Визначення теплопритоків в підвальному примішенні та в 4-ох поверхах розподільного холодильника

 

3.1.Знаючи будівельну конструкцію холодильника і плани окремих поверхів, можна скласти загальну характеристику камер. Потім слід визначити теплове навантаження для розрахунку обладнання холодильних камер.

Приймемо розрахункову температуру зовнішнього повітря для середньої смуги країни в літній періодt_зов = 28 °С;температура грунту t_гр= 10 °С; температура в вестибюлі t_вест = 18 °С.

 

 

Рис. 3. Схема камери №05 (підвал)

 

3.2. Теплопритоки для камери № 05 підвального поверху (рис. 3): розрахункова температураt_к = – 3 °С; зовнішні стіни цієї камери знаходяться в ґрунті.

Проведемо розрахунок площ стін камери№ 05, через які відбувається тепло відтік.

Площа поверхні підлоги

F_підл. = a/2·b/3 = 81/2∙162/3 =2187 м².

площа поверхні стін, розташованих в ґрунті, при висоті камери h = 4,5 м

F_{cт.гpунт}= (a/2+b/3)∙h= (81/2+162/3)∙4,5 =425 м²;

площа поверхні стіни, зверненої до вестибюля

F_cт.вест= a/4∙h = 81/4∙4,5 =91 м².

Теплопритоки через стіни, звернені до камер № 03 і № 04, не враховуються.

Основний ізоляційний матеріал – мінеральна пробка М-350 і пінобетон (газобетон) з об'ємною масою 400 кг/м³.

Поверхні, ізольовані ізоляційними матеріалами, що згорають, розділяємо пінобетоними поясами на зони відповідно до протипожежних норм.

Конструкція підлоги підвальних камер (у розрізі зверху вниз): асфальт – δ_асф = 40 мм; бетонна підготовка – δ_б = 150 мм; щільно утрамбований піщаний грунт вологістю не більше 10 % – δ_п = 1500 мм; бетонна підготовка – δ_б.п. = 150 мм (можливо з електронагрівачами); гідроізоляція (два шаруючи гідроізола на гарячій бітумній мастиці) – δ_гідр = 10 мм; цементна стяжка по утрамбованому з щебенем ґрунту – δ_цем = 20 мм. Дані величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 4.

Таблиця 4

Товщина елементів конструкції підлоги підвальної камери, мм

№ вар.	δасф	δб	δп	δб.п.	δгідр	δцем

 

3.3. Визначимо термічний коефіцієнт опору підлоги:

де α₂= 5,8 – коефіцієнт тепловіддачі при вільній конвекції повітря, (м²∙К)/Вт.

 

3.4. Теплопритоки через підлогу

t_к= – 3 – температура повітря камери, °С.

 

3.5. Конструкція стін, розташованих в ґрунті (від ґрунту всередину):

бітумні промазки – δ_біт = 5 мм;

захисна стінка 1/2 цеглини – δ_цег = 125 мм;

панельна стінка – δ_пан = 400 мм;

пінобетон – δ_п/б = 250 мм;

штукатурка – δ_шт = 10 мм.

Дані величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 5.

Таблиця 5

Товщина елементів конструкції стіни, зверненої до ґрунту підвальної камери, мм

№ вар.	δбіт	δцег	δпан	δп/б.	δшт

Коефіцієнт термічного опору:

3.6. Теплопритоки через стіни, що знаходяться в ґрунті

3.7. Конструкція стін, зверненої до вестибюля (від ґрунту всередину):

штукатурка – δ_шт = 5 мм;

захисна стінка 1/2 цеглини – δ_цег = 125 мм;

мінеральна пробка – δ_мін.пр. = 400 мм;

штукатурка – δ_шт = 10 мм.

Дані величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 6.

Таблиця 6

Товщина елементів конструкції стіни,

зверненої до вестибюля підвальної камери, мм

№ вар.	δшт	δцег	δмін.пр	δшт

Термічний опір стіни, зверненої до вестибюля:

 

 

3.8. Теплопритоки через стіну, зверненої до вестибюля:

Теплопритоки через стелю не розраховують, оскільки над камерою № 05 розташована універсальна камера. Так як камера знаходиться в підвальному приміщенні додаткових теплопритоків від сонячної радіації.

 

3.9. Визначимо експлуатаційні теплопритоки:

3.9.1. Освітлення. Потужність освітлення в камері № 05 складає N_ламп = 1,53 кВт = 1530 Вт. Приймаємо коефіцієнт одночасності включення лампочок φ = 0,35. Тоді

Q_ocв =N_ламп∙ φ = 1530∙0,35 = 536 Вт.

 

3.9.2. Теплоприток через перебування людей розраховується за формулою:

Q_л = 350∙n = 350∙2 = 700 Вт,

де 350 – кількість теплоти, яку виділяю одна людина, Вт;

n = 2 – число людей, працюючих в даному приміщенні.

 

3.9.3. Робота електродвигуна

Q_ел = N_ел∙(1 – η_ел) = 1700∙(1 – 0,7) = 510 Вт,

де N_ел = 1700 – потужність електродвигуна;

η_ел – коефіцієнт корисної дії двигуна.

 

3.9.4. Відчинення дверей. Витрата холоду на 1 м² різних камер

Q_дв = F_підл. ∙ φ_д = 341∙3,5= 1194 Вт.

де F_підл. = 341 – площа камери №05, м²;

φ_д = 3,5 – тепловідтік холоду від відкривання дверей, Вт/м².

 

3.10. Таким чином, загальні теплопритоки в камері № 05

Q_№05 = Q_підл. + Q_{cт. грунт} + Q_{ст.вест}+ Q_осв + Q_л + Q_ел + Q_дв =

= + + + 536 + 700 + 510 + 1194 = 36289 Вт.

3.11. Теплоприток в камерах № 01, № 02, № 04 буде таким, як і в камері № 05

Q_№05 =Q_№01 =Q_№02 =Q_№04 =36289Вт.

3.12. Проведемо розрахуноктеплопритоків камери №03 підвального приміщення (рис. 4)

 

Рис. 4. Схема камери №03 (підвал).

 

3.13. Проведемо розрахунок площ стін камери № 03, через які відбувається тепло відтік(при висоті камери h = 4,5 м).

Площа поверхні підлоги

F_підл. = a/2·b/3 = 81/2∙162/3 = 2187 м².

площа поверхні стіни, зверненої до вестибюля:

F_cт.вест= 2(b/3)∙h = 2∙(162/4)∙4,5 = 364 м².

Теплопритоки через стіни, звернені до камер № 01, № 02, № 04 і №05, не враховуються.

Основний ізоляційний матеріал – мінеральна пробка М-350 і пінобетон (газобетон) з об'ємною масою 400 кг/м³.

Поверхні, ізольовані ізоляційними матеріалами, що згорають, розділяємо пінобетоними поясами на зони відповідно до протипожежних норм.

Конструкція підлоги підвальних камер (у розрізі зверху вниз): асфальт – δ_асф = 40 мм; бетонна підготовка – δ_б = 150 мм; щільно утрамбований піщаний грунт вологістю не більше 10 % – δ_п = 1500 мм; бетонна підготовка – δ_б.п. = 150 мм (можливо з електронагрівачами); гідроізоляція (два шаруючи гідроізола на гарячій бітумній мастиці) – δ_гідр = 10 мм; цементна стяжка по утрамбованому з щебенем ґрунту – δ_цем = 20 мм. Дані величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 7.

 

 

Таблиця 7

Товщина елементів конструкції підлоги підвальної камери, мм

№ вар.	δасф	δб	δп	δб.п.	δгідр	δцем

 

3.14. Визначимо термічний коефіцієнт опору підлоги:

де α₂= 5,8 – коефіцієнт тепловіддачі при вільній конвекції повітря, (м²∙К)/Вт.

 

3.15. Теплопритоки через підлогу

t_к= – 3 – температура повітря камери, °С.

 

3.16. Конструкція стін, зверненої до вестибюля (від ґрунту всередину):

штукатурка – δ_шт = 5 мм;

захисна стінка 1/2 цеглини – δ_цег = 125 мм;

мінеральна пробка – δ_мін.пр. = 400 мм;

штукатурка – δ_шт = 10 мм.

Дані величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 8.

Таблиця 8

Товщина елементів конструкції стіни,

зверненої до вестибюля підвальної камери, мм

№ вар.	δшт	δцег	δмін.пр	δшт

Термічний опір стіни, зверненої до вестибюля:

 

 

3.17. Теплопритоки через стіну, зверненої до вестибюля:

Теплопритоки через стелю не розраховують, оскільки над камерою № 05 розташована універсальна камера. Так як камера знаходиться в підвальному приміщенні додаткових теплопритоків від сонячної радіації.

 

3.18. Визначимо експлуатаційні теплопритоки:

3.19.1. Освітлення. Потужність освітлення в камері № 05 складає N_ламп = 2,00 кВт = 2000 Вт. Приймаємо коефіцієнт одночасності включення лампочок φ = 0,35. Тоді

Q_ocв =N_ламп∙ φ = 2000∙0,35 = 700 Вт.

 

3.19.2. Теплоприток через перебування людей розраховується за формулою:

Q_л = 350∙n = 350∙3 = 1050 Вт,

де 350 – кількість теплоти, яку виділяю одна людина, Вт;

n = 2 – число людей, працюючих в даному приміщенні.

 

3.19.3. Робота електродвигуна

Q_ел = N_ел∙(1 – η_ел) = 1700∙(1 – 0,7) = 510 Вт,

де N_ел = 1700 – потужність електродвигуна;

η_ел – коефіцієнт корисної дії двигуна.

 

3.19.4. Відчинення дверей. Витрата холоду на 1 м² різних камер

Q_дв = F_підл. ∙ φ_д = 2187∙3,5= 7654 Вт.

де F_підл. = 2187 – площа камери №05, м²;

φ_д = 3,5 – тепловідтік холоду від відкривання дверей, Вт/м².

 

3.20. Таким чином, загальні теплопритоки в камері № 03

Q_№03 = Q_підл. + Q_{ст.вест}+ Q_осв + Q_л + Q_ел + Q_дв =

= + + 700 + 1050 + 510 + 7654 = 18982 Вт.

3.21. Розраховуємо тепло приток підвального приміщення розподільного холодильника:

Q_підвал = Q_№01 + Q_№02 + Q_№03 + Q_№04 + Q_№05 =

= 36289 + 36289 + 18982 + 36289 + 36289= 164138 Вт.

 

3.22. Проведемо розрахунок камери №44 на VI поверсі.Визначимо площу поверхонь теплопритоків в камери №44, тобто площа стелі і стін (рис. 5).

3.23. Визначимо площу стелі камери №44 за формулою

F_стеля = а·b/3= 81∙162/3 = 4374 м².

3.24. Приймемо, що холодильник довгими сторонами звернений до півночі і півдня, а короткими – на схід і заходу. Довга сторона камери № 44 обернена на захід, а дві інші, однакові за площею, - на північ і південь.

Розрахуємо площу зовнішніх стін:

· південна та північна стіна:

F_{cт.південа}= F_{ст.північна} = h·b/3 = 4,5∙162/3 = 243 м²;

· західна стіна:

F_ст.зах= h·a = 4,5∙81 = 340 м².

В камеру № 44 поступатиме теплота звестибюлів. Загальна площа поверхні такої частини внутрішньої стіни

F_ст.вн =h·a/2= 4,5∙81/2 = 182 м².

 

 

Рис. 5. Схема камери № 44 (IV поверх).

 

3.25. Визначимо коефіцієнти теплопередачі для стін і стелі.

Розрахуємо камеру № 44, розташовану на IV поверсі (рис. 5). У ній через підлогу теплопритоку не буде. Тому підлогу не ізолюють.

Визначимо коефіцієнт теплопередачі стелі камери:

де δ_асб = 20 мм – товщина асбоцементаноїштукатурки;

δ_гідр = 30 мм – товщинагідроізоляційний шар (бітумна мастика);

δ_біт. = 5 мм – товщинабітумний шар;

δ_бет = 80 мм – товщина бетон;

δ_б/п = 205 мм – товщина пінобетон;

δ_ізол. = 165 мм – товщина гідроізоляція (гідроізол);

δ_ж.бет = 155 мм – товщина збірне залізобетонне покриття;

α_{вн.стелі}= 6 – коефіцієнт тепловіддачі стелі, Вт/(м² К).

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 9.

Таблиця 9

 

Товщина елементів конструкції стелі камери, мм

№ вар.	δасб	δгідр	δбіт.	δбет	δб/п	δізол.	δж.бет

 

3.26. Теплопритоки через стелю розраховується за формулою:

Q_стеля = k_стеля·F_стеля∙(t_н – t_к) = 0,33·4374·[28 – (–18)] = 14434 Вт:

де t_зов = 28 –розрахункова температура зовнішнього повітря для середньої смуги країни в літній період,°С.

 

3.27. Визначимо коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни камери:

Панельна стіна – δ_пан = 380 мм;

Гідроізоляційний шар – δ_гідр = 125 мм;

Мінеральна пробка – δ_мін.пр. = 400 мм;

Штукатурка – δ_шт = 10 мм.

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 10.

 

Таблиця 10

Товщина елементів конструкції зовнішньої стіни камери, мм

№ вар.	δпан	δгідр	δмін.пр.	δшт.

 

 

3.28. Теплопритокичерез зовнішні стіни камери №44

Q_ст.зов= k_ст.зов.·F_ст.зов·[t_н – t_к] = 0,2∙923·[28 – (– 18)] = 8491 Вт;

 

де F_ст.зов= F_ст.зах+ F_{cт.південа}+ F_{ст.північна}= 340 + 243 + 340 = 923 м² – сумарна площа стіни, яка межує з зовнішнім середовищем.

 

Конструкція внутрішньої стіни:

цегляна стіна завтовшки – δ_к = 250 мм;

гідроізоляційний шар завтовшки – δ_гідр= 5 мм;

мінеральна пробка завтовшки – δ_мін.пр= 200 мм;

асбоцементна штукатурка на металевій сітці – δ_асб= 15 мм;

 

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 11.

Таблиця 11

Товщина елементів конструкції внутрішньої стіни камери, мм

№ вар.	δк	δгідр	δмін.пр.	δасб.

 

 

3.29. Теплопритокичерез внутрішні стінирозраховується за формулою

Q_ст.вн= k_ст.вн.·F_ст.вн.·[t_вест – t_к] = 0,37∙72·(18 – (– 18)) = 959 Вт.

 

3.30. За відсутності захисних пристроїв кількість теплоти від сонячної радіації,яка проникає через стелювизначається по формулі

Q_р^стеля = k_стеля·F_стеляΔt_c1= 0,25∙683∙14,9 = 2544 Вт.

де k_стелі= 0,24 – коефіцієнт теплопередачі конструкції, що захищає, Вт/(м²∙К);

F – площа поверхні огорожі, що піддалася опроміненню сонцем, м²;

Δt_c – надлишкова різниця температур, що характеризує в літній час дію сонячної радіації.

 

3.31. Кількість теплоти від сонячної радіації для стіни, оберненої на захід

Q_р^ст.зах=k_ст.зов·F_ст.зах∙Δt_c= 0,278∙144∙10 = 400 Вт

 

3.32. Експлуатаційні теплопритоки. Освітлення. Потужність освітлення в камері №44 – 3 кВт. Коефіцієнт одночасності включення лампочок – 0,35, тоді

Q_оcв = N_ламп∙ φ = 3000∙0,35 = 1050 Вт.

