Послідовність оцінки обстановки. 1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря /Додаток 4/

1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря /Додаток 4/.

2. Визначити глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями /глибину зони зараження/ по додатку 5.

У додатку подані значення глибини /Г/ на відкритій місцевості при швидкості вітру 1 м/с для необвалованих ємкостей. Якщо швидкість вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення глибини необхідно помножити на поправочний коефіцієнт. /Примітка 1 до додатку 5/.

Для обвалованих ємкостей глибина /Г/ зменшується в 1,5 рази, а для закритої місцевості /міська забудова, ліс/ - в 3,5 рази. /Примітка 2 до додатку 5/

3. Визначити ширину і площу зони хімічного зараження. Ширина визначається із наступних співвідношень:

при інверсії Ш = 0,3 Г;

при ізотермії Ш = 0,15 Г;

при конвекції Ш = 0,8 Г,

де Г - глибина зони зараження, км.

Площа зони хімічного зараження / S_З, км²/ розраховується як площа рівнобедреного трикутника.

(км²)

4. Нанести зону хімічного зараження на карту-схему /Додаток 10/.

5. Визначити час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.

Час підходу / t, хв/ визначається як частка від ділення відстані / R, м/ від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість / W,м/с/ переносу зараженого повітря.

Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається із додатку 6.

Заражене повітря поширюється на висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.

6. Визначити тривалість уражаючої дії СДОР / t_уд / у місці розлиття /Додаток 7/. Тривалість уражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР із поверхні її розлиття. В додатку подано час випаровування для швидкості вітру 1 м/с. При швидкості вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення випаровування потрібно помножити на поправочний коефіцієнт.

7. Визначити можливі втрати людей в осередку хімічного ураження./Додаток 8/ Втрати робітників, службовців і проживаючого населення поблизу об`єкту, а також особового складу формувань ЦО будуть залежати від кількості людей, що перебувають на площі осередку ураження, ступеня захищенності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів). Окремо розрахувати (у %) можливі втрати людей при перебуванні на відкритій місцевості, а також у простих укриттях, приміщенях.

Кількість робітників і службовців, що перебувають в осередку ураження, підраховуються по їх наявності на території об`єкту по приміщенням, цехам; кількість населення – по жилим кварталам в місті (населеним пунктам).

Примітки

Для нанесення зони хімічного зараження на карту-схему необхідно:

- провести через місце аварії вертикальну лінію, паралельну лініям кілометрової сітки;

- верхній напрям цієї лінії приймають за північний напрям вітру;

- прикласти транспортир до вертикальної лінії і сумістити риску на транспортирі з центром аварії; визначити необхідний кут в градусах і поставити крапку, а від неї провести пряму лінію через центр місця аварії - це і буде визначений напрям вітру;

- на цій лінії в масштабі карти-схеми відкласти глибину і ширину зони зараження і нанести її у вигляді рівнобедреного трикутника.

8. Зробити висновки з оцінки хімічної обстановки, розробити заходи для захисту виробничого персоналу і населення.

Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:

- оповіщення робітників, службовців і населення найближчих населених пунктів про загрозу хімічного зараження;

- використання засобів індивідуального захисту;

- прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту у сховищі або його евакуація із зони хімічного зараження;

- евакуація населення із населених пунктів, які попадають в зону хімічного зараження, до розрахункового початку зараження /евакуацію проводити в сторону, перпендикулярну напряму вітру/.

Терміни виводу виробничого персоналу із укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю уражаючої дії СДОР у місці розлиття. Рішення про вихід із укриття та поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки, дегазації місцевості, будівель та устаткування.

ІІІ. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

При радіоактивному зараженні місцевості, в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого персоналу.

Критерієм ступеня впливу радіоактивних випромінювань на людей є допустима доза опромінення, яку може одержати виробничий персонал за визначений період часу в конкретних умовах.

Ддоп. = 0,5 рад /0,57 рентген/ за перший рік від моменту аварії.

При можливій річній дозі опромінення 0,5 рад < Д 5 рад необхідно провести заходи для зниження дози.

При можливій річній дозі більше 5 рад /5,7 рентген/ необхідно проведення евакуації людей із зони радіоактивного зараження.

При оцінці радіаційної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС - ранню і середню.

Рання фаза - час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.

· При оцінці радіаційної обстановки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб. Можлива доза опромінення (Д₁), одержана людьми на ранній фазі, може бути визначена за формулою:

;

де Р_сер. - середній рівень радіації; t - тривалість ранньої фази аварії в годинах /240 годин/; Р_п1 і Р_к1 - рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; К_осл. - коефіцієнт ослаблення.

Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. У звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома / К_осл.д _. /, на роботі в цеху / К_осл.ц _. / і на відкритій місцевості / К_осл.в.м _. / по 8 годин на протязі доби. В цьому випадку:

;

Значення К_осл.д., К_осл.ц., К_{осл.в.м.} є в довіднику даних.

На ранній фазі аварії можна проводити наступні заходи по захисту людей і зменшенню дози опромінення:

- укриття людей в захисних спорудах;

- використання засобів індивідуального захисту;

- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;

- йодна профілактика;

- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;

- обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.

Середня фаза - час від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.

Можлива доза опромінення / Д₂ / на середній фазі визначається:

;