Порядок знищення живої сили

В залежності від характеру цілі, її важливості і умов обстановки стрільба із стрілецької зброї на її ураження ведеться з завданням знищити, подавити.

Знищення цілі заключається в нанесенні їй такої поразки, при якій вона повністю втрачає свою боєздатність. Знищення цілі досягається при ураженні її не менш як на 80 %.

Придушення заключається в нанесенні цілі такого ураження, яке тимчасово позбавляє її боєздатності, обмежує маневр і порушує управління. Придушення цілі досягається при вірогідності поразки цілі рівній не менше 50 %.

За тактичними призначеннями розрізняють вогонь по окремим і груповим цілям, зосередження вогню.

Вогонь по окремій цілі, як правило, ведеться одним вогневим засобом.

Вогонь по груповій цілі – вогонь одного чи кількох вогневих засобів по цілі, яка складається з кількох фігур.

Зосередження вогню – вогонь кількох танків, БМП, кулеметів або інших вогневих засобів, а також вогонь одного або кількох підрозділів, направлених по одній цілі або частині бойового порядку. Зосередженим вогнем досягається найбільш швидке знищення чи придушення противника.

Зосереджений вогонь із автоматів і ручних кулеметів по наземним цілям ведеться на відстанях до 800 м, по повітряним – 500 м. Розміри ділянок визначаються вогневими можливостями підрозділів: для взводу БМП ділянка ЗВ по ширині – до 75 м (по 25 м на гармату), по глибині – до 50 м; для стрілецької зброї механізованого взводу ділянка ЗВ з щільністю 10 – 12 куль на 1 погонний метер може складати до 100 м.

В цілях збільшення ефективності ураження противника готуються фронтальний, фланговий, перехресний і кинджальний вогонь.

Фронтальний вогонь – вогонь направлений перпендикулярно фронту цілі; більш дієвий по глибоких цілях і менш дієвий по широких цілях.

Фланговий вогонь – вогонь направлений у фланг цілі, цей вид вогню найбільш дієвий по широких цілях.

Перехресний вогонь - вогонь, який ведеться по одній цілі, не менше ніж з двох направлень.

Кинджальний вогонь (тільки для стрілецької зброї) – вогонь, який відкривається раптово з близької відстані в одному певному напрямку. Він готується на відстанях, що не перевищують дальність прямого пострілу по грудній фігурі і ведеться з ретельно замаскованої позиції з граничною напругою до повного знищення противника чи заперечення його спроб просунутися в даному напрямку. Особливо відчутним для противника є кинджальний і перехресний вогонь, тому для їх підготовки необхідно приділяти особливу увагу. Ці види вогню застосовуються, як правило, в обороні, в засадах.

Розвідка спостереженням, організована до початку бою, безперервно продовжується і в ході бойових дій. З початком бою виявлення цілей значно затрудняється, особливо із танків, БМП і бронетранспортерів. Для виявлення цілей на полі бою необхідно добре знати демаскуючі признаки, які вказуються відповідно у правилах стрільб.

Виявлені цілі командир повинен оцінити по ступені важності і небезпечності і прийняти рішення про послідовність їх знищення.

Важливими вважаються такі цілі, які по своїх вогневих можливостях здатні нанести суттєві втрати нашим підрозділам, бо поразка яких в даних умовах можуть полегшити або прискорити виконання бойового завдання. Важливими цілями, як правило, є вогневі засоби противника -танки, самохідно-артилерійські установки, бронетранспортери, БМП., протитанкові керовані ракети, безвідкатні гармати, протитанкові гармати, кулемети, а також спостережні пункти, радіолокаційні станції і т.п.

Момент відкриття вогню визначає командир підрозділу чи вогневого засобу командою “Вогонь”, виходячи з обстановки. Якщо командир не вказав моменту відкриття вогню, то його визначає сам стріляючий.

Найбільш вигідним для відкриття вогню є моменти, коли противник сконцентрувався, підставив свій фланг, піднявся в повний ріст; коли ціль добре видна та в неї зручно прицілюватися. Важливо прагнути відкривати вогонь раптово для противника, особливо у фланг і з близької відстані.

В обороні командири підрозділів встановлюють момент відкриття вогню для кожного виду зброї у відповідності з поставленою задачею.

У всіх видах бойової діяльності необхідно прагнути до раптового відкриття вогню в такий момент, який забезпечує максимальне ураження противника.

Самостійна підготовка: