2018-01-08
339
Завдання і запитання:
1. Проаналізуйте відмінності між абсолютистськими та релятивістськими концепціями добра.
2. Яку роль відіграє зло — деструктивну чи конструктивну? Думу обгрунтуйте.
3. Що спільного й відмінного мають добро і зло?
4. Як взаємопов'язані гідність і честь?
5. Обгрунтуйте конкретно-історичний характер розуміння справедливості?
6. У чому виявляються моральний сором і каяття?
7. Поміркуйте, які аспекти добра розкриваються в таких визначеннях:
«Добро — це зберегти життя, сприяти життю» (А. Швейцер).
«Добро є свобода» (С. К'єркегор).
«Добром ми називаємо те, що здатне викликати або збільшити наше вдоволення» (Дж. Локк).
«Добро — це утвердження прагнення до щастя» (Л.-А. Фейербах).
«Добро — це нібито найвищий ступінь користі» (М. Чернишевський).
«Моральне добро і зло в усіх країнах визначається тим, корисне чи шкідливе дане явище для суспільства» (Вольтер).
«Коли в Піднебесній дізналися, що краса — це краса, з'явилась і потворність. Коли дізналися, що добро — це добро, з'явилось і зло» (Лао-цзи).
|
|
|
«Кількість добра в природі дорівнює кількості зла» (Ж.-Б. Робіне).
«Половина наслідків добрих намірів виявляється злом. Половина наслідків лихих намірів виявляється добром» (М. Твен).
«Доброго, котрого хочу, не роблю, а злого, котрого не хочу, роблю» (Апостол Павло).
«Люди завжди лихі, доки їх не примусить до добра необхідність» (Н. Макіавеллі).
«Зло, як правило, мстить за себе, але добро не обов'язково винагороджується. Зло значно послідовніше» (К. Іжиковський).
8. Визначіть, яка грань зла розкривається в таких висловлюваннях:
«Злом називаємо те, що здатне завдавати нам чи збільшувати якесь страждання» (Дж. Локк).
«Зло є не що інше, як невідповідність між буттям і належним» (Г.-В.-Ф. Гегель).
«Дуже прикро, що прагнення людей зменшити зло породжує так багато нового зла» (Г. Ліхтенберг).
«Без зла все було б таким же безбарвним, як безбарвною була б людина, позбавлена пристрастей» (Я. Бьоме).
9. Проаналізуйте, які грані справедливості розкриваються у цих висловлюваннях:
«Справедливість є найбільшою із чеснот» (Арістотель).
«Справедливість є постійна й незмінна воля кожному відплачувати за заслугами» (Античний афоризм).
«Бути доброю [людиною] — значить не [тільки] не робити несправедливості, але й не бажати цього» (Демокріт).
«Людина справедлива не та, що не кривдить, а яка могла б скривдити, і не захотіла» (Філон Александрійський).
«Справедливий до себе ставиться суворо, до інших — поблажливо» (Японське прислів'я).
10. Охарактеризуйте висловлювання:
«Совість — це глядач і суддя доброчесності» (Античний афоризм).
«Закон, який живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, пристосування наших вчинків до цього закону» (І. Кант).
|
|
|
«Совість — це наш внутрішній суддя, який безпомилково свідчить про те, наскільки наші вчинки заслуговують поваги чи осуду наших ближніх» (П.-А. Гольбах).
«Совість — тисяча свідків» (Квінтіліан).
«Чиста совість є винаходом диявола» (А. Швейцер).
11. Прокоментуйте такі висловлювання:
«Найбільш повно і концентровано виражається вихованість і моральна культура людини в тому, щоб виміряти однаковою мірою і рівно цінувати як власну, так і чужу гідність» (Ф. Бекон).
«Людина повинна поважати саму себе і вважати себе гідною найвищого» (Г.-В.-Ф. Гегель).
«Об'єктивно — честь є думка інших про нашу цінність, а суб'єктивно — наша боязнь перед цією думкою» (А. Шопенгауер).
«Чесну людину можна піддати переслідуванню, але не обезчестити» (Вольтер).