3.33. Перебування людей

Q_л = 350∙n = 350∙4 = 1400 Вт,

де n = 4 – число людей, що працюють в даному приміщенні (камера №44).

3.34. Відчинення дверей. Витрата холоду на 1 м² камери дорівнює 2,3 Вт/м²:

Q_дв = F_стеля ∙ φ_д = 4374 ∙2,3 = 10060 Вт.

Теплових втрат на роботу електродвигуна в камері № 44 не буде.

 

3.35. Загальна витрата холоду камери № 44 розраховується за формулою:

Q_№44 = Q_стеля + Q_ст.зов+ Q_ст.вн+ Q_р^стеля + Q_р^ст.зах + Q_оcв + Q_л + Q_дв = 7855 + 4297 + 959 + 2544 + 400 + = 536+700+ 10060= 27351 Вт.

 

Рис. 6. Схема камери № 41 та № 42 (IV поверх).

3.36. Проведемо розрахунок камери №41 на VI поверсі. Визначимо площу поверхонь теплопритоків в камери №41, тобто площа стелі і стін (рис. 5).

3.37. Визначимо площу стелі камери №41 за формулою

F_стеля = а/2·b/3= 81/2∙162/3 = 2187 м².

3.38. Розрахуємо площу зовнішніх стін:

F_cт.зов.= h·(b/3 + а/2) = 4,5∙(81/3 + 162/2)= 486 м²;

В камеру № 41 поступатиме теплота звестибюлів. Загальна площа поверхні такої частини внутрішньої стіни

F_ст.вн =h·a/4= 4,5∙81/4 = 91 м².

 

3.39. Визначимо коефіцієнти теплопередачі для стін і стелі.

Розрахуємо камеру № 41, розташовану на IV поверсі (рис. 5). У ній через підлогу теплопритоку не буде. Тому підлогу не ізолюють.

Визначимо коефіцієнт теплопередачі стелі камери:

де δ_асб = 20 мм – товщина асбоцементаноїштукатурки;

δ_гідр = 14 мм – товщинагідроізоляційний шар (бітумна мастика);

δ_біт. = 5 мм – товщинабітумний шар;

δ_бет = 80 мм – товщина бетон;

δ_б/п = 205 мм – товщина пінобетон;

δ_ізол. = 165 мм – товщина гідроізоляція (гідроізол);

δ_ж.бет = 155 мм – товщина збірне залізобетонне покриття;

α_{вн.стелі}= 6 – коефіцієнт тепловіддачі стелі, Вт/(м² К).

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 12.

Таблиця 12

Товщина елементів конструкції стелі камери, мм

№ вар.	δасб	δгідр	δбіт.	δбет	δб/п	δізол.	δж.бет

 

3.40. Теплопритоки через стелю камери №41 розраховується за формулою:

Q_стеля = k_стеля·F_стеля∙(t_н – t_к) = 0,25·2187·[28 – (–18)] = 25150 Вт:

де t_зов = 28 – розрахункова температура зовнішнього повітря для середньої смуги країни в літній період,°С.

 

3.41. Визначимо коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни камери:

Панельна стіна – δ_пан = 305 мм;

Гідроізоляційний шар – δ_гідр = 125 мм;

Мінеральна пробка – δ_мін.пр. = 395 мм;

Штукатурка – δ_шт = 5 мм.

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 13.

Таблиця 13

Товщина елементів конструкції зовнішньої стіни камери, мм

№ вар.	δпан	δгідр	δмін.пр.	δшт.

 

 

3.42. Теплопритокичерез зовнішні стіни камери №41

Q_ст.зов= k_ст.зов.·F_ст.зов·[t_н – t_к] = 0.17∙486·[28 – (– 18)] = 3800 Вт;

 

3.43. Конструкція внутрішньої стіни:

цегляна стіна завтовшки – δ_к = 250 мм;

гідроізоляційний шар завтовшки – δ_гідр= 5 мм;

мінеральна пробка завтовшки – δ_мін.пр= 200 мм;

асбоцементна штукатурка на металевій сітці – δ_асб= 15 мм;

 

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 14.

Таблиця 14

Товщина елементів конструкції внутрішньої стіни камери, мм

№ вар.	δк	δгідр	δмін.пр.	δасб.

 

 

3.44. Теплопритоки через внутрішні стіни розраховується за формулою

Q_ст.вн= k_ст.вн.·F_ст.вн.·[t_вест – t_к] = 0,37∙91·(18 – (– 18)) = 1212 Вт.

 

3.45. За відсутності захисних пристроїв кількість теплоти від сонячної радіації,яка проникає через стелю визначається по формулі

Q_р^стеля = k_стеля·F_стеляΔt_c1= 0,25∙2187∙14,9 = 8146 Вт.

де k_стелі= 0,25 – коефіцієнт теплопередачі конструкції, що захищає, Вт/(м²∙К);

F – площа поверхні огорожі, що піддалася опроміненню сонцем, м²;

Δt_c – надлишкова різниця температур, що характеризує в літній час дію сонячної радіації.

 

3.46. Кількість теплоти від сонячної радіації для стіни:

Q_р^ст.зов=k_ст.зов·F_ст.зов∙Δt_c= 0,17∙486∙10 = 826 Вт

 

3.47. Експлуатаційні теплопритоки. Освітлення. Потужність освітлення в камері №44 – 3 кВт. Коефіцієнт одночасності включення лампочок – 0,35, тоді

Q_оcв = N_ламп∙ φ = 1500∙0,35 = 525 Вт.

3.48. Перебування людей

Q_л = 350∙n = 350∙2 = 700 Вт,

де n = 2 – число людей, що працюють в даному приміщенні (камера №41).

3.49. Відчинення дверей. Витрата холоду на 1 м² камери дорівнює 2,3 Вт/м²:

Q_дв = F_стеля ∙ φ_д = 2187∙2,3 = 5030 Вт.

Теплових втрат на роботу електродвигуна в камері № 41 не буде.

 

3.50. Загальна витрата холоду камери № 41 розраховується за формулою:

Q_№41= Q_№42= Q_стеля + Q_ст.зов+ Q_ст.вн+ Q_р^стеля + Q_р^ст.зах + Q_оcв + Q_л + Q_дв = 25150 + 3800 + 1212 + 8146 + 826 + 525+ 700+ 5030 = 45386 Вт.

Значення теплопритоків для камери №41 та №42 будуть однаковими.

 

Рис. 7. Схема камери № 43 (IV поверх).

 

3.51. Проведемо розрахунок камери №43 на VI поверсі. Визначимо площу поверхонь теплопритоків в камери №43, тобто площа стелі і стін (рис. 5).

3.52. Визначимо площу стелі камери №43 за формулою

F_стеля = а/2·b/3= 81/2∙162/3 = 2187 м².

3.53. В камеру № 44 поступатиме теплота звестибюлів. Загальна площа поверхні такої частини внутрішньої стіни

F_ст.вн=h·b/3= 4,5∙162/3 = 243 м².

 

3.54. Визначимо коефіцієнти теплопередачі для стін і стелі.

Розрахуємо камеру № 43, розташовану на IV поверсі (рис. 5). У ній через підлогу теплопритоку не буде. Тому підлогу не ізолюють.

Визначимо коефіцієнт теплопередачі стелю камери:

де δ_асб = 20 мм – товщина асбоцементаноїштукатурки;

δ_гідр = 30 мм – товщинагідроізоляційний шар (бітумна мастика);

δ_біт. = 5 мм – товщинабітумний шар;

δ_бет = 80 мм – товщина бетон;

δ_б/п = 205 мм – товщина пінобетон;

δ_ізол. = 165 мм – товщина гідроізоляція (гідроізол);

δ_ж.бет = 155 мм – товщина збірне залізобетонне покриття;

α_{вн.стелі}= 6 – коефіцієнт тепловіддачі стелі, Вт/(м² К).

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 15.

Таблиця 15

Товщина елементів конструкції стелі камери, мм

№ вар.	δасб	δгідр	δбіт.	δбет	δб/п	δізол.	δж.бет

 

3.55. Теплопритоки через стелю камери №43 розраховується за формулою:

Q_стеля = k_стеля·F_стеля∙(t_н – t_к) = 0,27·2187·[28 – (–18)] = 27162 Вт:

де t_зов = 28 – розрахункова температура зовнішнього повітря для середньої смуги країни в літній період,°С.

 

3.56. Конструкція внутрішньої стіни:

цегляна стіна завтовшки – δ_к = 200 мм;

гідроізоляційний шар завтовшки – δ_гідр= 14 мм;

мінеральна пробка завтовшки – δ_мін.пр= 165 мм;

асбоцементна штукатурка на металевій сітці – δ_асб= 16 мм;

 

Вище наведені величини при розрахунку вибираємо згідно індивідуального варіанту з таблиці 16.

Таблиця 16

Товщина елементів конструкції внутрішньої стіни камери, мм

№ вар.	δк	δгідр	δмін.пр.	δасб.

 

 

3.57. Теплопритокичерез внутрішні стіни розраховується за формулою

Q_ст.вн= k_ст.вн.·F_ст.вн.·[t_вест – t_к] = 0,44∙243·[18 – (– 18)] = 3849 Вт.

 

3.58. За відсутності захисних пристроїв кількість теплоти від сонячної радіації,яка проникає через стелю визначається по формулі

Q_р^стеля = k_стеля·F_стеляΔt_c1= 0,27∙2187∙14,9 = 8798 Вт.

де k_стелі= 0,27 – коефіцієнт теплопередачі конструкції, що захищає, Вт/(м²∙К);

F – площа поверхні огорожі, що піддалася опроміненню сонцем, м²;

Δt_c – надлишкова різниця температур, що характеризує в літній час дію сонячної радіації.

 

3.59. Експлуатаційні теплопритоки. Освітлення. Потужність освітлення в камері №44 – 3 кВт. Коефіцієнт одночасності включення лампочок – 0,35, тоді

Q_оcв = N_ламп∙ φ = 1500∙0,35 = 525 Вт.

3.60. Перебування людей

Q_л = 350∙n = 350∙3 = 1050 Вт,

де n = 3 – число людей, що працюють в даному приміщенні (камера №43).

3.61. Відчинення дверей. Витрата холоду на 1 м² камери дорівнює 2,3 Вт/м²:

Q_дв = F_стеля ∙ φ_д = 2187∙2,3 = 5030 Вт.

Теплових втрат на роботу електродвигуна в камері № 43 не буде.

 

3.62. Загальна витрата холоду камери № 43 розраховується за формулою:

Q_№43= Q_стеля + Q_ст.вн+ Q_р^стеля + Q_оcв + Q_л + Q_дв = 27162 + 3849 + 8798 + 525 +1050 + 5030 = 46414 Вт.

3.63. Розраховуємо тепло приток VI поверху розподільного холодильника:

Q_{VI поверх} = Q_№41 + Q_№42 + Q_№43 + Q_№44 =

= 45386 + 45386 + 46414 + 27351 = 164537 Вт.

3.64. Теплоритоки згідно експериментальних даних на І поверсі, ІІ поверсі, ІІІ поверсі розраховується за формулою

Q_{Iповерх}= Q_{IІповерх} = Q_{IІІповерх} = 0,6∙Q_{VIповерх} = 0,6∙164537 = 98722 Вт.

 

 

Загальне теплове навантаження камер №05 і №44 розраховується за формулою:

Q_заг =Q_підвал+ Q_{I поверх} +Q_{IІ поверх} +Q_{IІІ поверх} + Q_{VI поверх} =

= 164138 + 98722 + 98722 + 98722 +164537 = 168276 Вт ≈ 625 кВт.

 

Необхідно накреслити креслення плану підвального приміщення та камери IVповерху.