Аналіз трудомісткості продукції

Трудомісткість – це витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується як відношення фонду робочого часу на виготовлення продукції до обсягу виготовленої продукції у натуральному або умовно-натуральному вимірі.

Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції треба розділити на вартість випуску продукції. Отриманий показник є оберненим до середньогодинного виробітку робочих.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості виконання плану за її рівнем, причини її зміни і вплив на рівень продуктивності праці.

Дані для аналізу трудомісткості праці мають бути представлені в табл. 4.5.

За даними табл. 4.5 визначається зростання середньогодинного виробітку (∆СВ) за рахунок зниження трудомісткості (∆ТМ):

(4.11)

Таблиця 4.5

Аналіз трудомісткості продукції

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Темп зміни, %
1. Товарна продукція, тис. грн. 2. Відпрацьовано всіма робочими, людино‑годин 3. Трудомісткість на 1 тис. грн., годин (ТМ) 4. Середньогодинний виробіток робочих, тис. грн. (СВ)

або зміна трудомісткості продукції за рахунок зміни середньогодинного виробітку

(4.12)

Таким чином, між трудомісткістю та рівнем продуктивності праці існує зворотній пропорційний зв'язок. Тому трудомісткість продукції залежить від тих же факторів, що і середньогодинний виробіток робочих.

Аналіз оплати праці

Аналіз використання трудових ресурсів, рівня продуктивності праці проводиться у взаємозв'язку з оплатою праці. Зростання продуктивності праці створює реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим порівняльний горизонтальний і вертикальний аналіз фонду заробітної плати на кожному підприємстві має велике значення. Горизонтальний аналіз полягає у визначенні абсолютної та відносної зміни фонду заробітної плати в періодах, що порівнюються.

Приклад вертикального аналізу фонду заробітної плати наведений у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Структура фонду заробітної плати

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення
тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %
1. Фонд заробітної плати: 1.1 Основної 1.2 Додаткової 1.3 Інші заохочувальні та компенсаційні виплати
2. Фонд заробітної плати: ПВП
з нього робочих у т.ч. основних робочих відрядників
керівників
спеціалістів
службовців
персоналу промислової групи

На основі табл. 4.6 формулюється висновок про зміну структури фонду заробітної плати, встановлюються причини такої зміни.

У процесі факторного аналізу необхідно визначити фактори абсолютного й відносного відхилення фонду заробітної плати. Для цього в ньому необхідно виділити змінну і постійну частини. Розрахунок впливу факторів виконується способом ланцюгових підстановок.

Початкові дані для виконання факторного аналізу постійної частини фонду заробітної плати доцільно представити у табл. 4.7.

Таблиця 4.7

Початкові дані для факторного аналізу погодинного фонду заробітної плати

Показник	План	Факт	Абсолютне відхилення
Середньооблікова чисельність робітників, осіб Кількість днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік, днів Середня тривалість робочого дня, годин Фонд погодинної оплати праці, грн. Заробітна плата одного робітника, грн.: - середньорічна - середньоденна - середньогодинна

Змінна частина фонду заробітної плати (ФЗП_зм) залежить від обсягу виробництва продукції і-го виду (ВП_і), питомої трудомісткості (ПТМ_і) і рівня середньогодинної оплати праці (ОП_і).

Детермінована факторна модель має такий вигляд:

(4.13)

Далі необхідно проаналізувати причини зміни постійної частини фонду заробітної плати (ФЗП_пост), детермінований факторний аналіз якої може бути проведений за однією з наступних моделей: