2018-01-08
4737
Схема електрична принципова – це конструкторський документ, який виконується без збереження масштабу і де показуються у вигляді умовних графічних позначень усі електричні елементи та пристрої виробу, а також електричні зв’язки між ними. Причому дійсне просторове розташування складових частин виробу, як правило, не враховується [1].
Такі схеми використовують для вивчення принципу роботи виробів, а також при їх налагодженні, контролі та ремонті. Вони є основою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з’єднань (монтажних) і креслень.
Елементами електричних схем можуть бути резистори, конденсатори, котушки індуктивності, трансформатори, напівпровідникові вироби (діоди, транзистори, тиристори, мікросхеми), лампи, а також елементи комутаційних і контактних з’єднань (вимикачі, контакти, реле). УГП елементів та їх розміри встановлюються відповідними стандартами. Приклади стандартних умовних графічних та літерних позначень деяких схем наведені в таблиці [1]. В схемах їх розташовують так, як вони зображені в стандартах, або оберненими на кут 900, 1800.
|
|
|
Електричні з’єднання між елементами зображуються лініями електричного зв’язку у вигляді горизонтальних або вертикальних відрізків з найменшою кількістю зломів та взаємних перетинів. З’єднання або розгалуження ліній електричного зв’язку позначається точкою діаметром 1-2 мм в місті перетину відповідних відрізків. На відміну від випадків перетину ліній електричного зв’язку без взаємного з’єднання (мимобіжність), коли відрізки перетинаються на схемі. Таких випадків слід уникати.
УГП елементів і лінії їх електричного зв’язку виконуються на схемах суцільною лінією товщиною 0,2…1 мм.
Приклад розташування УГП та УЛЦП на схемах та мінімальні відстані між ними наведені на рис. 13.
Коли схема обривається за будь-яких причин то на лініях електричного зв’язку наносять стрілки, які умовно показують, що в цьому напрямку схема має
Рис. 13 продовження, рис. 13.
Замість УГП елементів зовнішньої комутації на схемі виконують таблицю вхідних і вихідних даних. Їй присвоюють позиційне УЛЦП відповідне контактам Х, наприклад, Х1…Х4, які також заносяться до переліку елементів. Розміри таблиці та приклад її заповнення
Рис. 14 надано на рис. 14 [1].
При виконанні схем допускаються певні умовності та спрощення. Наприклад, у разі послідовного з’єднання однакових елементів, рис.15, можна зобразити перший і останній з них, показавши електричний зв’язок між ними штриховою лінією і вказавши над нею кількість однакових елементів, рис. 16.
Таблиця
Приклади стандартних умовних графічних та літерних позначень деяких елементів схем [1]
|
|
|
Примітка: * Умовні графічні позначення приладів напівпровідникових, що позначені зірочкою, мають два типорозміри. Більший - без дужок, менший - в дужках. В одній схемі треба використовувати один з них.
Рис. 15 Рис. 16
З цими та іншими правилами виконання та оформлення схем, умовностями та спрощеннями, що допускаються на них, більш детально можна познайомитися в літературі [1, 10-12] та під час вивчення спеціальних дисциплін при подальшому навчанні.
Додаток 3
Розділ бібліотеки AutoCAD “Умовні графічні позначення елементів електричних схем”
Блоки з зображеннями умовних графічних позначень елементів електричних схем розроблено в електронній формі у відповідності до вимог діючих державних стандартів з урахуванням товщини ліній, рис. 17.
Умовні графічні позначення приладів напівпровідникових за ГОСТ 2.730-73, що позначені зірочкою в таблиці додатку 2, мають два типорозміру. Більший надано без дужок, менший - в дужках. В межах однієї схеми треба використовувати один з них. В бібліотеку включені елементи з мінімальними розмірами, рис. 17.
Кожен блок має точку вставки, визначену при його створенні. Вона виділяється після його вибору лівою кнопкою миші. Точка вставки - характерна точка кожного елементу. Наприклад: для таблиць, прямокутників - їх верхній лівий або правий кут; для елементів, що мають випуски ліній електричного зв’язку, - верхній або лівий край випуску. Це полегшує роботу над схемою, підвищує її точність та швидкість завдяки використанню команд Крок (Snap), Сітка (Grid), Орто (Ortho) та Об’єктної Прив’язки (Osnap).
