Вибір схем електричних сполучень знижувальних підстанцій

Вибір схем електричних сполучень підстанції є самостійним завданням, яке повинно вирішуватися на підставі техніко-економічного обґрунтування. Ці питання детально розглядаються в проекті з електричної частини електростанцій і підстанцій. У цьому проекті вибір схем електричних сполучень підстанцій проводиться спрощено без їх техніко-екокомічного порівняння. Нижче наведемо деякі рекомендації щодо вибору принципових схем розподільних пристроїв знижувальних підстанцій.

В електричних мережах напругою 35 - 220 кВ широке застосування мають знижувальні підстанції спрощеного типу з обмеженою кількістю вимикачів з боку вищої напруги. На всіх районних підстанціях, як правило, встановлюють по два трансформатори (автотрансформатори).

На кінцевих (тупикових) і проміжних відгалужувальних підстанціях рекомендується застосовувати блочні схеми з вимикачами. Схема, зображена на рисунку 5.2, а, може бути застосована на кінцевих чи приєднаних до одноколових магістральних ліній відгалужувальних підстанціях, які живлять споживачі другої та третьої категорій надійності. Для кінцевих підстанцій, живлення яких здійснюють двома повітряними лініями, і підстанцій, які приєднують до двоколових магістральних ліній електропередавання, можна рекомендувати схему, зображену на рисунку 5.2, б.

На транзитних прохідних підстанціях кільцевих мереж з двобічним живленням рекомендується застосовувати схему містка з одним нормально увімкненим вимикачем у перекладці та вимикачами у колі ліній (рисунок 5.3, а), чи в колі трансформаторів (рисунок 5.3,. б). Перекладку з двома роз'єднувачами у схемі містка на рисунку 5.3, а застосовують під час ремонтів секційного вимикача, а в схемі містка на рисунку 5.3,. б - під час ремонтів вимикачів у колі трансформаторів. Відсутність збірних шин з боку високої напруги у вказаних вище схемах значно спрощує компоновку підстанцій, знижує капіталовкладення та витрати на експлуатацію електричної мережі.