МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ
ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
РЕЄСТРАЦІЙНИЙ №______________
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
зав. кафедри ТППФМ,
доц. Полюк І.С.
__________________________
«_____»___________2012р.
підпис
Курсова робота
на тему:
Функціональна семантика якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі
напряму підготовки «Філологія» 6.020303
Виконала:
студентка 3-го курсу
групи ЛФ-91
Сорочинська Анастасія Володимирівна
__________________________
підпис
«_____»____________________2012р.
Науковий керівник:
ст.викладач
Ібрагімова Світлана Володимирівна
___________________________
підпис
«_____»_____________________2012р.
Київ 2012
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………... РОЗДІЛ 1. Визначення поняття «прикметник» та його класифікації……... 1.1. Характеристика якісно-оцінних прикметників у французькій мові та їхня структура………………………………………………………………….... 1.2.Роль якісних прикметників у французькому реченні…………………...РОЗДІЛ 2.Вживання прикметників у науково-популярному дискурсі….... 2.1. Особливості науково-популярного дискурсу…………………………….. 2.2.Функціональне значення місця прикметника у французькому реченні….…........................................................................................................... РОЗДІЛ 3.Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі науково-популярних статей з журналів «Sсience et Vie» та «La Recherche»……………………………………………………….... ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. RESUME……………………………………………………………………….... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..... ДОДАТКИ………………………………………………………………………. Додаток 1.Приклади конструкцій, в яких прикметник виконує функцію епітета……………………………………………………………………………. Додаток 2.Приклади якісно-оцінних прикметників у функції прикладки…. Додаток 3.Приклади якісно-оцінних прикметників у ізольованій позиції.... Додаток 4.Приклади якісно-оцінних прикметників у ступенях порівняння. Додаток 5. Діаграма. Відсоткове співвідношення якісно-оцінних прикметників у різних функціях……………………………………………….. |
ВСТУП
Ця курсова робота присвячена проблемі оцінних значень, які несуть якісні прикметники та засобам вираження цих значень у мові. Розглядаються загальні відомості про прикметник, його класифікацію, оцінку, її структурні елементи, функціональні особливості якісно-оцінних прикметників в цілому та засоби вираження оцінки, зокрема у франкомовному науково-популярному дискурсі.
Широкий функціональний діапазон та складне відображення оцінки якісними прикметниками являють собою одночасно інтерес і складність для дослідження. Прикметники стали предметом дослідження таких науковців, як Ш. Баллі, В.В. Віноградов, В.Г. Гак, Є.А. Реферовська, Р.Л. Вагнер та інші.
Актуальність теми полягає в тому, що якісно-оцінні прикметники мають широку вживаність у франкомовній публіцистиці, займають в ній важливе місце і є недостатньо дослідженими. Вони вирізняються величезним розмаїттям у плані семантичних відносин. Перспектива вивчення якісно-оцінних прикметників визначається теоретичними та практичними потребами, адже за останній час виріс інтерес вчених до виявлення і опису засобів вираження оцінки.
Метою цієї роботи є дослідження засобів передачі оцінки якісними прикметниками, їх функцій та значень у франкомовних науково-популярних текстах на основі статей з різних видань.
Завдання: проаналізувати функціональну семантику якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі; визначити і порівняти існуючі функції прикметників у французькому реченні та зробити узагальнюючі висновки, сформувати власне бачення; обґрунтувати доцільність використання якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі.
Об’єктом дослідження є якісно-оцінні прикметники у французькій мові.
Предметом дослідження є особливості семантики якісно-оцінних прикметників та їх функції у науково-популярному дискурсі.
Методи дослідження: синтез, аналіз, порівняння.
РОЗДІЛ 1
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПРИКМЕТНИК» ТА ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ
Прикметниками називають категорію мовних елементів, функцією яких є синтаксично відноситися до іменника, з яким вони утворюють основу номінальної синтагми (чи групи). Ще Дю Марсе широко застосував до аналізу речення поняття відношення тотожності і відношення детермінації.
Відношення тотожності виражаються в конструкції у вигляді «узгодження прикметника з іменником», відношення ж детермінації відображають «зв’язки між поняттями» [10]. Дю Марсе вважав, що «розум наш уявляє собі думку миттєво…, але коли мова йде про те, щоб виразити думку мовленням, ми повинні її розчленувати, уявити у всіх відтінках за допомогою слів і при цьому користуватись спеціальними знаками для позначення різних відношень між словами».
Роль прикметника – актуалізувати іменник у мовленнєвій ситуації. Як відзначав ще Ш. Баллі, актуалізувати поняття означає ототожнити його з реальним уявленням мовця [1, 87]. Актуалізувати концепт, вважає Є.Реферовська – означає «прив’язати його до конкретної ситуації, застосувати до чогось реального, іншими словами використати його у конкретному комунікативному акті», а одним з головних способів актуалізувати «приховані концепти, носіями яких є іменники, виступає категорія детермінації» [7, 173].
Лінгвісти, вказуючи на спільні ознаки прикметників, зазначають, що іменник надає номінальній групі категоріальний статус і наділяє його конкретним змістом, а прикметники визначають його.
Прикметники належать до класу іменників. Вони змінюються за родом та числом. Після іменників прикметники репрезентують собою найчисленнішу групу повнозначних слів у кожній із флективних мов, до яких належить і французька мова, тобто мов, у яких щонайбільше переважають слова із флексіями (лат. flexio - згинання, відхилення), закінченнями. Це змінні слова, лексичне значення яких знаходить свій повний і однозначний вияв в усій сукупності усталених морфологічних форм повнозначного слова.
За Вагнером прикметники поділяються на дві великі групи: якісні прикметники та означальні або займенникові прикметники [14, 130].
Гак В.Г. класифікував прикметники на дві основні групи: якісні та відносні.
Якісні прикметники виражають змінні ознаки предметів (long, blanc etc.)
Як іменники, якісні прикметники відрізняються за своїм походженням, структурою, сенсом.