Розкрити предмет та задачі психотерапії

Психотерапія – спосіб пізнання суб’єктивної реальності людини, предметною метою якого є лікування або подолання страждання і (або) розширення ідентичності та самореалізації.

Сучасні дослідники визначають психотерапію як науку про суб’єктивне. За такого розуміння суб’єкт, тобто людина, є об’єктом психотерапії. Предмет – психологічні проблеми психічно здорових і психічно нездорових людей, що перешкоджають їх особистісному, соціальному і духовному розвитку, благополуччю, самореалізації та розширенню ідентичності. Конкретним предметом, на якому психотерапевт зосереджує зусилля, можуть бути різні регіони психіки: свідомість і мислення (когнітивний напрям), несвідоме (класичний психоаналіз), психе як системна єдність свідомого та несвідомого (юнгіанство), відчуття, емоції і почуття (гештальттерапія).

Мета: зменшення страждання у т.ч. пов’язаного із хворобами, а також сприяння розширенню ідентичності особи та її самореалізації. Звідси завдання: 1)допомога клієнту в дослідженні, усвідомленні та розв’язанні власних проблем; 2) сприяння зниженню напруги та емоційного дискомфорту у клієнта, зміцнення його психічного здоров’я; 3) заохочення клієнта до розуміння власних почуттів та вільного їх вираження; 4) вивчення психологічних закономірностей, механізмів та ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення основи більш ефективного і гармонійного спілкування з людьми; 5) забезпечення клієнта новими ідеями або інформацією про те, як вирішувати ті чи інші проблеми; 6) допомога клієнту у перевірці нових способів мислення та поведінки за межами терапевтичної ситуації; 7) сприяння особистісному розвитку, реалізації творчого потенціалу, досягненню оптимального рівня життєдіяльності і відчуття щастя та успіху.