З.1.2 Опис методу рішення

Символьний рядок у мові Cі представляється в пам'яті як масив символів, останнім елементом якого є символ ‘\0’ (байт із кодом 0) - ознака кінця рядку[8]. Рядок, як і будь-який інший масив можна обробляти або традиційним методом - з використанням операції індексації, або через вказівники, з використанням операцій адресної арифметики. Довжина рядку заздалегідь невідома, тому цикли повинні бути організовані не з лічильником, а до появи ознаки кінця рядку.

Функція повинна реалізовувати поставлене завдання та мати універсальний характер. Це означає, що функцію можна буде, наприклад, перенести без змін у будь-яку іншу програму, якщо специфікації функції задовольняють умовам завдання. Це також означає, що при помилковому завданні параметрів або при якихось особливих випадках у їхніх значеннях функція не повинна аварійно завершувати програму або виводити якісь повідомлення на екран, але повинна повертати якесь прогнозоване значення, за яким та функція, що викликала нашу, може зробити висновок про помилку або про особливий випадок.

 

Визначимо склад параметрів функції:

int substr (src, dest, num, len);

де

· src — рядок, з якого вибираються символи;

· dest — рядок, у який записуються символи;

· num — номер першого символу в рядку src, з якого починається підрядок (нумерація символів ведеться з 0);

· len — довжина вихідного рядку.

Встановимо такі можливі значення, що буде повертати функція: 1 (завдання параметрів правильне) і 0 (завдання неправильне). Ці значення при звертаннях до функції можна буде інтерпретувати як «істина» або «неправда» ("вірно" або "невірно").

Позначимо через Lsrc довжину рядку src. Тоді можливі такі варіанти при завданні параметрів:

· num+len <= Lsrc — повністю правильне завдання (випадок 1);

· num+len > Lsrc; num < Lsrc — правильне завдання, але довжина вихідного рядку буде менша, ніж len ( випадок 2);

· num >= Lsrc — неправильне завдання, вихідний рядок буде порожнім (випадок 3);

· num < 0 або len <= 0 — неправильне завдання, вихідний рядок буде порожнім (випадок 4).

 

Функція повинна точно інтерпретувати задані параметри як правильні/неправильні та здійснювати вибір реакції на неправильне завдання параметрів. Можливий також випадок, коли вихідний рядок вийде більшої довжини, чим для нього відведено місця в пам'яті. Однак, оскільки функції невідомий розмір пам'яті, відведений для рядку dest, функція не може розпізнати і обробити цей випадок - так само поводяться і бібліотечні функції мови C [9].

 

З.1.3 Опис логічної структури

Програма складається з одного програмного модуля — файл LAB1.C. До складу модуля входять три функції — main, substr_mas і substr_ptr. Загальних змінних у програмі немає. Макроконстантою N визначена максимальна довжина рядку — 80.

Опис алгоритму функції main()

Функція main є головною функцією програми, вона призначена для введення початкових даних, виклику інших функцій і виводу результатів. У функції визначені такі змінні:

· ss і dd — вхідний і вихідний рядки відповідно;

· n — номер символу, з якого повинен починатися вихідний рядок;

· l - довжина вихідного рядка.

 

Функція запитує і вводить значення вхідного рядку ss, номери символу n та довжини l. Далі функція викликає функцію substr_mas, передаючи їй як параметри уведені значення. Якщо функція substr_mas повертає 1, виводяться на екран вхідний і вихідний рядки, якщо 0 — виводяться повідомлення про помилку і вхідний рядок. Потім вихідний рядок робиться порожнім і те ж саме виконується для функції substr_ptr. Блок-схема алгоритму функції main наведена у додатку К.