Вибір і обґрунтування прийнятого технологічного процесу

Офсе́тний дру́к — спосіб непрямого плоского друку, при якому фарба з друкарської форми передається на паір через проміжний, офсетний циліндр.

Офсетний друк — найрозповсюдженіший вид виробництва друкованої продукції. Технологія офсетного друку дозволяє здійснити якісний повнокольоровий друк великих тиражів буклетів, брошур та інших видів поліграфії. Якісні вихідні матеріали та високий рівень автоматизації дозволяють виконати навіть найскладніші поліграфічні роботи за короткі терміни, зберігаючи при цьому рівень якості офсетного друку. Офсет застосовують для друкування і на грубих сортах паперу. М'яка гума краще прилягає до паперу і краще передає фарбу, більш якісно відтворює зображення.

Переваги офсетного друку

Звичайний офсетний спосіб застосовується, наприклад, при друкуванні географічних карт на листовому матеріалі - з пластмас. Для цього використовуються звичайні офсетні друкарські машини.

До недоліків офсетного способу розмноженняслід віднести необхідність в наявності значної кількості додаткового обладнання (наприклад, фальцювальні, листоподборочні та інші машини), матеріалів і хімікатів.
Однією з переваг офсетного способу є краща збереженість форми: адже вонастикається не з жорстким паперовим листом, а з еластичною гумою. Таким чином, вдається друкувати більші тиражі без зміни форм. Це сприяє більш широкому поширенню офсетного друку.
На ізоляційне підставу друкують офсетним способомкислотно-щелочестойкой фарбою негативне зображення схеми. Ділянки плати, не захищені фарбою, металлізіруют хімічним, а потім електрохімічним способами. Точність одержуваного зображення - 0 2 мм, роздільна здатність - близько 1 мм. Метод характерний швидкимвідтворенням зображення.

Переваги офсетного друку:

мала маса форми;

простота підготовка форми;

швидкість виготовлення форми;

можна друкувати на папері різного сорту навіть на картоні;

можна друкувати на папері різного формату;

практично відсутня коректура;

можливо друкувати за один аркуше-прогін до шести фарб;

можливість агрегатування офсетних машин з іншими операціями.

Для форм офсетного плоского друку характерними є такі особливості: друкуючі та пробільні елементи які лежать в одній площині; поверхня друкуючих елементів гідрофобна (утримує фарбу і відштовхує воду та водяні розчини), а пробільних — гідрофільна (утримує воду та водяні розчини і відштовхує фарбу); розміри друкуючих елементів різні, вони більші на ділянках, які відповідають темним ділянкам відбитка (як і у високому друці), а пробільних — навпаки.
На пробільних і друкарських ділянках ФОПД мають різні фізико-і хімічні властивості щодо друкарської фарби та зволожувального засобу. У плоскому друці використовується відомий ефект системи жир—вода, який полягає в тому, що вода не здатна змочувати жири. Завдяки цій властивості на формі плоского друку утворюються гідрофільні (олеофобні) поверхні, які сприймають вологість, і гідрофобні (олеофільні), які сприймають друкарську фарбу. Ці ділянки створюються зміною властивостей поверхні нанесенням на неї покриття або впливом на структуру її матеріалу. Позитивний спосіб виготовлення ФОПД забезпечує велику точність передачі зображення та стійкість друкуючих елементів у процесі друкування. Для виготовлення ФОПД використовуються алюміній, магнієвий сплав алюмінію, вуглецева та нержавіюча сталі. Із механічних властивостей металів, найвідповідальніших за експлуатаційну надійність у процесі друкування, можна виділити міцність, пластичність, опір утомлюваності та зносостійкість.

Я обираю офсетну друкарську форму фірми Kodak Polichrome Graphics «PP-1», тому що вони дешевші, висока швидкість виготовлення, висока якість продукції. Фірма Kodak Polichrome Graphics та її підприємство на Балканах Polichrome РОАР випускають дешеві позитивні пластини Easyprint та РР-1, 2, 3.Висока світлочутливість копіювального шару зменшує час копіювання, що дозволяє знизити час на процес виготовлення форм. Висока роздільна здатність мікроліній шириною 10–12мкм. і відтворюваність растрових елементів у світлому ― 2%, в темному ― 98%. Контрастний синій колір копіювального шару полегшує візуальний контроль після прояву та проведення коректури. Присутність в світлочутливому шарі твердих неорганічних мікрочастинок забезпечує надійний контакт між монтажем і пластиною при експонуванні. Тиражестійкість друкарської форми ― 100 тис. відбитків без термообробки.

Технологічний процес виготовлення друкарських форм

Як правило, для виготовлення формних пластин застосовують високоякісний алюміній, з домішками інших металів не більше 0,5%, з копіювальним шаром на основі ОНХД. Алюмінієвий прокат для виготовлення ЗОП повинен відповідати наступним вимогам: висота нерівностей поверхні не повинна перевищувати 3 мкм; граничні відхилення товщини основи ± 0,01 мм; високі показники твердості та опору на розрив.

[pic]

1 - формна основа (алюміній товщиною 0,15-0,60 мм);

2 - гідрофільний шар (оксидна плівка з гідрофільним наповнювачем 2-3,5 мкм);
З - копіювальний шар на основі ОНХД товщиною = 1,8-3 мкм.Рис. 1. Будова ЗОП на алюмінії.

Процес виготовлення формної пластин починається з очищення поверхні алюмінієвого полотна водним розчином лугу-

Наступна операція - електрохімічне зернування в азотній або соляній кислоті (в залежності від необхідного ступеня розвивання поверхні). Напруга електричного струму при зернуванні - декілька десятків тисяч вольт. Для рулонних друкарських машин потрібна більш розвинена поверхня формного матеріалу, ніж для аркушевих. Завдяки зернуванню, оксидуванню та наповненню поверхня алюмінію стає пористою і здатною утримувати достатню кількість зволожуючого розчину для забезпечення необхідного балансу фарба-зволожуючий розчин при друкуванні.

Після електрохімічного зернування пластина анодується. При цьому на пластині формується шар оксиду, що підвищує механічну міцність поверхні приблизно у 100 разів. Наповнення оксидної плівки при обробці гарячою водою чи рідким склом забезпечує утворення стійкої гідрофільної плівки і виключає потребу у гідрофілізуванні прогалин після проявлення копії.

На підготовану таким чином поверхню алюмінію наноситься копіювальний шар, який завдяки високим і стійким гідрофобним властивостям на готовій формі слугує друкувальними елементами, які сприймають фарбу.

Принциповий склад копіювального розчину - це діазокомпоненти, які реагують на УФ-випромінювання з довжиною хвилі 400-
430 нм; новолачні та резольні смоли, які забезпечують утворення гідрофобної плівки і, таким чином, відповідають за змочування друкувальних елементів фарбою; суміш органічних розчинників (ацетон, етилцеллозольв, етилацетат), які забезпечують гомогенність копіювальних розчинів та добре змочування ними поверхні формного матеріалу, а також барвники, які забарвлюють шар і під дією випромінювання змінюють свій колір, що дозволяє візуально контролювати і коригувати копію.

Максимальний контакт фотоформи з пластиною при копіюванні деякими фірмами забезпечується введенням у копіювальний шар спеціальних мікропігментів, які утворюють мікровиступи ((3 мкм) на поверхні шару. Інші фірми (наприклад, Lastra) на поверхню копіювального шару наносять мікрокраплі водорозчинних смол. Це забезпечує швидке досягнення вакууму у копіювальній рамі та хороший контакт між фотоформою та фоточутливим шаром при експонуванні. Щільне рівномірне притискання в момент нарощування вакууму досягається за рахунок виходу повітря своєрідними "коридорами" між цими мікровиступами.

Монометалева форма виготовляються за наступною схемою:

• контроль фотоформ і формних пластин;

• вибір режимів експонування і обробки копій;

• експонування позитивного копіювального шару в копіювальному станку через позитивну фотоформу - рис. 1, а (або негативного шару через негативну фотоформу);

• обробка копії в процесорі: прояв, промивання в воді (рис. 1, б), нанесення захисного покриття (рис. 1, в), сушка;

• технічна коректура (при необхідності);

• термообробка форми (при необхідності).

 

 

 

Рис. Виготовлення монометалевої друкарської форми копіюванням з діапозитива: а - експонування; 6 - прояв; в - нанесення захисного покриття; 1 - алюмінієва підкладка; 2 - оксидний шар; 3 - гідрофільний шар; 4 - позитивний копіювальний шар; 5 - фотоформа; 6 - друкуючі елементи; 7 - пробільні елементи;8 - плівка захисного колоїду

 

 

Бігування

 

Бігування - продавлювання тупим ножем або бігувальним роликом ліній згину - бігов. Бігування виконується на листівках, брошурах, на обкладинках і зфальцьованих листівках, з метою формування лінії згину на рекламно-інформаційному матеріалі. Завдяки бігуванню бок рекламно-інформаційного матеріалу легко і рівно відгинаються.

 

Бігування є одним з етапів післядрукарської підготовки. Зокрема, бігування призначене для додавання додаткової міцності згину, а також захищає згин багатошарового картону від розтріскування. Крім того, спрощує і полегшує подальше фальцювання, сприяє поліпшенню розкриваності друкованих видань, знижує жорсткість матеріалу (наприклад, пакувального паперу або картону) на лініях згину.

 

Розрізняють ручне бігування і машине. Ручне бігування, як правило, застосовується при малих тиражах і при випуску ексклюзивних видань, а так само якщо лінія біга розташована перпендикулярно по відношенню до напрямку паперових волокон. Машинне бігування проводиться за допомогою спеціальних машин ротаційного або ударного типу, оснащених бігувальним роликом або бігувальним ножем. При випуску великих тиражів, застосування ротаційних бігувальних машин вважається досить ефективним і виправданим.

 

Біг - рубчик на картоні або обкладинковому папері, завдяки якому палітурна кришка легше розкривається, а папір легше згинається, наприклад, на буклетах.

 

Мітки бігування - технологічні елементи післядрукарської обробки, що відносяться до службової інформації. Мітки бігування повинні знаходитися за дообрізним форматом і зазвичай проставляються безпосередньо у файлі верстки.

Висікання

Висікання є одним з найбільш популярних і оригінальних способів доведення поліграфічної продукції. Іноді цю операцію називають також вирубкою або штанцювання. Поліграфічне висікання зазвичай виконується з метою надання готовим виробам фігурної форми, а також для пробивання (прорізання) в них отворів або порожнин.

Найчастіше висікання проводиться на папері, різних видах картону або пластику, а також на шкірі, шкірзаміннику, фользі. При цьому вона може виконуватися як на окремих аркушах, так і на порівняно невеликій пачці листів, а також на стрічковому (рулонном) матеріалі.

При висіканні використовуються спеціальні штанцевальних преси з ручною, напівавтоматичною або автоматичною приводкой. В даний час дана операція може здійснюватися на тигельних, стоп-циліндрових (з плоско-висікальне вирубними штампами) або гідравлічних (з суцільнометалевими штампами) пресах.

Приклад висікання: етикетки, передані клієнту на рулоні.

Приклади вирубки: картонні коробки, цінники на пляшки і т.д.

 

Штампи для висікання

У процесі штанцювання за допомогою висікального штампа, що представляє собою своєрідний фасонний ніж, відбувається вирізання друкованої продукції по зовнішньому контуру. Іноді в штампах присутні пуансони, службовці для пробивання отворів різних діаметрів. Такі пуансони застосовуються, наприклад, для того різання наскрізних округлих прорізів під мотузкові ручки в паперових пакетах. Штампи для висікання можуть бути литими або гнучкими, рухливими або нерухомими. Велика їх частина придатна для багаторазового використання, що здешевлює випуск повторного тиражу. Як правило, великі друкарні і поліграфічні підприємства мають набором готових штампів для виготовлення стандартних, часто замовляються видань. Вибравши підходящий вам варіант з вже наявних штампів, ви можете істотно заощадити і кошти, і час.

 

Взагалі фігурна висічка - важливий елемент послепечатной обробки поліграфічної продукції. Вона дозволяє отримувати вироби, що мають цікаву і незвичайну конфігурацію. Крім того, у поєднанні з іншими способами оформлення (біговкой, ріцовкой, тисненням і т.п.) дає можливість випускати дійсно унікальні друковані видання.

Завдяки висіканні друковане видання легко придбає будь-яку задану замовником або придуману дизайнером конфігурацію. Причому це може бути як вже готова до вживання продукція, так і вироби, які вимагають подальшого складання (наприклад, пакувальні коробки).

 

Фальцювання

Фальцювання - операція згинання, складання запедруковуваного аркуша інформаційно-рекламного матеріалу. Фальци створюються в процесі фальцювання.

Фальцювання - один з брошурувальних процесів, призначення якого складати (згинати) віддруковані аркуші з тим чи іншим числом згинів. Розрізняють три види фальцювання:

взаємно перпендикулярна - кожен наступний згин перпендикулярний попередньому;

паралельна - все згини паралельні;

комбінована - послідовність паралельних і перпендикулярних згинів нерегламентована.

Найбільш поширений вид фальцювання - взаємно перпендикулярні згини листа навпіл. Залежно від кількості сторінок в листі (від частки листа, в яку видрукувана книга або журнал) застосовується фальц в один, два, три або чотири згину.

Фальцювання гармошкою - спосіб складання запечатаного аркуша, коли всі згини паралельні і звернені в зовнішню сторону. Розкривається такий буклет (сфальцованний гармошкою) простим розтягуванням без розкладки листів.

Фальцювання всередину, віконна фальцювання - спосіб складання запечатаного листа, коли всі згини паралельні, при якому крайні частки листа кожного разу складаються всередину.

 

Склеювання

Склеювання - з'єднання деталей поліграфічної продукції, упаковки і тари за допомогою клею, стрічки з липким шаром та ін.

Склеювання картонних пакувальних коробок - один із завершальних етапів їх виготовлення, вид післядрукарської обробки поліграфічної продукції. Склеювання коробок зазвичай проводиться після виконання інших операцій післядрукарської обробки, таких як бігування і висікання, лакування, тиснення і т. П., Одночасно з фальцюванням. У процесі склеювання традиційна плоска картонна заготівля набуває свою кінцеву форму, а її роздільні частини з'єднуються воєдино. Таким чином, склейка є останньою ланкою в ланцюзі технологічної обробки матеріалу. А значить, дана операція повинна виконуватися максимально акуратно і якісно, ​​в іншому випадку весь комплекс робіт з виготовлення картонної коробки буде перекреслений, а готовий виріб відбраковано. Завдяки операції склеювання коробки не тільки тримають форму, а й набувають необхідну функціональність - стають міцними, здатними витримувати вагу виробів при транспортуванні і довговічними.