Характеристика якісно-оцінних прикметників

Говорячи про оцінювальну лексику, слід зазначити, що оцінка об’єктів дійсності здобуває відображення у мовному дискурсі у більшості випадків через слово. А прикметники є тією частиною мови, яка має величезне різноманіття оцінювальної семантики. Прикметники – чисті предикати – мають цілий ряд специфічних властивостей, що відображають їх семантику. Зокрема, класичні предикати містять два аспекти, які зазвичай реалізуються разом, у межах одного вислову. Ще одна особливість значення і вживання прикметників полягає у тому, що прикметники поєднують у своїй структурі семантичний та прагматичний аспекти мови, що відображається як у значенні лексичних одиниць, які відносяться до класу прикметників, так і у їх вживанні. Для прикметників як класу слів є характерним наявність суб’єктивно-оцінювальних значень та відповідних конотацій.

Науковці вважають, що прикметники, зокрема якісно-оцінні, виражають постійну (статичну) ознаку предмета, виражену в категоріях роду, числа і відмінка. Кожний предмет може мати різні ознаки, тому це поняття передає різні значення [20]. Наприклад:

- колір: жовтий (jaune), зелений (vert), малиновий (cramoisi)…

- матеріал: бетонний (bétonné), металевий (métallique), скляний (vitreux)...

- смак: кислий (aigre), солодкий (sucré), гіркий (amer), солоний (salé)...

- розмір: широкий (large), довгий (long), великий (grand), малий (petit),...

- відношення до простору: близький (proche), далекий (lointain), лівий (gauche), правий (droit)...; відношення до часу річний (annuel)...

- зовнішні і внутрішні властивості: поганий (mauvais), гарний (beau), хоробрий (brave), сміливий (courageux), кмітливий (intelligent)...

Гак В.Г. окрім цих характеристик розрізняв якісні прикметники за формою (long, rond), за відчуттями та враженнями, які виникають у людини (doux, agréable, odieux) тощо. Назви дій і абстрактні N характеризуються за інтенсивністю та іншим ознакам (marche rapide, un grand amour) [3, 104].

Деякі прикметники є багатозначними словами. Той самий прикметник у мові може виражати різні ознаки, пр.: un terrain solide - твердий ґрунт (фізична ознака) – un caractère solide твердий характер (внутрішня властивість людини). Звідси виходить, що значення кожного прикметника розкривається тільки у його зв'язках з іменником. Прикметник теж іменначастина мови. Але семантичною основою у ньому є не предметність, а ознака. Вступаючи у семантичний зв'язок з іменником, прикметник відповідає на питання про предмет: який, яка, яке. На відміну від іменників, форми роду, числа та відмінка прикметників не є самостійними. Вони узгоджуються з аналогічними формами іменників.

До якісних прикметників належать прикметники, що означають прямі, закладені в самій суті предметів ознаки, здатні виявлятися з різною мірою або інтенсивністю: багатий урожай (récolte abondante), мудрий (sage), дикий (sauvage), скупий (avare), білий (blanc)...

Якісні прикметники – джерело експресивно-оцінних характеристик предметів, вони засвідчують зміну ознаки від нейтральної до максимальної міри вияву.

Найістотнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність творити форми ступеня порівняння. Якісні прикметники позначають ознаку предмета і мають три ступені порівняння: позитивний (нульовий) - (positif), вищий (comparatif) та найвищий (superlatif). Вияв інтенсивності ознаки виражається формами вищого і найвищого ступеня порівняння. Позитивний (нульовий) ступінь вказує на якість предмета без порівняння його з іншими за ступенем цієї якості: новий (neuf), старий (vieux), молодий (jeune)... Ступені порівняння якісних прикметників утворюються за допомогою
слів plus та moins: large, plus large, moins large, le plus large, le moins large (широкий, ширший, менш широкий, найширший, найменш широкий). Вищий ступінь вказує на ступінь якості даного предмета у порівнянні з іншими; утворюється за допомогою прислівників plus "більш", moins "менш", aussi "так само", які стоять перед прикметниками, та сполучника que, що стоїть після прикметника. Ці прислівники вживаються для вираження більшим, меншим та однаковим ступенями якості:

Aujourd`hui il est plus chaudqu ’hier – Сьогодні спекотніше ніж вчора.

Вищий ступінь порівняння вказує на найбільш високий або найменший ступінь якості; утворюється за допомогою прислівників plus, moins у сполученні з означеним артиклем:

Volga est le plus grand fleuve de l'Europe. Волга - найбільша ріка в Європі.

Інтенсивність ознаки може також виражатися приєднанням до якісного прикметника кількісно-означального прислівника, пр.: дуже радий (très content), надзвичайно вдалий (trop réussi), трохи ледачий (un peu paresseux)...

Характерна властивість якісних прикметників – здатність виступати в антонімічні відношення, пр.: добрий – злий (bon – méchant), холодний гарячий (froid – chaud)...

Від цих прикметників можна творити іменники з абстрактним значенням, пр.: сміливий – сміливість (courageux - courage), добрий – доброта (bon – bonté), хитрий – хитрощі (malin- malice)...

Якісні прикметники виражають змінні ознаки предметів (long, blanc etc.)

Як іменники, якісні прикметники відрізняються за своїм походженням, структурою, сенсом.

Структура прикметників. Є прикметники утворені від кореня (court, grand, petit, net), а також за допомогою афіксів (префіксів та суфіксів):

- дієслівних суфіксів: -iblе, able- (lis ible, fais able), з метою позбутися зайвих нагромаджень у реченні -ard (vant ard), -if (portat if) та ін.,

- іменників –ique (démocrat ique), -aire (solit aire), -el (-al) (cultur el, origin al)

- парасинтетичним способом: in-... -ble (invinci ble, без in- ці А не вживаються);

- від інших прикметників для вираження ступеню ознаки: -ot (pâl ot), -et (propr et), -atre (verd âtre);

- від префіксів: з передачею негативної оцінки a- (a moral), in- (im-) (im possible), il- (ir-) (ir réalisable), dés- (dés agréable), mal- (mal adroit).

- префіксами, на позначення ступеня ознаки: archi- (archi célèbre), hyper- (hyper fin), sur- (sur réel), sous- (sub) (sub tropical), inter- (inter actif), extra- (extra fin), super- (super fin), ultra- (ultra court).

Лише якісніприкметникимають суфікси суб’єктивної оцінки, що передають або зневаження, або ласкаве ставлення (за допомогою пестливих суфіксів): -asse (savant asse), -issime (rich issime), -âtre (jaun âtre), -aud (lourd aud), -et (propr et), -ichon (maigrichon), -ot (pâlot) [11, 94-102].

Категорія інтенсивності. Розрізняють три ступені інтенсивності: висока (вище норми) – très, trop, достатня (відповідає нормі) – assez та нижча (нижче норми) – peu, guère. Ступені інтенсивності мають більш різноманітні засоби вираження, крім того до інтенсивності часто додається суб’єктивне забарвлення.

Пр.: Elle est très belle та Elle est adorablement belle.

До цих засобів відносять:

а) прислівники très, assez, un peu, fort, tout (Il est tout petit), tellement та інші прислівники на -ment: extrêmement, drôlement тощо; вирази: au dernier point та ін.;

б) конструкції ступенів порівняння без вираженого терміну порівняння. Якщо останнього немає, невизначений, то ознака характеризується по відношенню до себе, і ступінь порівняння переходить у ступінь інтенсивності.

Пр.: Il avait le jugement droit avec l'esprit le plus simple (визначення рівнозначне extrêmement simple).

в) дієслівні звороти, подібні до порівняльних конструкцій: plus que, on ne peut plus, qui soit au monde, que je connaisse, tout ce qu'il y a de plus;

г) порівняльні та інші фразеологічні обороти: blanc comme neige, fou à lier;

д) повтори прикметника: Elle est jolie, jolie.

Значення прикметників: вони служать для того, щоб охарактеризувати істоту або неістоту.