2018-01-08
750
Електрична схема - це схема, яка являє собою умовні графічні зображення чи позначення електричних складових частин виробу і зв’язків між ними [4]. Схеми виконують у відповідності до [11].
На електричних схемах використовують стандартні УГП електричних елементів за ГОСТ 2.721-74…ГОСТ 2.758-81. Наприклад, стандартне УГП резистору постійного опору та його розміри надано на рис. 10, конденсатору постійної ємності - на
Рис. 10 Рис. 11 рис. 11.
Кожне з УГП елементів схеми повинно супроводжуватись УЛЦП. Воно складається з двох частин: по-перше, стандартне літерне позначення, по-друге, цифрове позиційне позначення для елементів схеми з однаковим літерним позначенням. Наприклад, резистори R1, R2,…, конденсатори С1, С2,… Порядкові номери (цифри) надаються елементам, починаючи з першого, згідно з їх розташуванням на схемі: зліва праворуч і зверху до низу. УЛЦП наноситься на схемах зверху або праворуч від УГП.
Таблиця переліку елементів розміщується на першому аркуші схеми над основним написом на відстані мінімум 12 мм від нього, або на окремому текстовому документі формату А4 з 
основним написом форми 2 [6]. В останньому випадку в основному написі в позначенні документа до шифру схеми
додається літера П. Наприклад, шифр ПЕ3 – означає перелік елементів електричної принципової схеми виробу. Крім цього в
Рис. 12 графі, де вказано найменування пристрою, додають слова “Перелік елементів”.
Елементи записують групами в алфавітному порядку УЛЦП. В межах групи елементи записують за зростанням їх порядкових номерів. Між групами елементів рекомендується залишати декілька пустих рядків для полегшення внесення доповнень та змін в перелік елементів в межах групи.
Взагалі на схемах лінії електричного зв’язку елементів розташовують вертикально або горизонтально. Відстань між паралельними лініями зв’язку приймається не менш ніж 3 мм, а між УГП – не менш ніж 1…2 мм.
