Тема 12. Юридична етика як вид професійної етики

Поняття професійної етики. Умови виникнення й призначення професійної етики. Види професійної етики.

Поняття юридичної етики. Історія розвитку юридичної етики. Нормативно-правові акти, у яких відображені моральні засади діяльності юристів. Положення, кодекси та інші документи, у яких викладаються моральні норми і принципи діяльності адвокатів, суддів, юристів взагалі. Значення юридичної етики.

Особливості професії юриста, моральне значення цих особливостей. Моральні якості, чесноти юриста. Моральні вимоги до діяльності судді, слідчого, прокурора, адвоката, нотаріуса.

 

 

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ З «ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ»

ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Семінарське заняття №1 (2 години)

Тема: Мораль як соціальний і особистісний феномен.

План

1. Поняття моралі, її сутнісні риси (особливості).
2. Структура моралі.
3. Поняття моральної свідомості: моральна норма, моральний принцип, моральна якість, моральний мотив, ціннісна орієнтація, моральний ідеал.
4. Функції моралі.
5. Мораль і право.
6. Мораль і звичай.
7. Мораль і політика.

Література:

1. Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.64-85, 113-131.

2. Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.20-26, 47-70, 102-116.

3. Мишаткина Т. Этика. – Минск, 2003. – С.58-77.

4. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов / Под ред. Г.Дубова, А.Опалева. – М., 1998. – С.70-111.

5. Тофтул М. Етика. – К., 2005. – С.76-83, 94-100.

Реферати на тему:

1. Моральна поведінка в повсякденному житті.

2. Роль моралі в економічних і соціальних стосунках.

3. Гуманізм як моральний принцип.

4. Мораль та інші соціальні регулятори поведінки людини.

5. Принципи релігійної моралі.

6. Моральні якості, які характеризують ставлення людини до себе і до інших людей.

7. Мораль і мистецтво.

 

Завдання:

1. Видатний російський філософ Г.С.Батищев говорив, що найзгубніше для моралі – це людина, озброєна принципами.

Поясніть, що мав на увазі Г.С.Батищев. Чи згодні Ви з ним? Свою думку аргументуйте.

2. Порушення табу як явища первісної культури характеризується певною амбівалентністю (двоїстим ціннісним значенням). Здатне згубити людину, воно разом з тим у певних випадках може її піднести. Так, інцест міг поставати в давніх міфах як прерогатива богів і героїв, як знак обраності. Давнім царським династіям (єгипетські фараони, правителі інків) інцест «личив» і поставав частиною відповідної династійної легенди. Відомі сюжети, у яких інцест виявляється пов’язаним з темою таємного знання, мудрості (це є і в класичному міфі про Едіпа); людина, яка вчинила інцест, може навіть досягти вищих ступенів святості (католицька легенда про папу Григорія).

Поміркуйте, чи можлива подібна амбівалентність у випадку порушення не давнього табу, а сучасної моральної норми? Свою думку обгрунтуйте.

3. Фашизм, що існував в Європі в ХХ ст., є жахливим прикладом, так би мовити, моральної короткозорості, сягаючої цілковитої сліпоти. Проникливі критики фашизму зазначали, що підгрунтям найбільш кривавих його діянь були зовсім не якісь духовний розпад, загальне зневажання моральних засад людського буття. Траплялося, звісно, й таке, проте не часто; справжня злочинність фашистської системи поставала з інших джерел. Хоч як не парадоксально, факти свідчать, що навіть офіцерам СС, котрі служили в таборах винищення, здебільшого зовсім не були чужі такі засади моральності, як почуття честі й обов’язку, товариської солідарності, подружня вірність, любов до дітей тощо.

Поміркуйте, які ідеологічні, моральні джерела фашистської злочинності? Думку свою обгрунтуйте.

4. Людина сумлінно виконує службові обов’язки. Поет написав новий вірш.

Чи можна ці дії вважати моральним вчинком? Свою думку аргументуйте, спирайтеся на відомі Вам приклади.

5. Усім відомі трагічні події ХХ ст. і те спустошення в галузі моральності, яке вони спричинили. Поміркуйте, чи означає це, що ідея морального прогресу людства помилкова, що вона дискредитувала себе і повернення до неї неможливе? Думку свою аргументуйте.

 

Тестові завдання

1. Моральний принцип – це:

А. Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер.

В. Найбільш узагальнена форма моральної вимоги, що визначає певну цілісну лінію поведінки людини, її моральну сутність.

С. Те, заради чого діє людина, чому вона присвячує свою діяльність.

2. Мораль як цілісне структурне утворення складається з таких основних елементів:

А. Моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини.

В. Моральна норма, моральний принцип, моральний мотив, ціннісна

орієнтація.

С. Моральний мотив, власне дія, наслідки дії, оцінка дії та наслідків.

3. Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер, - це

А. Моральний принцип.

В. Моральна норма.

С. Ціннісна орієнтація.

4. Моральний мотив, власне дія, наслідки дії, оцінка дії та наслідків – це складові елементи:

А. Моралі.

В. Моральної свідомості.

С. Вчинку.

5. Першоелемент моральної діяльності – це:

А. Мотив.

В. Вчинок.

С. Ціннісна орієнтація.

6. Моральна якість – це:

А. Засудження чи схвалення різних явищ суспільного життя, під час якого визначається їхня відповідність чи невідповідність моральним вимогам.

В. Типові риси поведінки людини, властивості її характеру.

С. Вищі моральні вимоги, реалізація яких дозволить досягти досконалості; образ морально досконалої особистості.

7. Мораль – це:

А. Практична реалізація моральних принципів і норм.

В. Регулятор соціальної поведінки, який впливає на людей за допомогою панівних у певний період у суспільстві настроїв, смаків, захоплень.

С. Спосіб нормативного регулювання поведінки людини, її ставлення до самої себе, до інших людей, до навколишнього світу в аспекті принципового протиставлення добра і зла.

8. Яка з названих нижче рис не стосується моралі?

А. Імперативність.

В. Орієнтованість на належне.

С. Локалізована сфера дії.

9. Позитивні моральні якості людини:

А. Вади.

В. Чесноти.

С. Благо.

 

 

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Тема: Сенс життя і ставлення до смерті. Щастя.

 

План

1. Цінність сенсу життя.
2. Способи осмислення людського буття.

3. Проблема смерті і безсмертя.

1. Проблема самогубства.
2. Проблема евтаназії.
3. Поняття щастя; основні фактори людського щастя.

 

Література:

1.Блощинська В. Етика.Практикум. – К., 2005. – С.12-29, 88-102.

2. Гусейнов А., Апресян Р. Этика. – М., 2003. – С.340-346.

3.Етика / За ред. В.О.Лозового. – К., 2004. – С.89-96.

4.Иванов В. Этика. – СПб., 2006. – С.158-165.

5.Малахов В. Етика. – К., 2000. – С.150-182, 209-220.

6.Некрасов А. Этика. – Харьков, 2003. – С.360-373.

Реферати на тему:

1. Етичне вчення Григорія Сковороди.

2. Сенс життя в етиці Л. Толстого.

3. Проблема евтаназії в етиці.

4. Проблема сенсу життя в роботі А. Камю “Міф про Сізіфа. Ессе про абсурд”.

 

Завдання:

1. Поміркуйте, зменшиться чи збільшиться гострота проблеми смислу людського життя за умови зростання його якості і тривалості? Чому?

2. Випишіть з різних джерел вислови відомих діячів мистецтва, науки, культури про щастя, його сутність, умови.

3. Розтлумачте вислів Д.Лондона з твору «Белое безмолвие» і охарактеризуйте його емоційне забарвлення. Чи особисто Ви згодні з ним?

«Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем. Жити – це значить тяжко працювати і страждати, а коли приходить старість, то ми опускаємо стомлені руки на попіл погаслих вогнищ».

 

Тестові завдання

1. Щастя це:

А. Досить сильне переживання повноти буття.

В. Стан найвищого задоволення індивіда своїм життям.

С. Усі відповіді правильні.

 

2. Сенс життя - це:

А. Спрямованість життєдіяльності людини, що реалізується в тих моральних цінностях, які творяться людиною.

В. Генеральна лінія людської життєдіяльності, яка може залишитися незмінною і за умови, що індивід досягне власних політичних цілей.

С. Продукування добра.

 

3. Евтаназія – це:

А. Акт насильства над людиною

В. Приведення безнадійно хворого до смерті.

С. Акт милосердя над тим, хто страждає.

 

4. Вкажіть об’єктивну основу щастя:

А. Почуття вдоволення життям.

В. Міра доброчесності людини та сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя (здоров’я, матеріальний добробут тощо).

С. Об’єктивний, наперед запрограмований процес, тобто «щаслива доля».

 

 

Семінарське заняття № 3 (2 год.)