2017-10-31
730
Особливі умови-це орієнтування при обмеженій бачимості, в районі бойових дій, підчас руху в небезпечних умовах (гори, болота, зони можливих інженерних загороджень).
Дуже важливо точно визначати напрямок, свої координати. Це можливо при застосуванні різних способів орієнтування, технічних засобів. З перехресною перевіркою даних.
На заняттях повторити основні способи орієнтування,визначення свого місця, роботу з мапою та точність зняття та нанесення координат.
Орієнтування на місцевості прийнято поділяти на загальне і детальне.
Загальним називають таке орієнтування, при якому відомі напрямок руху, район місцезнаходження, відстані до найближчих великих об'єктів. Загальним орієнтуванням обмежуються тоді, коли немає необхідності в детальному вивченні території, точному визначенні точки знаходження або при прямуванні до певного конкретного орієнтира.
При детальному орієнтуванні точно визначається положення точки знаходження спостерігача (групи), напрямки сторін горизонту і азимут руху, розпізнаються навколишні географічні об'єкти, намічаються орієнтири для подальшого шляху.
Із усього різноманіття об'єктів на місцевості для орієнтування використовують природні або штучні предмети-орієнтири - точкові, лінійні, площинні.
Точкові орієнтири - об'єкти, що зображуються на топографічних картах позамасштабними умовними позначками або на місцевості мають вигляд точки (окремі вершини, пункти геодезичної мережі, окремі споруди, вежі тощо).
Лінійні орієнтири - об'єкти, що мають суттєву довжину і зображуються на карті лінійними позначками (річки, канали, шляхи сполучення, лінії зв'язку та електропередач, лісові просіки, урвища, берегова лінія тощо).
Площинні орієнтири - об'єкти, що мають добре виявлені контури і займають певну площу (озера, болота, лісові галявини, ділянки сільгоспугідь, населені пункти тощо).
Особливості орієнтування в різних умовах.
Орієнтування в лісі.
Перевагу слід надавати компасу. В якості орієнтирів рекомендується використовувати просіки, лісові дороги, річки, характерні форми рельєфу, місцеві ознаки визначення напрямків горизонту і своє положення відносно небесних світил з врахуванням добового переміщення. Іноді можна визначати місцезнаходження за напрямком вітру.
Орієнтування в гірській місцевості.
Напрям руху в гірській місцевості витримують, рухаючись вздовж доріг, по долинах та інших лінійних орієнтирах, напрям яких співпадає з напрямком руху. Орієнтирів у гірській місцевості є багато: високі характерні вершини, скельні осипи, річки, струмки, дороги, перевали, хребти. Слід пам’ятати, що відстані у горах здаються меншими, ніж вони є у дійсності.
Орієнтування в умовах поганої видимості і вночі.
У якості орієнтирів можуть використовуватися дороги, галявини, лінії зв’язку, канали та інші об’єкти, які мають лінійне накреслення і спрямування. Орієнтири при русі вибираються на більш близьких відстанях одна від іншої, з тим, щоб була можливість частіше контролювати своє місцеположення. Необхідно прагнути до вибору орієнтирів з тих об’єктів, які знаходяться на підвищеннях і при спостереженні в їх бік проектуються на фоні неба. Добрими орієнтирами є освітлені будови, труби, щогли.
Підготовка зі зв'язку.
Тема 1. Штатні засоби зв'язку підрозділів
Заняття 1. Практичне, 2 години. Радіостанції УКХ діапазону тактичної ланки управління.
Навчальні питання:
