богослужінь. У дипломатичному листуванні використовується французька. Повсякденними і розмовними за частотою вживання є італійська, іспанська, англійська, німецька і французька мови. Грошова одиниця — євро. За угодою з урядом Італії від 29 грудня 2000 у обмежених масштабах Папська держава чеканить також власну монету — ватиканський євро, призначений в основному для нумізматів. Обсяг випуску ватиканських євро не повинен перевищувати одного мільйона на рік.

 

Форма управління — теократична монархія. Глава держави — Папа Римський. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років приносять присягу папі. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада.

 

Ватикан підтримує дипломатичні відносини з 178 державами і є постійним спостерігачем при ООН з правом голосування.

 

Практично все населення Ватикану - піддані Святого Престолу (підданства Ватикану не існує*, що мають паспорт (даний паспорт володіє дипломатичним статусом Святого Престолу, вказує на приналежність до мешканців Апостольської Столиці (Ватикану* і видається Державним Секретаріатом* і є служителями Католицької Церкви.

 

Станом на 31 грудня 2005 року з 557 підданих Святого Престолу 58 - кардинали, 293 людини мають статус духовенства і є членами Папських представництв, 62 людини - інші представники духовенства, 101 - член швейцарської гвардії, а решта 43 - миряни. У 1983 році у Ватикані не зареєстровано жодного новонародженого. Трохи менше половини, 246 громадян, зберегли своє перше громадянство. Громадянство у Ватикані не успадковується і не може бути надбане в силу народження в державі. Воно може бути отримано тільки на основі служіння Святому Престолу та анулюється у разі припинення трудової діяльності у Ватикані.

 

Стаття 9 Латеранського договору 1929 року між Ватиканом та Італією свідчить, що якщо особа перестає бути громадянином Ватикану і не має громадянства якої-небудь іншої держави, їй надається італійське громадянство.

 

Етнічно більшість з громадян Ватикану італійці, за винятком членів швейцарської гвардії.До «денного» населення Ватикану відносяться також близько 3000 працюючих там італійців, але вони живуть за межами держави.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: