Компенсація реактивної потужності

У “Вказівках з компенсації реактивної потужності в розподільних мережах” установлено вихідні дані для визначення потужності пристроїв що компенсують, які визначаються граничними значеннями реактивної потужності і можуть бути передані підприємству від енергосистеми в режимах найбільших і найменших реактивних навантажень енергосистеми. При цьому час найбільших активних навантажень енергосистеми може не співпадати з часом найбільших навантажень підприємства.

Потужність Q_к.у = Q_с пристрою що компенсує визначається як різниця між фактичною найбільшою реактивною потужністю Q_макс навантаження підприємства і граничною реактивною потужністю Q_е , яку надає підприємству енергосистема згідно з умовами режиму її роботи:

Q_к.у = Q_макс - Q_е = (tgφ_макс – tgφ_е) (кВар) (4.1)

де Q_макс - реактивна максимальна розрахункова потужність підприємства, кВар (із табл. 3.2, графа 15)

Р_макс - активна максимальна розрахункова потужність підприємства, кВт (із табл. 3.2, графа 14)

tgφ_макс - фактичний тангенс, який відповідає потужності навантаження Р_макс Q_макс (із табл. 3.2, графа 18-визначається тиском Q_макс на Р_макс )

tgφ_е - оптимальний тангенс кута, який відповідає встановленим підприємству умовам отримання від енергосистеми потужностей навантаження Р_макс, Q_е (береться із довідників для кожної галузі виробництва, наприклад, [4], табл. 24-1 – 24-8; [2], табл. П6; [3], § 5,6).

Відомо тири способи установки пристроїв що компенсують: індивідуальний, груповий, централізований.

Схеми вмикання конденсаторної батареї наведено на рис. 4.1-1.

Розрядний опір

U_ф²

R_роз = 15 ---- 10⁶

Q

де U_ф - фазна напруга, кВ

Q - потужність батареї, кВар.

Так, наприклад, при напрузі 0,4 кВ і потужності батареї 300 кВар необхідний розрядний спротив складає близько 8 кОм.

Типи конденсаторних установок добираються за [2] (табл. 8.2, 8.3), [4] (табл. 26-31).

Рис. 4.1-Т. Схеми вмикання конденсаторної батареї