Цей розділ методичних вказівок містить всього 54 блока. Кожен з них, як правило, – стандартне умовне графічне позначення одного елемента. Такої кількості блоків достатньо для виконання цього завдання та інших схем. За необхідністю кількість блоків розділу може бути збільшено. Для роботи з блоками застосовують відомі команди Створити Блок (Make Block) та Записати Блок (Write Block).
Рис. 17
Додаток 4
Розділ бібліотеки AutoCAD “Перелік елементів”
Блок Перелік елементів з зображенням таблиці розроблено в електронній формі у відповідності до її відомої, рис. 12, стандартної форми з урахуванням товщини ліній, рис. 18.
Ширина таблиці - 185 мм.
Висота стрічки дорівнює 8 мм (мінімальна величина).
Кількість стрічок, 25 штук, визначена, виходячи з загальної висоти таблиці 215 мм. Це зроблено з розрахунку її розташування над основним написом схеми форми 1 висотою 55 мм [6] на аркуші формату А3 [7], розташованому горизонтально. При цьому, висота аркушу дорівнює 297 мм. Верхнє та нижнє поля в сумі дорівнюють 10 мм. Тоді відстань між верхом основного напису та низом таблиці – 17 мм. Мінімально допустима - 12 мм.
Рис. 18
Якщо після виконання переліку елементів схеми за індивідуальним варіантом залишається зайва частина таблиці, то її слід видалити за допомогою відомих команд редагування: Обрізати (Trim), Стерти (Erase), після розбивки блоку командою Розбити (Explode).
Література
1. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп’ютерна графіка: підруч. для студ. вищих зал. освіти / За ред. В.Є. Михайленка. – К.: Каравела, 2003. – 344 с.
2. Михайленко В.Є, Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна графіка: підручн. для студ. вищих закл. освіти / За ред. В.Є. Михайленка. 3-є вид. – К.: Каравела, 2004. – 288 с.
3. Інженерна та комп’ютерна графіка: Підручник / В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І.А. Скідан; За ред. В.Є. Михайленка. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища школа, 2001. – 350 с.: іл.
4. ДСТУ 3321-96. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.–К.: Держстандарт України. 1996.–80 с.
5. ДСТУ 2391-94. Система технологічної документації. Терміни та визначення.
|
|
|
6. ГОСТ 2.104-68. ЕСКД. Основные надписи и дополнительные графы к ним.
7. ГОСТ 2.301-68. ЕСКД. Форматы.
8. ГОСТ 2.303-68. ЕСКД. Линии.
9. ГОСТ 2.304-81. ЕСКД. Шрифты чертежные.
10. ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
11. ГОСТ 2.702-75. ЕСКД. Правила выполнения электрических схем.
12. ГОСТ 2.710-81. ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах.
13. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів технічних спеціальностей по використанню шаблонів САПР AutoCAD при виконанні будівельних і машинобудівних креслень та схем, текстових документів. / Укл.: В.О. Бараненко, С.О. Недодатко, О.О. Кушвід. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. – 19 с.
14. Романычева Э.Г., Соколова Т.Ю., Шандурина Г.Ф. Инженерная и компьютерная графика. – 2-е изд., перераб. Учебник для вузов с дистанционным обучением. – М.: ДМК Пресс. 2001. – 592 с., ил.
Зміст
Стор.
Вступ……………………………………………………….............3
1. Загальні вказівки. ………………………........................................3
2. Приклад виконання завдання ………………...….........................5
3. Контрольні запитання та завдання ………………...…................9
Додаток 1. Варіанти індивідуальних завдань..……...….............11
Додаток 2. Основні поняття та правила виконання
електричних схем........................................................17
Додаток 3. Розділ бібліотеки AutoCAD “Умовні графічні
позначення елементів електричних схем”................22
Додаток 4. Розділ бібліотеки AutoCAD “Перелік елементів”...24
Література………………………...………………………............25
